Постановление суда № 134075877, 12.02.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №351/510/17

Провадження № 1-кп/345/3/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів: головуючого-судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференц зв`язку в залі суду клопотання прокурора ОСОБА_5 про виклик для допиту потерпілого, експертів та свідків у кримінальному провадженні №12016090230000248 з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів передбачених за ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_7 у вчиненні злочинів передбачених за ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.

Прокурор ОСОБА_5 під час судового розгляду звернувся до суду з клопотанням про виклик для допиту потерпілого, експертів та свідків у кримінальному провадженні №12016090230000248. В обґрунтування клопотання посилався на те, що в під час судового розгляду судом досліджено ряд документів, щодо яких захисником заявлено ряд клопотань про визнання неналежними та недопустимими доказами, обґрунтованість яких суд повинен буде оцінити в нарадчій кімнаті при ухваленні кінцевого рішення в даній справі. З метою захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, для забезпечення прийняття законного кінцевого рішення в даному кримінальному провадженні, керуючись ст. 363 КПК України, просив викликати в судове засідання для допиту потерпілого, експертів та свідків.

Захисниця ОСОБА_6 подала заперечення на клопотання прокурора, вважає дане клопотання необґрунтованим та таким, що спрямоване на затягування розгляду справи. Зазначає, що судом вже було досліджено докази про дослідження яких раніше клопотав прокурор та ухвалено рішення про перехід до судових дебатів. У клопотанні про допит свідків прокурор посилається на ст.363 КПК України, однак не зазначає, які саме нові обставини спонукали його до звернення із даним клопотанням на цій стадії судового провадження. Питання допустимості доказів, на які посилається останній не є «новою обставиною» в розумінні закону, оскільки ці докази були відомі прокурору з моменту завершення досудового розслідування, а в ході судового розгляду стороною захисту лише зазначено про причини з яких докази є неналежними та/або недопустимими. Перелічені в клопотанні особи мають різні процесуальні статуси, як то: потерпілий, слідчі, оперуповноважені, спеціалісти, експерти, свідки, треті особи (тобто ті, які не допитувалися під час досудового розслідування). Відповідно, прокурор зобов`язаний обґрунтувати клопотання про допит кожної з перелічених осіб у відповідності до їх процесуального статусу, як це передбачено КПК України. Щодо допиту потерпілого ОСОБА_8 , то вважає за необхідне зазначити наступне. Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_9 надавав свої пояснення, коли вважав це за необхідне. З метою допиту потерпілого ОСОБА_8 суд неодноразово відкладав судові засідання та надавав можливість потерпілому реалізувати своє право на такий допит. Врешті, прокурор та представник потерпілого ОСОБА_8 висловили відмову від проведення допиту потерпілого та вважали за можливе продовжити судовий розгляд, а пізніше і судовий розгляд вважали завершеним та можливим перейти до судових дебатів. Отже, клопотання прокурора про допит потерпілого є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Звернення із клопотанням про виклик свідків з метою їх допиту в судовому засіданні після повернення із стадії судових дебатів до стадії з`ясування обставин та перевірку їх доказами на стадії після суперечить принципу «правової визначеності». Окрім того таке клопотання прямо суперечить вимогам ст. 28 КПК України (розумні строки) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи, що провадження триває з 2016 року. задоволення клопотання про допит 50 осіб призведе до невиправданого затягування судового процесу ще на роки, що є порушенням права обвинуваченого на розгляд справи в розумні строки. Таким чином захисниця просила дотримуватися принципу правової визначеності та розумних строків розгляду справи судом. Одночасно відмовити у задоволенні клопотання прокурора про виклик та допит потерпілого і свідків у повному обсязі.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, зазначив що захисником ОСОБА_6 під час судового розгляду кримінального провадження було заявлено ряд клопотань про визнання недопустими доказів, починаючи від протоколу огляду місця події до протоколів огляду в лікарні, отримання взірців проведення ДНК, усе ставиться під сумнів. Раніше попереднім прокурором, який підтримував державне обвинувачення було не надано документи, які мають важливе значення для справи, зокрема ним зараз подані фото таблиці. Вважає, що необхідно викликати та допитати експертів, котрі надавали висновки по справі з метою усунення якихось розбіжностей, свідки котрі були учасниками слідчих, процесуальних дій, зможуть внести ясність та розуміння по справі, підтвердити чи спростувати докази по справі, які досліджувалися судом. Без їхнього допиту суд не зможе в повній мірі правильно та належно розглянути дане кримінальне провадження. Просив його клопотання задоволити.

Захисниця ОСОБА_6 просила відмовити у його задоволенні, оскільки клопотання є необґрунтованим та таким, що подане із порушенням процесуального порядку, і таким що спрямоване на затягування розгляду справи. У цьому кримінальному провадженні уже досліджено докази, які раніше клопотав прокурор. На цій стадії додаткових клопотань прокурор повинен був зазначити, які саме нові обставини, спонукали його до звернення до суду з цим клопотанням. Клопотання захисниці не є новою обставиною у розумінні закону, оскільки ці докази були відомі прокурору, з моменту завершення досудового розслідування, і стороною захисту лише зазначено причини, котрі зумовлюють неналежність та недостимість цих доказів. Перелічені у клопотанні особи мають різні процесуальні статуси, прокурор зобов`язаний обґрунтувати клопотання про допит кожної з перелічених осіб у відповідності до їх процесуального статусу, як це передбачено КПК України. Щодо потерпілого ОСОБА_8 то судом неодноразово відкладалися судові засідання та надавалася можливість потерпілому реалізувати своє право на такий допит. Врешті, прокурор та представник потерпілого ОСОБА_8 висловили відмову від проведення допиту потерпілого та вважали за можливе продовжити судовий розгляд, а пізніше і судовий розгляд вважали завершеним та можливим перейти до судових дебатів. Тому клопотання в цій частині також не підлягає до задоволення. Захисниця звернула увагу, що кожне клопотання повинно бути обґрунтованим, однак вказане клопотання крім адрес та переліку осіб, нічого не містить, врешті подане із порушенням ст. 28 КПК України та спрямоване на затягування розгляду справи. Просила відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників кримінального провадження дійшла висновків про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора про допит потерпілого, експертів та свідків з наступних підстав.

Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, дотримуючись вимог статті 19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначене узгоджується із засадою законності, зміст якої розкрито у статті 9 КПК. Відповідно до цієї загальної засади кримінального провадження суд, як і інші органи державної влади, зобов`язаний неухильно додержуватися норм чинного законодавства, зокрема Конституції України і цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів провадження встановлено, що суд дотримався вимог ч.6 ст. 22 КПК України, адже сторонам (в тому числі і стороні обвинувачення) було створено та забезпечено усі необхідні умови для реалізації їх процесуальних прав.

Так сторона захисту, як і сторона обвинувачення подавала суду всі докази, які вважала за необхідне дослідити в межах даного кримінального провадження, всі надані сторонами докази досліджені в судовому засіданні та долучені до матеріалів кримінального провадження. Кожен учасник провадження володів рівними можливостями висловити свою позицію щодо як окремого доказу, так і їх сукупності загалом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 363 КПК України після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з`ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме.

У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв`язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження (ч. 2ст. 363 КПК України).

Відповідно до ст. 350 КПК України, клопотання учасників судового розгляду мають бути обґрунтованими.

Згідно абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду з метою їх допиту саме на стадії підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні судом вирішувалось питання про виклик свідків та інші клопотання сторін кримінального провадження. Проте прокурором клопотань про виклик свідків не заявлялось.

Згідно з положеннями ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

У даному випадку, клопотання прокурора про виклик свідків, заявлене не у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства і вказує на ігнорування розумних строків, визначених ст.28 КПК України та має ознаки намагання затягнути розгляд справи. Окрім того, перелічені в клопотанні особи мають різні процесуальні статуси, як то: потерпілий, слідчі, оперуповноважені, спеціалісти, експерти, свідки, треті особи (тобто ті, які не допитувалися під час досудового розслідування). Відповідно, прокурор зобов`язаний обґрунтувати клопотання про допит кожної з перелічених осіб у відповідності до їх процесуального статусу, як це передбачено КПК України.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що вони у сукупності вказують про відсутність підстав для задоволення клопотання про допит свідків.

Щодо клопотання про виклик для допиту експертів, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Одним із способів перевірки достовірності висновку експерта у кримінальному провадженні є допит експерта. Допит експерта можливий лише після надання ним письмового висновку та не повинен виходити за межі проведеного дослідження. Вимоги щодо допиту експерта на стадії досудового розслідування у КПК України не наведені. Отже, він проводиться згідно з загальними правилами проведення допиту (ст. ст. 223, 224 КПК України).

Допит експерта є процесуальною дією, яка може здійснюватися як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

Процесуальний порядок та предмет допиту експерта у суді визначений ст. 356 КПК України. Метою допиту експерта є отримання судом роз`яснення або доповнення до наданого ним висновку (експерт роз`яснює і доповнює висновок від свого імені на підставі раніше проведених ним досліджень).

Кожна сторона відповідно до ч. 9 ст. 101 КПК України має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення наукового висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 КПК України, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.

Допит експерта спрямований на роз`яснення термінології, окремих формулювань, з`ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених питань і висновками експерта, на з`ясування суперечностей між висновком експерта й іншими наявними в кримінальному провадженні доказами.

За змістом ч. 3 ст. 356 КПК України експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

Одночасно суд наголошує, що допит експерта має на меті роз`яснення термінології, окремих формулювань, з`ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених запитань і висновками експерта, встановлення суперечностей між висновком експерта й іншими наявними у кримінальному провадженні доказами або між декількома висновками щодо одного й того ж предмета чи питання дослідження.

Разом з тим, суд зауважує, що заявлене прокурором клопотання про допит експертів є необґрунтоване, не містить переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості висновків експертів.

З огляду на наведене, суд вважає клопотання про допит експертів необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 6 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право давати пояснення, показання або відмовитися їх давати, а під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право брати участь у судовому провадженні.

Суд констатує, що потерпілий ОСОБА_9 надав представництво своїх інтересів в кримінальному провадженні адвокату ОСОБА_10 , та подав заяву про розгляд справи у його відсутності, за словами його представника перебуває за кордоном у США, в судові засідання не з`являється. Прокурор та представник потерпілого ОСОБА_8 висловили відмову від проведення допиту потерпілого та вважали за можливе продовжити судовий розгляд, а пізніше і судовий розгляд вважали завершеним та можливим перейти до судових дебатів.

Слід зауважити, що на відміну від можливості застосування приводу в судове засідання обвинуваченого або свідка, такий захід примусу стосовно потерпілого є неприпустимим.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання прокурора про допит потерпілого ОСОБА_8 , слід відмовити.

Керуючись ст.ст.353, 354, 369, 372 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_5 про виклик для допиту потерпілого, експертів та свідків відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 16.02.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_11

Судді ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3