Постановление суда № 134095819, 16.02.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/247/26

2/703/934/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 лютого 2026 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Волосовський В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

встановив:

ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Примак В.А., звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просить суд визнати за нею право власності на «?» частину квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом передано на розгляд судді Волосовському В.В.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи із наступного.

Так, позивачем у другому абзаці прохальної частини позову вказана вимога про визнання за позивачем право власності на «?» частину квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Отже, в порушення п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить чіткий зміст позовних вимог та спосіб захисту прав особи, передбачений законом.

Крім того, суддею встановлено, що при поданні позовної заяви позивачем не доплачено судовий збір в розмірі ставки встановленої Законом.

Частиною 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок для сплати судового збору за подання фізичною/юридичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Належним доказом, який підтверджує сплату судового збору є оригінал квитанції чи платіжного доручення, доданий до позовної заяви.

Так, позивачем до позовної заяви додано висновок про вартість спірного майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 , згідно якого позивачем визначено ціну позову в розмірі 343000 гривень, що становить вартість половини вказаного спірного майна.

За таких підстав, позивачу, необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, який з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8, який застосовується при подачі до суду документів в електронній формі становить 2744 грн. 00 коп.

Позивачем на підтвердження сплати судового збору за пред`явленим позовом додано квитанцію від 13 січня 2026 року про сплату судового збору в загальній сумі 2712 грн. 08 коп., а відтак позивачем сплачено судовий збір в неналежному розмірі. Оскільки, зважаючи на викладене вище, з урахуванням коефіцієнту 0,8 сплаті підлягав судовий збір у розмірі становить 2744 грн. 00 коп. Відтак сума недоплаченого судового збору, складає 31 грн. 92 коп.

Вказаний в ухвалі недолік може бути усунений шляхом подання до суду документів, що підтверджують сплату 31 грн. 92 коп. судового збору за наступними платіжними реквізитами:

отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тгм.Сміла/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566;

банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО) - 899998 ;

рахунок отримувача - UA838999980313111206000023753;

код класифікації доходів бюджету 22030101.

У разі доплати судового збору в належному розмірі позивачу слід додати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також, фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

На підставі вищевикладеного, приходжу до обґрунтованого висновку, що позовна заява подана без додержання вимог встановлених ст.175 та ст.177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

За вказаних обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу необхідно надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Також, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 p.), яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи вищенаведене позивачу необхідно усунути виявлені недоліки позовної заяви, вказані у мотивувальній частині даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивач повинен надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині даної ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.В. Волосовський