Постановление суда № 133808395, 03.02.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3880/26

Провадження № 2/947/2105/26

УХВАЛА

03.02.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, звернулася до Київського районного суду м. Одеси із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, згідно якої просить:

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортний засіб та заборонити відчужувати транспортний засіб Opel Vivaro, VIN кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 р. для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Бескровного Я.В. Фактично матеріали передано судді згідно реєстру передачі справ 30.01.2026 р.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2026 року зазначена заява, була залишена без руху та запропоновано заявнику протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені в ухвалі недоліки заяви.

Зазначені недоліки заявником були усунені.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2026 року заяву прийнято до провадження судді.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, у зв`язку із можливою недобросовісною поведінкою відповідача, а саме уникнення поділу вказаного майна, відповідач може вчинити дії щодо відчуження транспортного засобу та привласнення грошових коштів, що значно утруднить можливість позивача отримати компенсацію за відчужений транспортний засіб.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Пунктом 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як слідує з заяви позивач просить, накласти арешт на транспортний засіб та заборонити відчужувати транспортний засіб Opel Vivaro, VIN кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 , який є спільною сумісною власністю подружжя.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 490/3925/19 сформулював правову позицію про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказала, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У заяві ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , посилається на те, що у зв`язку із можливою недобросовісною поведінкою відповідача, а саме уникнення поділу вказаного майна, відповідач може вчинити дії щодо відчуження транспортного засобу та привласнення грошових коштів, що значно утруднить можливість позивача отримати компенсацію за відчужений транспортний засіб. При цьому заявником не доведено наявність обставин, які б могли свідчити про реальну загрозу ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову про поділ майна подружжя, зокрема з урахуванням того, що транспортний засіб є неподільним майном і у разі задоволення позову може бути виділений у власність лише одному з подружжя з наданням відповідної компенсації іншому.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з предмету поданої заяви, оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на те, що заявником не доведено належними чи допустимими доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.149-154,157,258,260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Я. В. Бескровний