Постановление суда № 133854868, 04.02.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/3017/24

УХВАЛА

Іменем України

04 лютого 2026 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді Герасименко М.М.,

за участю секретаря Слухай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Бородянка заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2025 року у справі № 939/3017/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2025 року у справі № 939/3017/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування заяви зазначила, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Тандиряка О.О. перебуває виконавче провадження № 79913312, відкрите на підставі виконавчого листа № 939/3017/24, виданого Бородянським районним судом Київської області 08 жовтня 2025 року, про стягнення з неї заборгованості на користь ТОВ «Фінфорс». У зв`язку з воєнним станом в Україні і тимчасовим перебуванням її за кордоном, відсутністю стабільного доходу та складним матеріальним становищем, одноразове виконання рішення суду є для неї неможливим. Просила встановити порядок виконання рішення шляхом щомісячної сплати 500 грн до повного погашення заборгованості.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 14 січня 2026 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

16 січня 2026 року до суду від представника ТОВ «Фінфорс» - Лигіна О.В. надійшли пояснення, які обґрунтовані тим, що рішення Бородянського районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості за кредитним договором № 1475230-А набрало законної сили 26 березня 2025 року. ОСОБА_2 просить розстрочити виконання рішення, посилаючись на воєнний стан, відсутність стабільного доходу та перебування за кордоном. Проте, на підтвердження своїх доводів не надає жодних доказів свого скрутного становища, у зв`язку з чим не можливо встановити підстави для розстрочки в заявленому нею розмірі. Крім того, ОСОБА_2 просить сплачувати по 500 грн на місяць, але згідно виконавчого листа сума заборгованості значна і виконання рішення триватиме кілька років. Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. У зв`язку з викладеним, просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення у справі № 939/3017/24.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

ТОВ «Фінфорс» у судове засідання не направило свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Бородянського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2025 року позов ТОВ «Фінфорс» задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованість за кредитним договором № 1475230-А від 30 червня 2021 року в розмірі 52 855 гривень, на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 028 грн і витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, заявник зазначила, що у зв`язку з перебуванням за кордоном, відсутністю стабільного доходу та складним матеріальним становищем не має можливості виконати рішення суду.

Проте, ОСОБА_2 до заяви не долучила жодних доказів, які підтверджують її скрутне матеріальне становище та наявність виняткових обставин для розстрочки виконання судового рішення.

З огляду на вказані обставини, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2025 року у справі № 939/3017/24.

Керуючись ст. 81, 353, 435 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2025 року у справі № 939/3017/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 04 лютого 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО