Постановление суда № 133880035, 06.02.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/486/26

Провадження №1-кс/504/73/26

Доброславський районний суд Одеської області

УХВАЛА

06.02.2026с-ще Доброслав

Слідчий суддя Доброславського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду № 5 селищ. Доброслав, клопотання т.в.о. заступника начальника СВ Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене керівником Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про відсторонення від посади у кримінальному провадженні №42025162330000063, внесеному до ЄРДР 26.11.2025 відносно:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Березівка Березівського району Одеської області, громадянина України, генерального директора КНП «Березівська центральна міська лікарня» Березівської міської ради Одеської області, депутату Березівської міської ради, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Доброславського районного суду Одеської області надійшло клопотання т.в.о. заступника начальника СВ Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене керівником Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про відсторонення від посади у кримінальному провадженні №42025162330000063, внесеному до ЄРДР 26.11.2025 відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що що ОСОБА_9 з 25.03.2021 обіймає посаду генерального директора комунального некомерційного підприємства «Березівська центральна міська лікарня» Березівської міської ради Одеської області (далі КНП «Березівська центральна міська лікарня»), а також є лікарем-невропатологом у вказаному медичному закладі.

Рішенням першої сесії Березівської міської ради Одеської області «Про початок повноважень депутатів Березівської міської ради VIII скликання» від 27.11.2020 визнано повноваження новообраних депутатів місцевої ради, у тому числі ОСОБА_9 , та з цього часу він є депутатом Березівської міської ради Одеської області.

У листопаді 2025 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, до ОСОБА_9 на особистому прийомі звернувся ОСОБА_10 щодо проведення обстеження та медичного огляду на підставі направлення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з метою встановлення підстав для оформлення відстрочки від проходження військової служби.

Далі, у період з 21.11.2025 до 28.11.2025 ОСОБА_10 пройшов лікування в КНП «Березівська центральна міська лікарня», а 09.12.2025 отримав від ОСОБА_9 підписаний ним акт дослідження свого стану здоров`я, де у висновку лікаря-невролога зазначено про необхідність лікування терміном 6 місяців.

Надалі, ОСОБА_10 28.01.2026 звернувся до ОСОБА_9 з наміром продовження свого лікування задля отримання відстрочки від проходження військової служби або визнання непридатним до військової служби за станом здоров`я у встановлений законом спосіб.

В цей час у ОСОБА_9 виник протиправний, злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які приймають рішення щодо визнання осіб непридатними до військової служби.

Так, ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою реалізації свого злочинного умислу, 28.01.2026 о 11:46 год, перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_2 , повідомив ОСОБА_10 про можливість допомогти останньому в отриманні статусу непридатного до військової служби шляхом впливу на прийняття рішення службовими особами ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 та ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , які приймають рішення щодо визнання осіб непридатними до військової служби.

Одночасно, за здійснення ним впливу, ОСОБА_9 виказав ОСОБА_10 вимогу надання йому особисто неправомірну вигоду на загальну суму 10 000 дол. США, що станом на 28.01.2026 за офіційним курсом НБУ, становить 429 563 грн., запевнивши, що без надання зазначеної суми грошових коштів рішення на його користь прийняте не буде.

При цьому, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10 , що для реалізації злочинного плану із впливу на прийняття рішення службовими особами ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 та ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання ОСОБА_10 непридатним до військової служби, спочатку йому потрібно пройти стаціонарне лікування, а грошові кошти мають бути передані декількома частинами, з яких першу частину в сумі 50 000 грн ОСОБА_10 повинен передати відразу.

Отже, ОСОБА_9 , будучи лікарем невропатологом та обіймаючи посаду генерального директора КНП «Березівська центральна міська лікарня» запевнив ОСОБА_10 у своїх діях, а саме в можливості реального впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, тобто на прийняття відповідних рішень службовими особами ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 та ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 про непридатність до військової служби.

Водночас у ОСОБА_10 , в силу попереднього досвіду спілкування з ОСОБА_9 та розуміння службових можливостей його посади, було сформовано переконання в реальності такого впливу, а також впевненість, що у разі відмови від надання неправомірної вигоди, останній не зможе отримати статус непридатного для проходження військової служби, у зв`язку із цим ОСОБА_10 був вимушений погодитись на висунуту ОСОБА_9 вимогу надати неправомірну вигоду для позитивного вирішення питання щодо оформлення непридатності для проходження військової служби.

У подальшому, 28.01.2026 о 13:58 год, ОСОБА_9 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з корисливих мотивів, тобто з метою одержання неправомірної вигоди та особистого збагачення, діючи умисно, одержав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 1150 дол. США, що станом на 28.01.2026 за офіційним курсом НБУ становить 49 399,74 грн.

Отримавши вказану готівку, ОСОБА_9 роз`яснив ОСОБА_10 подальшу схему передачі грошових коштів, а саме ОСОБА_9 висловив вимогу, що по завершенню лікування у КНП «Березівська центральна міська лікарня», ОСОБА_10 необхідно прийти 05.02.2026 та передати ОСОБА_9 наступну частину неправомірної вигоди у розмірі 500 дол. США.

Далі, за вимогами, що висунув ОСОБА_9 , до раніше переданих грошових коштів для прийняття позитивного рішення щодо непридатності до військової служби, ОСОБА_10 необхідно буде передати ще 6000 дол. США. Коли всі документи щодо визнання ОСОБА_10 службовими особами ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 та ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 непридатним до військової служби будуть у ОСОБА_9 , ОСОБА_10 зможе їх отримати лише за умови доплати залишку неправомірної вигоди.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, близько 10:23 год 05.02.2026 ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_10 у своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_2 , та одержав для себе від ОСОБА_10 обговорену раніше частину неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США, що за курсом НБУ на 05.02.2026 становить 21584,75 грн, які вимагав за вплив у подальшому на прийняття службовими особами ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 та ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , уповноваженими на виконання функцій держави рішень, про визнання ОСОБА_10 непридатним до військової служби.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

05.02.2026 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідчий посилається на те, що перебування підозрюваного на посаді генерального директора сприяло вчиненню кримінального правопорушення, оскільки в силу займаної посади, забезпечило його знайомством з іншими службовими особами, вплив на прийняття рішення якими він обіцяв ОСОБА_10 . Крім цього, ОСОБА_9 як лікар невропатолог входить до складу позаштатної постійно діючої військово лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 в 2025 році, що у свою чергу також сприяло знайомствам з особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , та інших державних органів, які залучені до прийняття рішень про визнання осіб непридатними до військової служби. Крім цього, підозрюваний, як лікуючий лікар невропатолог, забезпечив ОСОБА_10 отримання виписки про проходження лікування, оскільки вказаний документ є обов`язковим для подальшої процедури визнання особи непридатним до військової служби. Крім цього, саме завдяки займаній посаді, професійному авторитету та попередньому досвіду спілкування щодо оформлення відстрочки від проходження військової служби, ОСОБА_9 створив у ОСОБА_10 переконання в реальності свого впливу на осіб, які приймають рішення про визнання військовозобов`язаних непридатними до військової служби, у зв`язку із цим ОСОБА_10 погодився надати ОСОБА_9 неправомірну вигоду для позитивного вирішення питання щодо оформлення непридатності для проходження військової служби.

Перебуваючи на посаді генерального директора та лікаря-невропатолога, підозрюваний може незаконними способами впливати на свідків з метою з метою зміни або узгодження показань, відмови від їх надання чи ухилення від участі у кримінальному провадженні.

Так, КПК регламентує процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й у подальшому до моменту безпосереднього допиту свідків судом та дослідження їх показань у судовому засіданні. При цьому, свідками вчинення злочину є ряд співробітників КНП «Березівська центральна міська лікарня», ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на даний час не допитані.

Перебування ОСОБА_9 на займаних посадах об`єктивно створює умови для збереження його службових і професійних контактів із вищевказаними особами, що, з урахуванням характеру інкримінованого йому кримінального правопорушення, може бути використано для здійснення незаконного впливу на свідків з метою зміни або узгодження показань, відмови від їх надання чи ухилення від участі у кримінальному провадженні. Крім цього, деякі з вказаних осіб, знаходяться в підпорядкуванні ОСОБА_9 , як генерального директора КНП «Березівська центральна міська лікарня», тому останній має реальні адміністративні важелі впливу на свідків з метою примусити останніх спотворити фактичні обставини при допиті в суді або відмовитись від надання показань взагалі.

Крім того, інкриміноване ОСОБА_9 діяння безпосередньо пов`язане з виконанням ним функцій лікаря та генерального директора лікарні та доступом до медичної документації, яка має істотне значення для прийняття рішень щодо придатності осіб до військової служби. За таких умов подальше перебування підозрюваного на посаді створює реальний ризик знищення, приховування або спотворення документів, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, а також ризик використання службового становища для перешкоджання досудовому розслідуванню іншим чином, зокрема штучне створення доказів (документів), для доведення невинуватості.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання частково, вважали що підозрюваний має працювати лікарем неврологом через недостатність лікарів такої кваліфікації.

Слідчий суддя заслухавши прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання слідчого про відсторонення від посади необхідно задовольнити з наступних обставин.

У своїй прецедентній практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що саме національні органи, зокрема суди, повинні розв`язувати проблеми тлумачення національного законодавства (див. також справу «Неждет Шахін і Періхан Шахін проти Туреччини», № 13279/05, п. 49, 20 жовтня 2011 року).

