Решение № 134043636, 13.02.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/6473/25

Номер провадження 2/213/442/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Алексєєва О.В., за участі секретаря судового засідання - Довгої А.В., розглянув заочно у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань №3 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/6473/25 за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, посилаючись на те, що позивач здійснює постачання теплової енергії населенню, яке зобов`язане здійснювати оплату цих послуг згідно з встановленими тарифами, однак відповідач як власник за адресою: АДРЕСА_1 оплату за отримані послуги належним чином не здійснює, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з 01 грудня 2017 року по 30 квітня 2025 року у розмірі 71 282,02 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість, інфляційні втрати, 3% річних, пеню, а всього - 93 373,31 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Процесуальні дії у справі.

09 грудня 2025 року позовна заява надійшла до суду.

10 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

16 грудня 2025 року усунуто недоліки.

16 грудня 2025 року отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача.

17 грудня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

У судове засідання сторони не викликались. Від представника позивача заперечень проти ухвалення заочного рішення у справі не надійшло. Відповідач відзив не направила.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялася про перебування в провадженні суду цієї справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подала, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» надає послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії населенню (споживачам).

Як встановлено судом відповідачу ОСОБА_1 з 14 грудня 2016 року на праві приватної спільної часткової власності у частці 1/3 належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої позивачем.

Позивачем відповідно до тарифів на теплову енергію постачалася теплова енергія до житла відповідача, однак зобов`язання з оплати наданих послуг споживачем здійснюються не належним чином.

Так, згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості сума боргу за постачання теплової енергії за період з 01 грудня 2017 року по 30 квітня 2025 року становить 71 282,02 грн. Також, позивачем нараховано пеню за період у розмірі 1 483,23 грн, інфляційні втрати у розмірі 16 259,45 грн та 3% річних у розмірі 4 348,62 грн.

Правильність нарахування підтверджується відповідними розрахунками.

Розмір нарахованого боргу відповідачем не спростовано.

Зміст спірних правовідносин.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають з належного виконання споживачем зобов`язань зі сплати наданих послуг.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.319 ЦК України власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказаною статтею встановлено презумпцію обов`язку власника нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна.

Разом з тим, відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК, договір є обов`язковим для виконання сторонами, приписами ст.525 ЦК передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов`язком споживача (п.1 ч.3 ст.20 вищевказаного Закону).

01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 цього Закону, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.

Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 зазначеного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктом 42 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Висновок суду.

Судом встановлено, що відповідач не виконує належним чином покладені на неї законом обов`язки з утримання житла, оплату за надані позивачем послуги здійснюють не в повному обсязі, своїми неправомірними діями завдає позивачеві збитків.

Оскільки відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження суду не надала, враховуючи, що обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії, за абонентське обслуговування та пеню.

Як видно із матеріалів справи, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних втрат та 3% річних, надав розрахунок. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, які також підлягають стягненню з відповідача.

Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

З огляду на те, що відповідачу ОСОБА_1 з 14 грудня 2016 року на праві приватної спільної часткової власності належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_2 , остання повинна нести відповідальність за ту частину боргу, що відповідає її частці у праві приватної спільної часткової власності.

Оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено частково, з урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 13, 76-81, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 1/3 частину заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 грудня 2017 року по 30 квітня 2025 року у розмірі 31 124 (тридцять одна тисяча сто двадцять чотири) грн 44 коп., з яких: заборгованість за постачання теплової енергії у розмірі 23 760,67 грн, пеня у розмірі 494,41 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 419,82 грн та 3% річних у розмірі 1 449,54 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 1 009,33 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», місцезнаходження: вул. Електрична, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 00130850.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного тексту судового рішення - 13 лютого 2026 року.

Суддя О.В. Алексєєв