Решение № 134147240, 27.01.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/16873/23

Провадження № 2-во/369/65/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2026 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., за участі секретаря судових засідань Худинець Д.С. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Шишки Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.12.2025 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без задоволення.

26.12.2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу розмірі 84 390 грн. та гонорар успіху в розмірі 50 000 грн.

28.01.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Вказали, що позивачем було порушено порядок подання доказів та не зазначено поважних причин їх несвоєчасного надання. Також зазначені витрати неспівмірні з заявленими позовними вимогам, не відповідають критеріям реальності, розумності. Просив суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.

У судове засідання сторони не з`явилися, повідомлялись належним чином.

Ч. 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з приписами ч.1ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Як вбачається з матеріалів справи 07 грудня 2023 року між адвокатом Шишка Ю.В. та ОСОБА_1 було укладено договорів про надання правничої допомоги.

18.12.2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Шишка Ю.В. було укладено звіт про хід та результати виконання доручення. Відповідно до звіту сторони дійшли згоди, що за виконання доручення щодо представництва інтересів у цивільній справі №369/16873/23 у Києво-Святошинському районному суді Київської області та Київському апеляційному суді клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 134 390 грн. 00 коп.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що 06.05.2025 року адвокат Шишка Ю.В. подала заяву, в якій вказала, що докази понесених відповідачем витрат на правничу допомогу будуть подані після ухвалення рішення суду.

Звертаючись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення представником відповідача на підтвердження наданих витрат ОСОБА_1 на правову допомогу було надано договорів про надання правничої допомоги від 07.12.2023 року, додаткову угоди №1 від 07.12.2023 року до договору про надання правничої допомоги від 07.12.2023 року, додаткову угоди №2 від 07.06.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 07.12.2023 року, звіт про хід та результати виконання доручення від 18.12.2025 року, опис виконаних робіт від 18.12.2025 року.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Дослідивши, додані представником відповідача, докази щодо обсягу послуг, наданих адвокатом, враховуючи складність даної цивільної справи та часом витраченим адвокатом, кількість судових засідань, а також подані заперечення представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі по 67 195 гривень, а відтак подана заява підлягає частковому задоволенню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного та керуючись ст. 270 суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 67 195 грн. ( шістдесят сім тисяч сто дев`яносто п`ять грн.).

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 12.02.2026 року

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