Приговор № 134044014, 12.02.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4916/24

Провадження № 1-кп/0182/170/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2024 за № 12024041340000974 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , із середньою-спеціальною освітою, не одружений, працює стропальником ТОВ «Нікопрогресбуд», військовослужбовець за призовом під час мобілізації у військовому званні «солдат», згідно ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін судового провадження

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 , 20.07.2024 приблизно о 14:50 год. знаходився біля магазину «Продукти», розташованого по вул. Патріотів України, 144-А у м. Нікополі Дніпропетровської області, де побачив на фасаді вказаного магазину зовнішній блок повітряного охолоджувача, який належить ОСОБА_6 . У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в цей же день та час, перебуваючи за вищевказаною адресою, скориставшись тим, що зі сторонніх осіб за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення з фасаду магазину «Продукти», розташованого за вищевказаною адресою, за допомогою драбини та лому, які приніс з собою, демонтував металеву решітку та викрав повітряний охолоджувач «Kaideli» модель: «UDJD-008B», ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2988 від 20.08.2024 складає 3 969 грн. 18 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на вищевказану суму.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення /злочин/, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Позиція сторони захисту

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою визнав у повному обсязі та суду показав, що влітку 2024 року в обідній час він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння йшов по вул. Патріотів України у м. Нікополі. Тоді він якраз ходив доглядав за котом. Навпроти будинку АДРЕСА_2 знаходиться магазин. Побачив на стіні магазину 2 кондиціонери, які знаходилися у металевих решітках. Один був новий, а другий старий. Вирішив, що старий не працює, але його не демонтували. З метою викрадення кондиціонера взяв у квартирі, де він доглядав кота, драбину та ломик. За допомогою ломика демонтував захисну сітку металеву решітку, а потім зняв зовнішню частину кондиціонера. З викраденим відразу ж пішов до під`їзду, де знаходиться ця квартира, де він годує кота. У під`їзді зустрів сусідку, привітався з нею, кондиціонер заніс до квартири, де хотів його розібрати. Однак, розібрати кондиціонер не встиг, так як до нього прийшли працівники поліції і вилучили викрадене. Викрадене хотів здати на металобрухт, так як думав, що кондиціонер не працюючий. Коли він знімав кондиціонер, той був вимкнений, не працював. Просив власника магазину не писати заяву до поліції, однак він її вже написав.

Адресу магазину назвати не може. Магазин знаходиться якраз навпроти його будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . У скоєному розкаюється. Запевнив, що більше такого робити не буде. Просить не позбавляти його волі, зробив належні висновки.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , не заперечуючи правильність кваліфікації дій та доведеності вини її підзахисного, просила врахувати, що останній вину визнав, як в ході досудового розслідування так і в ході судового розгляду, викрадене повернуто потерпілому і останній не має претензій матеріального характеру до обвинуваченого, її підзахисний щиро покаявся у скоєному, і просила призначити мінімальне покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Позиція потерпілого

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить проводити судовий розгляд без його участі, цивільний позов заявляти не буде, покарання просить призначити на розсуд суду.

Досліджені в судовому засіданні докази

Письмові докази, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12024041340000974:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 20.07.2024 ОСОБА_6 , у якій він вказує, що 20.07.2024 приблизно о 15:20 год. невідома особа, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу таємно, умисно викрала кондиціонер. (а.п. 11);

- протокол огляду місця події від 02.08.2024 території прилеглої до будинку за адресою: АДРЕСА_2 . На стіні вказаного будинку, на рівні першого поверху, виявлено прикріплені до стіни дві металеві клітки-решітки. У одній клітці-решітці знаходиться кондиціонер. Друга, візуально має пошкодження прутів, кондиціонер у ній відсутній. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 12-16);

- висновок судової товарознавчої експертизи № 2988 від 20.08.2024, відповідно до якого: ринкова вартість, з урахуванням зносу, повітряного охолоджувача «Kaideli» модель: «UDJD-008B», придбаного у 2015 році, бувшого у використанні, станом на 20.07.2024 становить 3 969,18 грн. (а.п. 22-27);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2024, в ході якого свідок ОСОБА_7 з 4-ох осіб упізнала на фотознімку № 1 ОСОБА_3 , як свого знайомого ОСОБА_3 , який 20.07.2024 у денний час доби заніс до квартири АДРЕСА_3 блок кондиціонеру та який згодом почав розбирати. Упізнає його за загальними рисами обличчя, а саме формою носа, розрізом очей, формою брів, зачіскою. До протоколу огляду додано довідку. (а.п. 31-34);

- заява ОСОБА_3 про добровільне надання співробітникам поліції для огляду та вилучення частин зовнішнього блоку кондиціонера (а.п. 35);

- протокол огляду від 06.08.2024 добровільно наданих ОСОБА_3 для огляду та вилучення деталей охолоджувального пристрою «Kaideli», а саме: вентилятора чорного кольору у захисній кришці з трубою чорного кольору на тильній стороні; блоку живлення з дротом електроживлення; захисної металевої обшивки синього кольору та радіатора охолоджувального пристрою. Деталі охолоджувального пристрою вилучено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 36-38);

- розписка потерпілого ОСОБА_6 про отримання від співробітників поліції належних йому частин від зовнішнього повітряного охолоджувача. (а.п. 40).

Оцінка доказів судом

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином /ч. 4 ст. 185 КК України/.

Також суд ураховує обставини справи та особу винного.

Так, ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, згідно ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості (а.п. 78). Має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно (а.п. 83). Призваний на військову службу за мобілізацією (а.п. 55) та є військовослужбовцем (а.п. 64-67), з 17.08.2023 самовільно залишив військову частину (а.п. 68). Не одружений, на утриманні нікого не має. На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а.п. 80, 82).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

При цьому, судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

Відшкодування спричиненої шкоди, а саме вилучення викраденого майна та передачу його потерпілому, пом`якшуючою обставиною суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинуваченого, а завдяки діям співробітників поліції.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Разом з тим, зваживши на обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття та відсутність претензій матеріального характеру від потерпілого, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, тому вважає можливим застосувати щодо нього ч. 1 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирішення питання про запобіжний захід

У даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирішення питання про долю речових доказів та арештованого майна

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Речовий доказ:

- частини від повітряного охолоджувача «Kaideli» модель: «UDJD-008B», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому.

Арешт на майно не накладався.

Вирішення питання про процесуальні витрати

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи, згідно довідки у сумі 300 грн. 00 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов не заявлено.

Речовий доказ:

- частини від повітряного охолоджувача «Kaideli» модель: «UDJD-008B», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому.

Арешт на майно не накладався.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта 300 (триста) грн. 00 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Суддя: ОСОБА_1