Постановление суда № 133902949, 26.01.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3764/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника-адвоката: ОСОБА_4 ,

підозрюваного: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене Прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025000000000207 від 21.02.2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням Прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025000000000207 від 21.02.2025 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000207 від 21.02.2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, у період часу з 17.09.2024 по 28.05.2025 вчинив в умовах воєнного стану умисне кримінальне правопорушення проти власності.

26.08.2024 року до потерпілої ОСОБА_8 звернулася її знайома ОСОБА_9 , яка повідомила про факт затримання в м. Варшаві Республіки Польща її чоловіка громадянина України ОСОБА_10 за підозрою у підготовці до вчинення на території Литовської Республіки терористичного акту, а також попросила в неї, як в особи з вищою юридичною освітою, поради щодо можливих шляхів його звільнення з-під варти та повернення до України.

Намагаючись допомогти ОСОБА_9 , цього ж дня ОСОБА_8 вирішила звернутися із вказаного питання до свого приятеля ОСОБА_11 , який надав ОСОБА_8 контактний номер телефону свого знайомого - керівника Громадської організації «Міжнародна конфедерація протидії корупції, організованої злочинності та тероризму» (код ЄДРПОУ 42467536, юридична адреса: м. Київ, просп. Перемоги, 55/2) ОСОБА_5 , якого відрекомендував як діючого працівника Служби безпеки України, що має певні професійні зв`язки в правоохоронних органах і здатен допомогти у вирішенні питання щодо звільнення ОСОБА_10 з-під варти та його повернення до України.

Вказаними діями ОСОБА_5 , вчиненими із погрозами вбивства та застосування насильства у відношенні потерпілої ОСОБА_8 та її близьких родичів в умовах воєнного стану, потерпілій ОСОБА_8 заподіяно значної майнової шкоди у розмірі 8500 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 03.01.2025 року складає 357 327 грн., тобто у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також обмежено її право на вільне пересування та вибір місця проживання.

22.01.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вимаганні, що завдало значної майнової шкоди потерпілому, з погрозою вбивства, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

30.07.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування матеріалами, а саме:

- заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 21.02.2025, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності згідно ст. 189 КК України групу осіб, до складу якої входить ОСОБА_5 , особа, яка представилась їй співробітником Служби безпеки України ОСОБА_12 , а також інші невідомі їй особи, які вимагають в неї грошові кошти у сумі 75 тис. євро в якості неіснуючого борту за вирішення питання щодо звільнення з-під варти ОСОБА_10 , а також на даний час шляхом вимагання отримали від неї та зареєстрували за ОСОБА_5 право власності на транспортний засіб AUDI Q7, 2013 року випуску, вартістю 15500 доларів США;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 21.02.2025, згідно якого остання надала показання з приводу всіх відомих їй обставин вимагання ОСОБА_5 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами належного їй майна грошових коштів у сумі 75 тис. євро за нібито вирішення ним питання щодо звільнення з-під варти громадянина України ОСОБА_13 , затриманого в серпні 2024 року у м. Варшаві на підставі запиту правоохоронних органів Литовської Республіки. При цьому, вимагання вказаних грошових коштів супроводжувалося систематичними погрозами застосування фізичного насильства над нею та її близькими родичами з боку ОСОБА_5 , які потерпіла сприймала як реальні. Крім того, під час допиту ОСОБА_8 повідомила про факт надання нею ОСОБА_5 , після його погроз щодо застосування фізичного насильства над нею та її малолітніми дітьми, грошових коштів у сумі 8500 доларів США для оплати у січні 2025 року частини вартості транспортного засобу AUDI Q7, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ІНЗ: НОМЕР_2 ;

