Решение № 134257946, 23.02.2026, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/2588/25

провадження № 2/598/223/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"23" лютого 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Щербатої Г.Р.

секретаря Казмірук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Збаражі, в порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту,

встановив :

Позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулося в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про надання фінансового кредиту №95922 від 03.12.2019 року в сумі 7280,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 03.12.2019 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений електронний договір про надання фінансового кредиту №95922, підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором KL8945, відповідно до умов якого, ТОВ «ЗАЙМЕР» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 2000,00 грн., строком на 20 днів, з фіксованою процентною ставкою, у розмірі 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2% в день у межах строку кредиту, шляхом перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 .

28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладений договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого, ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» право вимоги від відповідачки кредитних коштів та відсотків за користування кредитом №95922 від 03.12.2019 року, право на одержання котрих, належить ТОВ «ЗАЙМЕР», а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло право вимоги грошових коштів за цим договором про надання фінансового кредиту №95922 від 03.12.2019 року від відповідачки ОСОБА_1 ..

Порушивши умови кредитного договору, відповідачка ОСОБА_1 не виконує зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, що складає ціну позову.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 14.01.2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.

Від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та стягнення із відповідачки на його користь 10500 грн. витрат понесених на професійну правову допомогу, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, не повідомила суд про причини неявки, не направила суду заяву про розгляд справи за її відсутності та не подала відзив на позовну заяву.

Оскільки, особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд вважає за необхідне проводити заочний розгляд даної справи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 03.12.2019 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №95922, у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та одноразового ідентифікатора KL8945, згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту №95922 від 03.12.2019 року, ТОВ «ЗАЙМЕР» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 2000,00 грн., строком на 20 днів, до 22.12.2019 року, але у будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами, зі сплатою відсотків за користування кредитом 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2,0% на добу, тип процентної ставки фіксована, котра не може бути збільшена товариством без письмової згоди відповідача.

Кредит наданий у безготівковій формі, у національній валюті, та згідно умов договору про надання фінансового кредиту №95922 від 03.12.2019 року, ТОВ «ЗАЙМЕР» 03.12.2019 року о 15:20:04 року надало відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 2000,00 грн., що були переховані на банківську карту № НОМЕР_1 емітент платіжної картки отримувача «UKRGAZ BANK».

28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладений договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого, до ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, згідно якого позивачу відступлено право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 7280,00 грн. за договором про надання фінансового кредиту №95922 від 03.12.2019 року.

Із розрахунку, представленого позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти, зобов`язання по кредитному договору належним чином не виконує, кредитні кошти не повертає, внаслідок чого виникла заборгованість по договору про надання фінансового кредиту №95922 від 03.12.2019 року в сумі 7280,00 грн., а саме: 2000 грн. 00 коп. заборгованість по тілу кредиту, 5280 грн. 00 коп. заборгованість прострочених відсотках по кредиту.

Відповідно до положень п.1.2 договору про надання фінансового кредиту №95922 від 03.12.2019 року кредит надавався строком на 20 днів до 22 грудня 2019 року (включно). Строк дії договору 20 днів.

Пунктом 1.2 договору про надання фінансового кредиту №95922 передбачено строк дії договору 20 днів, до 22.12.2019 року, але у будь якому випадку, договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язаньзи цим договором.

Однак, матеріали справи не містять та позивачем не надано суду доказів, що відповідачем, з часу отримання кредиту, сплачувались кошти на погашення заборгованості та, що строк кредитування відповідача за договором №95922 від 03.12.2019 року був пролонгований кредитодавцем, тобто із ОСОБА_1 не було погоджено продовження строку користування кредитом.

Отже, враховуючи умови договору, а саме п.1.2 який містить умови припинення дії договору, договір припинив свою дію 22 грудня 2019 року.

Таким чином, позикодавець має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування 20 днів, тобто до 22 грудня 2019 року.

За вказаних обставин, виходячи із суми позики у розмірі 2000,00 грн., узгодженої сторонами процентної ставки у розмірі 2,0% за день та строку користування кредитом, визначеного у п.1.2 Договору тривалістю 20 днів, заборгованість відповідача за відсотками за договором №95922 від 03.12.2019 року за період з 03.12.2019 по 22.12.2019 року становить 800,00 грн., виходячи з розрахунку: 2000 грн. х 2% = 40,00 грн. сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами, 40,00 грн. х 20 днів (строк дії договору) = 800,00 грн..

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до змісту ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як слідує із змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із змісту ст.512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Проаналізувавши докази по даній справі, суд вважає, що не виконання відповідачем умов договору про надання фінансового кредиту №95922 від 03.12.2019 року порушило право позивача - фактора на повернення кредитних коштів, та відсотків за користування кредитними коштами, що підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за даним кредитним договором в сумі 2800,00 грн., а саме: 2000 грн. 00 коп. заборгованість по тілу кредиту, 800 грн. 00 коп. заборгованість прострочених відсотків по кредиту.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості прострочених відсотків по кредиту в сумі 4480,00 грн. до задоволення не підлягають за безпідставністю вимог в цій частині позову.

Вказаний висновок суду щодо обставин часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості прострочених відсотків по кредиту узгоджується із висновком, зазначеним у постанові Тернопільського апеляційного суду від 23.01.2026 року у справі №598/1374/25.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За приписами статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із заяви про розподіл (відшкодування) компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи вбачається, що представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача 10500,00 грн. витрат понесених ним на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.ст.137, 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові випрати понесені ним на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, додатковою угодою №1 від 27.12.2024 року до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, враховуючи при цьому співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, складність справи, розумно витрачений адвокатом час, що розгляд справи проведений без участі представника позивача в судовому засіданні, а також те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 2800,00 грн..

За подання до суду першої інстанції позовної заяви ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» сплатило 2422,20 грн. судового збору.

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 2800,00 грн., тому вимоги позивача щодо стягнення витрат понесених на оплату судового збору підлягають задоволенню на 38,46% від заявленої ціни позову (7280,00 грн.).

Отже, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» необхідно стягнути судовий збір, сплачений за розгляд справи в суді у розмірі 931,57 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 512, 526, 610-612, 625, 629, 638, 639, 1048, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263, 265, 268, 280, 281, 282, 283, 352 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), жительки, АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м.Київ, вул.Кирилівська,82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158), 2800,00 грн. заборгованості по договору про надання фінансового кредиту №95922 від 03.12.2019 року.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), жительки, АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м.Київ, вул.Кирилівська,82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158), 2000 грн. пов`язаних з наданням правничої допомоги, 931,57 грн. судових витрат понесених позивачем на оплату судового збору.

В задоволенні решти позову відмовити.

Вказане заочне рішення суду може бути переглянуте Збаразьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, яку слід подати до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішення суду не було вручене у день його, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено та підписано 23 лютого 2026 року.

Суддя Галина ЩЕРБАТА