Стаття 6 Конвенції не встановлює жодних правил щодо прийнятності доказів або способу, у який їх потрібно оцінювати, оскільки вони насамперед є предметом регулювання національного законодавства та національних судів (дивись, серед багатьох рішень, рішення у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 28, ЄСПЛ 1999I).

Саме національні суди повинні оцінювати доречність запропонованих доказів, їх доказову цінність і тягар доведення (дивись справи «Centro Europa 7 Srl та Ді Стефано проти Італії» № 38433/09, п. 198, ЄСПЛ 201; «Lady SRL проти Республіки Молдова», № 39804/06, п. 27, 23 жовтня 2018 року).

Суд зазначає, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, передбачає право сторін судового провадження подавати будь-які зауваження щодо своєї справи, які вони вважають доречними.

Мета Конвенції полягає в тому, щоб гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а ті, які є практичними й ефективними; право може вважатись ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження фактично «почуті», тобто належним чином розглянуті національними судами.

Іншими словами, дія статті 6 полягає також у тому, щоб покласти на «суд» зобов`язання належно вивчати подання, аргументи й докази сторін без шкоди для оцінювання того, чи мають вони стосунок до справи (дивись, серед інших рішень, рішення у справі «Перес проти Франції», № 47287/99, п. 80, ЄСПЛ 2004-I).

Хоча стаття 6 вимагає, щоб національні суди правильно вказували причини, на яких засновуються їх рішення, вона не вимагає детальної відповіді на всі аргументи, висунуті позивачем.

Проте це зобов`язання передбачає, що сторона судового розгляду може розраховувати на конкретну й чітку відповідь на ті аргументи, які мають вирішальне значення для результату відповідного провадження (дивись, серед багатьох інших рішень, рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Зважаючи на ці відповідні загальні принципи, суд визначить, чи було провадження в цілому справедливим.

Відповідно до підпункту 4 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, визначене відсторонення підозрюваного від посади.

Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700- VII від 14.10.2014 особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Відповідно до положень ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.

Положеннями ч. 1 ст. 157 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 2 ст. 157 КПК, при вирішенні питання про відсторонення від посади зобов`язаний врахувати такі обставини: (1) правову підставу для відсторонення від посади; (2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; (3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-рапортом начальника Південного МРВ УСБУ в Одеській області про виявлення злочину від 24.11.2025;

-протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 27.11.2025, 04.12.2025;

-протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо-, відеоконтроль особи від 02.12.2025, 08.12.2025, 12.12.2025, 09.12.2025;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 28.01.2026;

-протоколами затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.02.2026;

-протокол огляду місця події від 05.02.2026;

-протоколами обшуків від 05.02.2026;

-повідомленням про підозру ОСОБА_9 від 05.02.2026.

-рішенням Березівської районної ради № 110-VII від 25.03.21 «Про призначення ОСОБА_5 генеральним директором комунального некомерційного підприємства «Березівська центральна районна лікарня» Березівської районної ради Одеської області», наказом КНП «Березівська центральна районна лікарня» Березівської районної ради Одеської області» №23к/тр від 25.03.2021 «Про призначения ОСОБА_5 генеральним директором комунального некомерційного підприємства «Березівська центральна районна лікарня» Березівської районної ради Одеської області», наказом КНП «Березівська центральна районна лікарня» Березівської районної ради Одеської області» №66к/тр від 27.08.2024, копія витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно господарської діяльності) «Про створення позаштатних постійно діючих військово - лікарських комісій ІНФОРМАЦІЯ_2 в 2025 році» № 448 від 25.12.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

При цьому слідчий суддя враховує, що «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява N 42310/04, п. 175).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.94, заява N 14310/88, п. 55).

Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного заходів забезпечення кримінального провадження, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява N 72508/13, п. 184).

За таких обставин, описана у клопотанні фабула у сукупності з представленими обвинуваченням матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідчий суддя має визначити, чи: може підозрюваний, перебуваючи на посаді, знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; чи є відсторонення від посади необхідним заходом для припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого.

За своєю сутністю можливість вчинення зазначених дій є відповідним ризиком кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Розглядаючи клопотання про відсторонення від посади, наявність відповідних ризиків має досліджуватися слідчим суддею саме у зв`язку із перебуванням особи на відповідній посаді, тому слідчий суддя має встановити, чи пов`язане подальше перебування ОСОБА_9 на посаді генерального директора КНП «Березівська центральна міська лікарня» та лікаря невропатолога на 0,5 ст. невропатолога терапевтичного відділення з оплатою за відпрацьований час 3 год. 56 хв. щодня з тими ризиками, які заявлені стороною обвинувачення.

