Постановление суда № 134130763, 16.02.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/210/26

Провадження № 2-а/307/5/26

У Х В А Л А

16 лютого 2026 року м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ком`яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах, якого діє представник Носа І.М., звернувся до Департаменту патрульної поліції з позовною заявою про скасування постанов в справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом щодо оскарження постанов 5АВ 09439110 від 01 березня 2025 року, 5АВ 09441817 від 02 березня 2025 року, 5АВ 09439471 від 01 березня 2025 року за ч.1 ст.122 КУпАП. В обґрунтування клопотання представник зазначила, що оскаржувані постанови винесені 5АВ 09439110 від 01 березня 2025 року, 5АВ 09441817 від 02 березня 2025 року, 5АВ 09439471 від 01 березня 2025 року не були взагалі направлені позивачу ОСОБА_1 . Про винесення зазначених постанов позивач дізнався випадково, 18 січня 2026 року, переглядаючи додаток «Дія».

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Носа І.М. клопотання підтримали та просили поновити позивачу строк звернення до суду із вказаним вище позовом.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Вовканич А.І. в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанов 5АВ 09439110 від 01 березня 2025 року, 5АВ 09441817 від 02 березня 2025 року, 5АВ 09439471 від 01 березня 2025 року, по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафів, які були сплачені ОСОБА_2 .

Приписами ч.1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальний строк оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлений частиною другою статті 286 КАС України, відповідно до якої позовну заяву може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно зі статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області 22 січня 2026 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду. .

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд неодноразово вказував (постанова від 22.04.2020 року у справі №811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи той факт, що в спірних постановах 5АВ 09439110 від 01 березня 2025 року, 5АВ 09441817 від 02 березня 2025 року, 5АВ 09439471 від 01 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності не міститься відмітки особи, стосовно якої виносилися дані постанови, а саме ОСОБА_1 та те що він отримав дані постанови, при цьому представником відповідача в судовому засіданні не надано належних доказів направлення спірних постанов ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 строку на оскарження постанов в справах про адміністративне правопорушення 5АВ 09439110 від 01 березня 2025 року, 5АВ 09441817 від 02 березня 2025 року, 5АВ 09439471 від 01 березня 2025 року, згідно яких ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Керуючись ст.ст.121, 123 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на оскарження постанов в справі про адміністративне правопорушення 5АВ 09439110 від 01 березня 2025 року, 5АВ 09441817 від 02 березня 2025 року, 5АВ 09439471 від 01 березня 2025 року з ч.1 ст.122 КУпАП.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 17 лютого 2026 року.

Головуючий В.І.Бобрушко