№ 134021228, 12.02.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/1640/25

Провадження № 3/630/14/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 лютого 2026 рокум. Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Сухоруков І.М. розглянув матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не встановлено, одруженого, з середньою-технічною освітою, який мешкає: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2025р. приблизно о 12.05 год. в м. Люботин Харківського району Харківської області на вул. Кропивницького, в районі буд. 10, водій ОСОБА_1 керував електроскутером Boch 1kw без номерного знаку та працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився.

У діях водія є порушення п.п. 2.5 ПДР України. Відповідальність за дане діяння передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, та пояснив, що з ранку на електроскутері підвозив дружину на роботу. Їх зупинив екіпаж поліції, та щордо нього винесли постанову про штраф за те, що не користувався мотошоломом. Йому поліцейський пропонував проїхати у лікарню у Харків, але не пропонував продувати драгер. У Харків він їхати не погодився, оскільки був тверезим.

Суд, вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.

Вина у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 526937 від 29.11.2025р.,

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння,

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів,

- відеозаписом подій на DVD-диску.

Так, з відеозапису вбачається, що поліцейськими було зупинено електроскутер під керуванням ОСОБА_1 , який підвозив жінку. На позначці часу 13.05 год. поліцейський запитує водія, чи буде той проходити огляд на стан сп`яніння, та зазначає, що у разі відмови буде складено протокол. Після цього водій відмовляється проходити огляд. О 13.06 поліцейський роз`яснює права водію та вказує, що буде винесена постанова та складено протокол. О 13.08 год. поліцейський забороняє водію їхати далі та зазначає, що скутер можна лише везти у руках. О 13.09 год. поліцейський запитує, чи бажає водій їхати у лікарню, щоб здати аналізи на стан сп`яніння, на що водій відповідає відмовою.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, судом не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих обставин, визначених ст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст.35 КУпАП не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік, як такого, що буде достатнім для виправленням правопорушника.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 33, ч.1 ст.130, 268, 283, 284, КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Одержувач ГУК у Харківській області, код ЄДРПОУ 37874947, р/р UA168999980313020149000020001, Банк одержувача Казначейство України, МФО 899998, код бюджетної класифікації 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у 15-денний строк з дня вручення їй постанови, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь держави (р/р: UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк Казначейство України, код бюджетної класифікації 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі особою, щодо якої її винесено, апеляційної скарги до органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суддя: І.М. Сухоруков