- протоколом огляду мобільного телефону потерпілої ОСОБА_8 від 24.02.2025, згідно якого у вказаному мобільному телефоні виявлено матеріали листування, у тому числі голосові повідомлення, між нею та абонентом ОСОБА_5 , який використовує номер телефону НОМЕР_3 та позначений як «Міжнародна конфедерація». Вказаним протоколом підтверджуються показання потерпілої ОСОБА_8 щодо систематичного висування ОСОБА_5 незаконних вимог щодо передачі йому грошових коштів, які супроводжувалися погрозами застосування насильства у відношенні ОСОБА_8 та її близьких, а також погрозами притягнення її до кримінальної відповідальності за злочини, яких вона не вчиняла. Також, згідно вказаного протоколу підтверджується факт спілкування потерпілої ОСОБА_8 з приятелем ОСОБА_5 - абонентом « ОСОБА_14 » НОМЕР_4 , якого ідентифіковано як ОСОБА_15 (представлявся потерпілій слідчим Служби безпеки України ОСОБА_12 та в подальшому ім`ям ОСОБА_16 ), який запросив потерпілу на зустріч за адресою: м. Київ, вул. Богданівська, 7, де, зі слів потерпілої, представився їй знайомим ОСОБА_5 , продемонстрував їй документ повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 110, 111 КК України, та запропонував добровільно виконати незаконні вимоги ОСОБА_5 щодо придбання для нього автомобіля AUDI Q7 для вирішення питання щодо скасування вручення їй вказаного повідомлення про підозру;

- протоколом огляду від 25.02.2025 мобільного телефону бабусі потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого у вказаному мобільному телефоні виявлено та оглянуто відеофайли із записом змісту телефонних перемовин між ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_8 від 13.02.2025, 19.02.2025 та 20.02.2025. Встановлено, що під час вказаних телефонних розмов із ОСОБА_8 . ОСОБА_5 систематично висловлював погрози застосування фізичного насильства у відношенні неї та її близьких, вимагаючи в ОСОБА_8 надати йому грошові кошти у сумі 75 тис. євро, а також вимагаючи придбати для нього новий транспортний засіб;

- розсекреченим протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії відповідно до ст. 260 КПК України, аудіо контроль особи від 25.03.2025, яким підтверджено факт висування ОСОБА_5 на адресу потерпілої ОСОБА_8 незаконної вимоги щодо передачі йому грошових коштів, у тому числі шляхом оплати послуг його адвоката ОСОБА_4 . Крім того, зафіксовано систематичне спілкування ОСОБА_8 з ОСОБА_11 , з якого слідує про обізнаність її приятеля ОСОБА_11 із фактом вимагання в неї грошових коштів ОСОБА_5 . Зокрема, під час розмови від 18.03.2025 ОСОБА_11 інформує потерпілу про те, що ОСОБА_5 виїхав за нею до м. Одеси, разом із особою на прізвисько « ОСОБА_18 » (якого ідентифіковано як ОСОБА_19 ) та співробітниками спецпідрозділу «Альфа» СБУ, а також просить потерпілу терміново вирішити грошове питання із ОСОБА_5 . У подальшому, 19.03.2025 ОСОБА_11 інформує ОСОБА_8 про результати вказаної зустрічі з ОСОБА_5 і особою на прізвисько « ОСОБА_18 » та знову просить потерпілу вирішити грошове питання із ОСОБА_5 для уникнення негативних наслідків;

- розсекреченими протоколами про результати проведення спостереження за особою від 18.03.2025 та від 19.03.2025, згідно яких 18.03.2025 зафіксовано факт виїзду ОСОБА_5 та ОСОБА_19 (прізвисько « ОСОБА_18 ») на службовому автомобілі Служби безпеки України марки «Toyota Hilux», на номерах прикриття, з м. Києва до м. Одеси. При цьому, згідно протоколу про результати спостереження за особою від 19.03.2025 також зафіксовано факт спільної зустрічі ОСОБА_5 , ОСОБА_19 та ОСОБА_11 19.03.2025 о 09 год 45 хв за адресою: АДРЕСА_1 (готель-ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), що свідчить про наявність зв`язку між вказаними особами та їх можливу спільну причетність до вимагання майна в потерпілої ОСОБА_8 ;

- розсекреченим протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії відповідно до ст. 260 КПК України, аудіо контроль особи від 29.04.2025, згідно якого 07.04.2025, 13.04.2025 зафіксовано факт висловлення ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_8 погроз вбивством, а також факт висловлення ОСОБА_5 погроз щодо застосування ним фізичного насильства у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_8 на ім`я ОСОБА_20 у зв`язку із ненаданням йому озвученої раніше суми грошових коштів;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.03.2025, згідно якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_5 як особу, яка представилася їй ОСОБА_21 та упродовж тривалого часу під час телефонних розмов та листування в месенджері для обміну текстовими та голосовими повідомленнями «WhatsApp», де він підписаний як « ОСОБА_22 конфедерація», вимагає в неї грошові кошти у сумі 75 тис. євро в якості погашення неіснуючого боргу, а також вимагає придбати для нього новий транспортний засіб, погрожуючи кримінальним переслідуванням з боку співробітників Служби безпеки України, а також застосуванням насильства у відношенні неї та членів її сім`ї;

