Постановление суда № 134224656, 19.02.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

489/10023/25

2/489/408/26

У Х В А Л А

іменем України

19 лютого 2026 року смт.Криве Озеро

Суддя Кривоозерського районного суду Миколаївської області Репушевська О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням державного органу,

в с т а н о в и в:

Представник позивача 16 грудня 2025 року звернувся до Інгульського районного суду м.Миколаєва з позовними вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням державного органу.

27 січня 2026 року на адресу Кривоозерського районного суду надійшли матеріали цивільної справи №489/10023/25. Справа була скерована за належністю на підставі ухвали Інгульського районного суду м.Миколаєва від 16 грудня 2025 року. Своє рішення попередній суд мотивував тим, що оскільки предметом спору є земельна ділянка, розгляд справи має здійснюватися за правилами виключної підсудності за її місцезнаходженням.

Перевіривши зміст позовної заяви та додані до неї документи на відповідність правилам територіальної юрисдикції (підсудності), суд встановив наступне.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Суд, який не має територіальної юрисдикції над справою, не може вважатися "судом, встановленим законом".

Положеннями ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

За положеннями ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За положеннями ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Із позовної заяви вбачається, що позивач не заявляє вимог, пов"язаних із: - визнанням, або припиненням права власності чи користування земельною ділянкою; - витребовуванням земельної ділянки; - скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Тобто, предметом спору у дані справі є виключно вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які, за твердженням позивача, завдані незаконними рішеннями та діями органу державної влади. Земельна ділянка не є предметом позову, а лише обставиною, з якою позивач пов"язує настання шкоди.

В позовній заяві ОСОБА_1 жодних вимог з приводу нерухомого майна не ставить, оскільки як зазначено в позові, спори що стосується спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, були предметом розгляду судами різних інстанцій у справі господарських судів №915/1624/21 та у цивільній справі № 479/1652/23, в якій Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2025 року прийнято остаточне рішення.

Суд встановив, що предметом спору за позовом представника позивача є відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області. Враховуючи, що позовні вимоги мають грошовий характер і не стосуються безпосередньо встановлення прав на нерухоме майно (земельну ділянку), положення ст.30 ЦПК України щодо виключної підсудності до даних правовідносин не застосовуються.

Порядок передачі справ з одного суду до іншого регламентовано положеннями ст.31 ЦПК України.

За положеннями п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Принцип недопустимості спорів про підсудність між судами не може бути підставою для розгляду справи некомпетентним судом. Питання відповідності спору критеріям підсудності вирішується судом, у провадження якого передано справу, на власний розсуд та на підставі закону. Ухвали інших судів того ж рівня не створюють обов`язкових юридичних наслідків для суду у питанні визначення його власної територіальної юрисдикції.

Враховуючи, що дотримання правил підсудності є передумовою справедливого судочинства, розгляд даної справи за відсутності належних правових підстав порушує вимоги щодо суб`єктної компетенції суду, що ставить під сумнів законність та обґрунтованість будь-якого підсумкового судового рішення у даній справі.

З огляду на викладене, суд вважає, що недотримання територіальної юрисдикції є фундаментальним порушенням процесуального права. Це ставить під загрозу право на справедливий суд і створює непереборні юридичні перешкоди для визнання прийнятого рішення законним, що неминуче призведе до його скасування.

Враховуючи, що матеріали справи були помилково передані з Інгульського районного суду м.Миколаєва до Кривоозерського районного суду Миколаївської області, подальший розгляд спору останнім судом призведе до порушення правил територіальної юрисдикції. З метою забезпечення розгляду справи належним судом, встановленим законом, та дотримання норм матеріального і процесуального права, суд вважає за доцільне матеріали цивільної справи №489/10023/25 передати за підсудністю до Інгульського районного суду м. Миколаєва.

Керуючись ст.ст.10,27,28,30-32,263 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням державного органу, передати на розгляд за підсудністю до Інгульського районного суду м.Миколаєва (місто Миколаїв, вулиця Космонавтів, 81/16,Миколаївської області).

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання її копії.

СУДДЯ:(підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя Кривоозерського

районного суду

Миколаївської області О.В.Репушевська