Постановление суда № 134043248, 12.02.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/16463/25

Провадження № 2/175/3408/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

12 лютого 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

з участю секретаря Рожкової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АХБІКОКЕЙБІЗЮАГРУ» про нарахування та стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ГРУП СЕРВІС» про нарахування та стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначене судове засідання з розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 05 січня 2026 року замінено відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ГРУП СЕРВІС» на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «АХБІКОКЕЙБІЗЮАГРУ».

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги з підстав викладених у позові підтримав, просив задовольнити. Наполягав на ухваленні заочного судового рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «АХБІКОКЕЙБІЗЮАГРУ» повідомлене належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу в електронний кабінет. Відзив на позов не подано, а тому зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 ЦПК завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на захист цивільного права та інтересів гарантовано ст. 15 ЦК України, якою визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 23 Загальної декларації прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка, в разі необхідності, доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Частина I Європейської соціальної хартії закріплює, що сторони визнають метою своєї політики, яку вони запроваджуватимуть усіма відповідними засобами як національного, так i міжнародного характеру, досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися такі права та принципи: 1. Кожна людина повинна мати можливість заробляти собі на життя професією, яку вона вільно обирає.2. Усі працівники мають право на справедливі умови праці. 3. Усі працівники мають право на безпечні та здорові умови праці.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу №2980К від 25 квітня 2023 року з 25 квітня 2023 року позивач був прийнятий на посаду сторожа дільниці №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ГРУП СЕРВІС» код ЄДРПОУ 43631394, що підтверджується копією його трудової книжки.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права.

Трудові відносини в Україні врегульовані статтею 1 КЗпП України.

Статтею 21 КЗпП України проголошена рівність трудових прав громадян та заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема обмеження прав працівників залежно від стану їхнього здоров`я.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується відпрацювати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник Підприємство, установа, організація або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язані виплачувати працівникам заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені статтями 43-46 Конституції України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ГРУП СЕРВІС» код ЄДРПОУ 43631394 №168-К від 10 липня 2025 року з 10 липня 2025 року позивач звільнений з посади сторожа за угодою сторін відповідно до ст. 36 КЗпП, що підтверджується копією трудової книжки.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму (ст. 116 КЗпП України).

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки (ст. 83 КзПП України).

Верховний Суд у постанові від 21.02.2023 року у справі № 910/6968/16 (607/6254/15-ц) вирішуючи спір про наявність обов`язку сплатити нараховану, але невиплачену заробітну плату, звертає увагу на зміст поняття заробітної плати, який узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини І Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога, тощо).

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Системний аналіз цих норм дає підстави для висновку про те, що всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.

У своєму позові позивач зазначає, що при звільненні йому не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за невикористані 52 календарних дні щорічної основної відпустки за період роботи з 26.04.2023 року по 10.07.2025 року. Крім того, йому нараховано але не виплачено заробітну плату за травень 2025 року в сумі 9 200 грн. (до виплати 7 084 грн.), за червень 2025 року в сумі 10 676,92 грн. (до виплати 8 221,23 грн.) та розрахунок при звільненні за липень 2025 року в сумі 3 450 грн. (до виплати 2 656,50 грн.), загальна сума становить 17 961,73 грн.

Суми заробітної плати за травень-липень 2025 року взяті з офіційних джерел Індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (Форма ОК-7).

Відповідно до змін реєстраційної інформації 18 вересня 2025 року змінилася назва Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ГРУП СЕРВІС» ЄДРПОУ 43631394 на Товариство з обмеженою відповідальністю «АХБІКОКЕЙБІЗЮАГРУ», код ЄДРПОУ залишився не змінний 43631394.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Так, позивачем на підтвердження позовних вимог надано суду належні та допустимі докази, натомість відповідачем не надано обґрунтованих заперечень на позов, а тому суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Виходячи з вищевикладеного, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, зокрема необхідно зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АХБІКОКЕЙБІЗЮАГРУ» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки; та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АХБІКОКЕЙБІЗЮАГРУ» на користь ОСОБА_1 нараховану але не виплачену заробітну плату за травень 2025 року, червень 2025 року та розрахунок при звільненні за липень 2025 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 83, 97, 116 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 281, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АХБІКОКЕЙБІЗЮАГРУ» про нарахування та стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та розрахунку при звільненні задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АХБІКОКЕЙБІЗЮАГРУ» (код ЄДРПОУ 43631394, адреса: 04080 місто Дніпро вулиця Хвойки Вікентія буд. 18/14) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані 52 календарних дні щорічної основної відпустки за період роботи з 26.04.2023 року по 10.07.2025 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АХБІКОКЕЙБІЗЮАГРУ» (код ЄДРПОУ 43631394, адреса: 04080 місто Дніпро вулиця Хвойки Вікентія буд. 18/14) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану але не виплачену заробітну плату за травень 2025 року в сумі 9 200 грн. (до виплати 7 084 грн.), за червень 2025 року в сумі 10 676,92 грн. (до виплати 8 221,23 грн.) та розрахунок при звільненні за липень 2025 року в сумі 3 450 грн. (до виплати 2 656,50 грн.), загальна сума становить 17 961,73 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АХБІКОКЕЙБІЗЮАГРУ» (код ЄДРПОУ 43631394, адреса: 04080 місто Дніпро вулиця Хвойки Вікентія буд. 18/14) на користь держави судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Озерянська Ж.М.