- розсекреченим протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 29.04.2025 (ст. 260 КПК України), згідно якого ОСОБА_5 висловлює ОСОБА_8 погрози відрізати голову її малолітній дитині ОСОБА_20 , а також облити її кислотою, оскільки вона до цього часу не надала йому грошові кошти;

- матеріалами Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань, зібраними в ході виконання доручення слідчого в порядку ст. 40, 41 КПК України. Згідно вказаних матеріалів отримано відомості щодо засобів зв`язку та адреси проживання ОСОБА_5 , зокрема: підтверджено контактний номер телефону ОСОБА_5 НОМЕР_3 , який в месенджері для обміну текстовими та голосовими повідомленнями підписаний як «Міжнародна конфедерація»; підтверджено факт придбання ОСОБА_5 31.01.2025 транспортного засобу AUDI Q7, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на його незаконну вимогу підшукала та частково сплатила його вартість у сумі 8500 доларів США потерпіла ОСОБА_8 ; підтверджено факт використання знайомим ОСОБА_5 . ОСОБА_15 вигаданих анкетних даних « ОСОБА_23 » та у подальшому вигаданого ім`я ОСОБА_16 для спілкування із потерпілою ОСОБА_8 та обговорення із нею незаконних майнових вимог ОСОБА_5 у відношенні неї;

- іншими доказами в їх сукупності.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2025 року у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, строком до 27.09.2025 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 30.10.2025 року, без можливості внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2025 року строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в черговий раз продовжено до 22.12.2025 року, без можливості внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 16.12.2025 року строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 також продовжено в межах строку досудового розслідування, до 30.01.2026 року включно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000207 продовжено до шести місяців, тобто до 30.01.2026 року.

Відповідно до ст. 12 КК України, інкриміноване громадянину України ОСОБА_5 кримінальне правопорушення віднесено до категорії особливо тяжкого, оскільки санкція ч. 4 ст. 189 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

22.01.2026 року ОСОБА_5 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000207 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

Відносно ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України залишаються сталими та які вказують на те, що підозрюваний може (буде): переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим внаслідок складності кримінального провадження, оскільки з об`єктивних причин необхідний додатковий строк для проведення та завершення процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу.

За таких обставин слідчий просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 дні, в межах строку досудового розслідування.

В судове засідання з`явилися прокурор, підозрюваний та його захисник.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні, підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання, застосувати до останнього більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив у задоволенні клопотання відмовити, застосувати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення захисника, підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000207 від 21.02.2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

22.01.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вимаганні, що завдало значної майнової шкоди потерпілому, з погрозою вбивства, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

30.07.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави стверджувати, що підозрюваний причетний до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, що підтверджується матеріалами досудового розслідування.

Таким чином, підозрюваний підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 16.12.2025 року строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 також продовжено в межах строку досудового розслідування, до 30.01.2026 року включно.

22.01.2026 року ОСОБА_5 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000207 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

Підозрюваному, відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України, надано копію клопотання та доданих до нього матеріалів.

Як визначено у ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як визначено у ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні досудове розслідування не закінчено, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим внаслідок складності кримінального провадження, оскільки з об`єктивних причин необхідний додатковий строк для проведення та завершення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

У відповідності до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення, може спонукати підозрюваного вживати заходів, спрямованих на уникнення від кримінальної відповідальності.

Так, слідчий суддя, враховуючи, тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному; дані, що характеризують особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, соціальні зв`язки приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Доводи сторони захисту вказаних висновків не спростовують.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що, отже, ризики, які були наявні на час застосування та продовження не зменшились, клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Положеннями п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зважаючи на тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, у разі визначення будь-якого розміру застави останній матиме можливість його внести та, будучи під дієї запобіжного заходу не пов`язаного з ізоляцією, обвинувачений зможе здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а тому можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не зможе запобігти вищевказаним ризикам, заявленим у клопотанні. З урахуванням викладеного, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному розмір застави.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене Прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025000000000207 від 21.02.2025 року задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, в межах строку досудового розслідування, до 26.03.2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде оголошено о 13 год. 09 хв. 28.01.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1