Постановление суда № 133979298, 10.02.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13135/25

Провадження №1-кп/369/1314/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю обвинуваченої ОСОБА_4 ,

її захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42023110000000349 від 12.10.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України,

встановив:

23 липня 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області від Київської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про направлення даного кримінального провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності з метою подальшого передання провадження до Фастівського районного суду Київської області.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 заперечував щодо цього та вважав, що справа підсуднаКиєво-Святошинському районному суду Київської області.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта з додатками, суд приходить до наступного.

У відповідності до положень п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вправі направити обвинувальний акт для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження даному суду.

Правила про підсудність ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених

ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також засадах організації судової влади. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та згідно із п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду від 22.05.2020 у справі № 51-2437впс20, встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За правилами ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Вивченням обвинувального акта встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України. При цьому обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України є обвинуваченням за більш тяжким правопорушенням, аніж зач. 3 ст. 190 КК України.

Згідно із обставинами, викладеними в обвинувальному акті, місцем вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України зазначено м. Фастів Фастівського району Київської області, що не відноситься до територіальної підсудності Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Так, відповідно до п. 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

При цьому ОСОБА_6 до набрання чинності постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, відносилося до Фастівського району Київської області, на який, відповідно, розповсюджується юрисдикція Фастівського районного суду Київської області.

Слід зауважити, що вчинення однієї з дій, спрямованих на досягнення обвинуваченою протиправного умислу, за адресою АДРЕСА_1 , не свідчить про місце вчинення правопорушення зач. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, оскільки в обвинувальному акті формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України відображено саме як низку дій обвинуваченої, і більшість дій здійснювалися саме у м. Фастові (а.с. 8-9).

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

За таких обставин, з метою недопущення порушення правил територіальної підсудності, суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудовий розслідувань за № 42023110000000349 від 12.10.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України, підлягає направленню до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.

Керуючись ст. ст. 7, 32, 34, 314, 615 КПК України, суд

ухвалив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42023110000000349 від 12.10.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України, направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_7