Решение № 1341203, 22.01.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 25/573

22.01.08

За позовом ВАТ "Банк "Фінанси та кредит"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідесфарм"

про стягнення 215166,28 грн., -

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Гулько А.Д.

Представники:

від позивача: Чухраєнко Ю.О. (довіреність від 25.07.2007р.)

від відповідача: не з’явились

В судовому засіданні 22 січня 2008 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №29-05/05 від 16.05.2005р. в розмірі 137 500, 00 грн., 51 229, 01 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 26 437, 27 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було порушено виконання своїх зобов’язань за договором про невідновлювальну кредитну лінію №29-05/05.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. У зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався, ухвалою суду від 24.12.2007р. відповідача було попереджено про наслідки неявки в судове засідання та невиконання вимог суду. Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2005 року між ТОВ «Банк «Фінанси та кредит»(правонаступником якого є ВАТ «Банк «Фінанси та кредит») та ТОВ «Фідесфарм»було укладено договір про невідновлювальну кредитну лінію №29-05/05 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –договір №29-05/05).

Відповідно до умов вказаного договору позивач відкрив відповідачу не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 340 000, 00 грн..

За користування кредитом встановлено плату в розмірі 22% річних з кінцевим терміном погашення кредиту - 31.08.2006р..

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем було виконано свої зобов’язання за договором №29-05/05 в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з положеннями частини першої ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України) майново-господарськими зобов’язаннями визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких сторона, на яку покладено обов'язок, повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України (ЦК України) позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України - зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач станом на день розгляду спору своїх зобов'язань за договором №29-05/05 належним чином не виконав, сплатив на користь позивача заборгованість по кредиту в розмірі 202 500, 00 грн. та частково погасив заборгованість по відсоткам в розмірі 87 147, 31 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 16.05.2005р. по 12.11.2007р. (міститься в матеріалах справи).

З метою забезпечення виконання взятих на себе відповідачем зобов’язань за договором №29-05/05 між позивачем та відповідачем було укладено договір застави товарів в обороті (медикаменти та товари медичного призначення) від 16.05.2005р..

Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України та ст. 19, 20 Закону України "Про заставу" у разі невиконання зобов’язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель (позивач) має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред'явленням вимоги.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»звернення стягнення на заставлене майно здійснюється зокрема за рішенням суду.

Відповідач станом на день розгляду спору своїх зобов'язань за договором №29-05/05 належним чином не виконав.

Відповідно до частини першої статті 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 7.1 договору №29-05/05 передбачено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та сплати процентів, відповідач сплачує позивачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення.

Пеня, враховуючи розмір заборгованості відповідача, становить 26 437, 27 грн..

Судові витрати позивача у сумі 2 270, 00 грн. (2 152, 00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідесфарм»(ідентифікаційний код №32557523, адреса: 04128, м. Київ, вул. А. Туполєва 17; 03142, вул. А. Кримського 27, п/р №26003710377980, МФО 300937) на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»(ідентифікаційний код №25745867, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса 31) 215 166, 28 грн. (двісті п’ятнадцять тисяч сто шістдесят шість гривень 28 копійок). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідесфарм»(ідентифікаційний код №32557523, адреса: 04128, м. Київ, вул. А. Туполєва 17, 03142, вул. А. Кримського 27, п/р №26003710377980, МФО 300937) на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»(ідентифікаційний код №25745867, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса 31) судові витрати в розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя С.М. Морозов

дата підписання повного тексту рішення 28.01.2008р.