Постановление суда № 134256003, 23.02.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/8628/25

2/303/3301/25

УХВАЛА

про відвід судді

23 лютого 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі

головуючої-судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань Гейруш Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Мукачево заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТ-Транс Захід» про відвід головуючої судді Курах Л.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТ-Транс Захід», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ТТ-Транс Захід», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04.11.2025 року матеріали позовної заяви розподілено на суддю Курах Л.В. та справі присвоєно номер провадження № 2/303/3301/25.

Ухвалою суду від 10.11.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

16.02.2026 року представник відповідача Козак В.І. подав до суду заяву про відвід судді Курах Л.В. від розгляду даної справи.

Поданий відвід мотивує зокрема тим, що на його думку суддя Курах Л.В. не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки позивач ОСОБА_1 на час звернення із позовом до суду обіймав у цьому суді посаду присяжного та разом із суддями Мукачівського міськрайонного суду неодноразово брав участь у розгляді справ як присяжний, тобто залучався до здійснення правосуддя. У тому числі залучався до здійснення правосуддя як присяжний у справі 303/6608/24 під головуванням судді Курах Л.В., яка є головуючою у даній справі. Відтак вказує, що дані обставини викликають у відповідача ТОВ «ТТ-Транс Захід» сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Курах Л.В. під час розгляду даної справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 7, 8 ЦПК України подана заява про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу, невідкладно без повідомлення учасників справи та відтак, згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, подану заяву суд приходить до наступного висновку.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Так відповідно до ч. 1 такої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

При цьому згідно з ч. 2 даної статті питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

А ч. 3 вказаної статті визначає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Так статтями 36, 37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), у зв`язку з якими відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України йому може бути заявлено відвід учасниками справи.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Положення статті 36 ЦПК України містять в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Статтею 37 ЦПК України передбачено випадки, коли участь судді в розгляді справи є недопустимою у зв`язку з повторністю такої.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

При цьому положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 згідно наказу №108/02.3-03 від 29.11.2022 року призначений присяжним в Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, приступивши до виконання своїх обов`язків з 29.11.2022 року по 24.11.2025 року, а відтак брав участь в розгляді та вирішенні визначеної чинним законодавством відповідної категорії судових справ колегіальним складом суду разом із суддями Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

При цьому суддею Курах Л.В. як головуючою суддею за участі ОСОБА_1 як присяжного здійснювався розгляд цивільної справи № 303/6608/24, провадження № 2-о/303/380/24.

Відтак вивчивши підстави для відводу головуючої судді Курах Л.В., які заявлені представником відповідача, суд вбачає, що останні знаходять своє підтвердження, оскільки позивач ОСОБА_1 дійсно на час відкриття провадження був призначений присяжним у Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області та як присяжний брав участь у розгляді справи під головуванням судді Курах Л.В..

Таким чином, суд приходить до висновку, що незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення його прав.

Так, питання про відвід судді відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

На думку судді, саме такі обставини унеможливлюють розгляд нею по суті справи за №303/8628/25. За таких обставин справу слід передати до канцелярії суду для повторного визначення судді.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву про відвід судді Курах Л.В. - задовольнити.

Відвести суддю Курах Л.В. від розгляду справи №303/8628/25 (провадження №2/303/3301/25) за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТ-Транс Захід», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Справу передати до канцелярії Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області для повторного авторозподілу справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча Л.В.Курах