Слідчим суддею встановлено, що перебуваючи на займаній посаді, підозрюваний ОСОБА_9 може незаконними способами впливати на свідків з метою з метою зміни або узгодження показань, відмови від їх надання чи ухилення від участі у кримінальному провадженні, з огляду на таке:

Так КПК регламентує процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й у подальшому до моменту безпосереднього допиту свідків судом та дослідження їх показань у судовому засіданні. При цьому, свідками вчинення злочину є ряд співробітників КНП «Березівська центральна міська лікарня», ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на даний час не допитані.

Перебування ОСОБА_9 на займаних посадах об`єктивно створює умови для збереження його службових і професійних контактів із вищевказаними особами, що, з урахуванням характеру інкримінованого йому кримінального правопорушення, може бути використано для здійснення незаконного впливу на свідків з метою зміни або узгодження показань, відмови від їх надання чи ухилення від участі у кримінальному провадженні. Крім цього, деякі з вказаних осіб, знаходяться в підпорядкуванні ОСОБА_9 , як генерального директора КНП «Березівська центральна міська лікарня», тому останній має реальні адміністративні важелі впливу на свідків з метою примусити останніх спотворити фактичні обставини при допиті в суді або відмовитись від надання показань взагалі.

Крім того, інкриміноване ОСОБА_9 діяння безпосередньо пов`язане з виконанням ним функцій лікаря та генерального директора лікарні та доступом до медичної документації, яка має істотне значення для прийняття рішень щодо придатності осіб до військової служби. За таких умов подальше перебування підозрюваного на посаді створює реальний ризик знищення, приховування або спотворення документів, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, а також ризик використання службового становища для перешкоджання досудовому розслідуванню іншим чином, зокрема штучне створення доказів (документів), для доведення невинуватості.

Зважаючи на встановлені обставини слідчий суддя погоджується, що на даному етапі існує ризик впливу на свідків, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин зважаючи на встановлені обставини, застосування відсторонення від посади є об`єктивно необхідним та за його допомогою може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із відповідним клопотанням, а саме: запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який перебуваючи на посаді може перешкоджати кримінальному провадженню, в тому числі впливати на свідків.

Втручання у права і свободи особи шляхом відсторонення від посади не має ознак порушення прав особи, адже потреби досудового розслідування на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання.

У судовому засіданні з`ясовано, що станом на час розгляду клопотання в цьому кримінальному провадженні існує необхідність в проведенні слідчих дій.

Таке обмеження є розумним і співмірним з огляду на необхідність та можливість досягнення завдань кримінального провадження.

Слідчий суддя не вбачає негативних наслідків для третіх осіб внаслідок відсторонення ОСОБА_9 від посади генерального директора КНП «Березівська центральна міська лікарня» та лікаря невропатолога на 0,5 ст. невропатолога терапевтичного відділення, оскільки питання тимчасового виконання обов`язків директора КНП «Березівська центральна міська лікарня» та лікаря невропатолога іншою особою може бути вирішене в порядку, визначеному чинним законодавством.

Частиною першою статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Правило статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» визначає, що міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Суд безумовно приймає до уваги, що правилом статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Безумовно, Конституцією України проголошено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правилом статті 43 Конституції України передбачено, - кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 неодноразово вказував, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

При цьому слідчий суддя безумовно враховує, що відсторонення ОСОБА_9 від займаної посади, є втручанням у його право на працю.

Однак, з урахуванням того, що розслідуване кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 перебуває у зв`язку з перебуванням підозрюваного на вищевказаній посаді та саме завдяки статусу генерального директора КНП «Березівська центральна міська лікарня» та лікаря невропатолога підозрюваному інкримінується кримінально карана поведінка, то слідчий суддя приходить до висновку, що за сукупності наведених обставин такий захід забезпечення кримінального провадження на цій стадії досудового розслідування, відповідає завданням кримінального провадження і є виправданим.

Доводи сторони захисту щодо на теперішній час підозрюваний має працювати лікарем невропатологом, оскільки у лікарні не має чи мало лікарів такої кваліфікації є неспроможними.

Враховуючи зазначене, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками, пов`язаними з перебуванням підозрюваного на посаді, дають слідчому судді фактичні і процесуальні підстави для його відсторонення від посади генерального директора КНП «Березівська центральна міська лікарня» та лікаря невропатолога в межах строку досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 154, 156, 157, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання т.в.о. заступника начальника СВ Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене керівником Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про відсторонення від посади у кримінальному провадженні №42025162330000063, внесеному до ЄРДР 26.11.2025 відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, задовольнити.

Відсторонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від займаної посади генерального директора КНП «Березівська центральна міська лікарня» та займаної посади лікаря-невропатолога КНП «Березівська центральна міська лікарня», в межах строку досудового розслідування - до 04.04.2026 включно.

Копію ухвалу направити відповідним особам для відома і виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1