Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 703/664/26
2/703/1124/26
УХВАЛА
09 лютого 2026 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., вирішуючи питання про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди,
у с т а н о в и в :
30 січня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до суду позовну заяву до держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування 35 000 євро моральної шкоди, що складає еквівалент 1 722 924,00 грн.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам, встановленим ст. 177 цього Кодексу.
Однак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 177 ЦПК України, відтак вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача борг в іноземній валюті в розмірі 35 000 євро, що еквівалентно 1 722 924,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ( ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
З 01 січня 2026 року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328, 00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як зазначено у п. 11 Постанови Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року N 10, порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533ЦК), передбачено в абзаці 2 частини першої статті 6 Закону N 3674-VI. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати судового збору.
Станом на 30 січня 2026 року Національний банк України встановив офіційний курс євро на рівні 51,2423 грн.
Ураховуючи наведене ціна позову на день подання позову становила 1 793 480,50 грн.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно, позивачу необхідно було сплатити 16640,00 грн. судового збору.
У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пунктів 6, 22 частини першої статті 22 Закону України «Про судовий збір».
Проте, суд не може погодитися із цим, виходячи з наступного.
Так, п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Твердження позивача про звільнення її від необхідності сплати судового збору на підставі зазначеної норми Закону є помилковим. Адже, передбачена законодавцем пільга щодо сплати судового збору застосовуються не в усіх випадках звернення до суду із позовною заявою про стягнення із російської федерації завданої моральної шкоди, а за умови настання для позивача виключного переліку обставин, коли внаслідок дій держави-агресора у житті особи мали місце одна або декілька наступних подій: вимушене переселення з тимчасово окупованих територій України, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Натомість, жодних обґрунтувань настання для позивача одного чи декількох з наведених вище наслідків збройної агресії відповідача проти України позов та додані до нього копії документів не містять. Підставами позову ОСОБА_1 зазначає зниження якості життя, стрес та негативний психо-емоційний стан, що пов`язані із діями відповідача на території України.
Посилання позивача як на підставу для звільнення від сплати судового збору на п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» також не відповідає дійсності, оскільки за цією нормою права від сплати судового збору звільняються позивачу у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Втім, предметом позову ОСОБА_1 не є відшкодування матеріальних збитків. Крім того, аналіз пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору у разі надання позивачем до суду доказів, що матеріальні збитки, які він просить стягнути, завдані саме у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення (постанова Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 757/52913/17-ц.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про вчинення відносно ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки позивачкою не надано обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, тощо.
Інших обставин, які б давали підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору не зазначено, а тому заявлені вимоги підлягають оплаті судовим збором на загальних підставах.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України та/або несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Указані в ухвалі недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду документи про сплату 16640 грн. 00 коп. судового збору за наступними платіжними реквізитами:
отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тгм.Сміла/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566;
банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО) - 899998 ;
рахунок отримувача - UA838999980313111206000023753;
код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя: І.Я. Биченко
Судебное решение № 133963218, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області было принято 09.02.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 703/664/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: