Постановление суда № 133880751, 06.02.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/19005/25

н/п 1-кп/766/2266/26

УХВАЛА

06.02.2026 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу, подане у кримінальному провадженні №42025230000000030, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.435-1 КК України,

встановив

ОСОБА_4 обвинуваченого тому, що 06.02.2025 у АДРЕСА_1 , він ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичним насильством військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 ..

Він же, 01.04.2025, знаходячись біля будівлі АТ «Укртелеком», розташованої по вулиці Олеся Гончара у м.Херсоні Херсонської області, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться військовослужбовець ЗСУ, діючи умисно, словесно ображав честь та гідність потерпілого ОСОБА_6 , який здійснював заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, у тому числі під час проведення мобілізаційних заходів, погрожував заподіянням тілесних ушкоджень йому та членам його родини.

В подальшому, 28.06.2025 ОСОБА_4 , знаходячись на території ринку «Північний» по проспекту 200 річчя Херсона в м.Херсоні Херсонської області, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться військовослужбовець ЗСУ, діючи умисно, словесно ображав честь та гідність потерпілого ОСОБА_6 , шарпав його за одяг, наніс декілька ударів по тулубу та обличчю потерпілого, заподіявши йому легке тілесне ушкодження.

Він же, 25.10.2025 знаходячись на перехресті вулиць Грушевського та Приймаченка в м.Херсоні Херсонської області, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться військовослужбовець ЗСУ, діючи умисно, словесно ображав честь та гідність потерпілого ОСОБА_6 , погрожував йому фізичним насильством.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.435-1 КК України, як образа честі і гідності, погроза вбивством, насильством військовослужбовцю, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, його близьким родичам чи членам сім`ї.

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту, на 2 місяці. Клопотання обґрунтовано тим, що строк дії запобіжного заходу спливає, разом з цим, судовий розгляд не завершено, ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися.

Обвинувачений та його захисник заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважав доводи прокурора безпідставними та необґрунтованими.

Потерпілий клопотання прокурора підтримав.

Дослідивши клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні та спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Згідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1, 2, 6 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєв від 12.12.2025 року відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід домашній арешт, заборонено залишати помешкання з 21.00 до 06.00 год.. Термін дії запобіжного заходу до 08.02.2026 року.

Підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу було встановлення слідчим суддею наявності обґрунтованої підозри та наявності ризиків, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час судового розгляду обґрунтованість підозри підтверджується дослідженими документами та показаннями потерпілого.

Судом установлено, що ОСОБА_4 немає постійного місця роботи та неповнолітніх дітей на утриманні, раніше не судимий.

Оскільки, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, у разі доведення винуватості в пред`явленому обвинуваченні йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на вказаний строк, зазначений факт дає достатні підстави для висновку, що ризик переховування обвинуваченого від суду наявний, суд погоджується з доводами прокурора, що на даний час такий ризик продовжує існувати.

Разом з цим, зазначені прокурором інші ризики, на які він посилається, як підставу для продовження запобіжного заходу, є недоведеними під час судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на стадію судового розгляду, доведеність ризиків, процесуальну поведінку обвинуваченого, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не встановлено, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти заявленому ризику.

Частиною 4 статті 194 КПК України визначено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього певних зобов`язань, буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, а також запобігання ризику переховуватися від суду.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 193-194, 196, КПК України, суд,

постановив:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати ОСОБА_4 прибувати до суду за першою вимогою.

Крім того, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

Строк дії запобіжного заходу до 6 квітня 2026 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорстокий запобіжний захід і накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання покладається на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1