Решение № 13379921, 14.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.10 р. Справа № 34/250пд

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросанрайз”, м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецстройтранс”, м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, м. Донецьк

про визнання недійсними правочинів

за участю представників сторін:

від позивача – Чмелевська М.О. (за довіреністю)

від відповідача – Кравцова О.О. (за довіреністю)

від третьої особи – Присяжний С.М. (за довіреністю)

По справі була оголошена перерва 25.11.2010р. на 14.12.2010р. на 14год. 00 хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Агросанрайз”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецстройтранс”, м. Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, м. Донецьк про визнання недійсним правочину від 11.01.2010р. та правочину №0406/1 від 04.06.2010р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що укладені правочини між відповідачем та ТОВ „Бугпром” є нікчемними, оскільки укладені угоди не відповідають вимогам закону, не спричинили реального настання правових наслідків та являються нікчемними, оскільки відповідач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції – до постачання товарів та надання комерційних послуг з метою нарощування валових витрат та податкового кредиту підприємств – вигодонабовучів залучалось ТОВ „Бугпром” як основний постачальник, ТОВ „Укрспецстройтранс” виступило як посередник. Укладені договори суперечать моральним засадам суспільства та не відповідають внутрішній волі позивача, тому мають бути визнані судом недійсними.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 24.11.2010р. вхід. №02-41/51103) проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що відповідач, як сторона за договором не має ані обов’язку, ані передбаченого законом права витребувати від контрагентів інформацію про стан їх взаєморозрахунків з бюджетом по податкам з метою їх врахування під час вирішення питань щодо встановлення договірних відносин з іншим підприємством. Крім того відповідно до ст. 61, 67 Конституції України обов’язок сплати податків, як і відповідальність за неналежне виконання цього обов’язку має виключно індивідуальний характер і стосується кожної окремої особи. Також відповідач зазначає, що господарська діяльність третіх осіб не стосується ані змісту спірного договору, ані фактичного його виконання.

Третя особа у відзиві на позовну заяву від 14.12.2010р. позов підтримує та зазначає, що укладені між ТОВ „Укрспецстройтранс” та ТОВ „Бугпром” угоди не відповідають вимогам закону, оскільки не спричинили реального настання правових наслідків, у зв’язку із чим укладений ТОВ „Агросанрайз” з ТОВ „Укрспецстройтранс” правочин є нікчемним.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агросанрайз” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецстройтранс” (Виконавець) 11 січня 2010 року укладено договір б/н, за умовами якого Виконавець зобов’язується надати Замовнику послуги в порядку, передбаченому даним договором, а Замовник зобов’язується своєчасно прийняти послуги та оплатити їх відповідно до договору. Виконавець зобов’язується надати Замовнику маркетингові послуги в частині вивчення організації, фінансово-господарського стану та результатів діяльності Замовника у сфері постачання сільгосппродукції та прогнозування перспектив його розвитку на регіональному, республіканському та закордонних ринках.

04 червня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецстройтранс” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агросанрайз” (Покупець) було укладено договір поставки № 0406/1, за умовами якого Постачальник зобов’язується поставити у власність Покупця насіння соняшника, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Умови договорів обома сторонами фактично були виконані, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії первинних документів, а саме: видаткові накладні, акти здавання – приймання робіт, розрахункові документи, податкові накладні, тощо.

За договором від 04.06.2010р. на постачання насіння соняшнику ТОВ „Агросанрайз”, як покупцем, було отримано від ТОВ „Укрспецстройтранс”, як постачальника, товар (насіння соняшнику) у кількості 1183,927 т. З видаткових накладних, які складені на підтвердження факту постачання соняшника слідує, що від ТОВ „Укрспецстройтранс” соняшник отримав для ТОВ „Агросанрайз” Кононов В.А. по довіреності (який одночасно є директором підприємства). У червні 2010р. за цим договором відбулося постачання соняшника по нижченаведеним видатковим накладним:

- від 07.06.2010р. № 070609 у кількості 23,410т на суму 64 105,94грн. з ПДВ

- від 07.06.2010р. № 070610 у кількості 20,850т на суму 56 108,61 грн. з ПДВ

- від 08.06.2010р. № 080606 у кількості 56,650т на суму 150 915,6грн. з ПДВ

- від 08.06.2010р. № 080610 у кількості 89,160т на суму 243 406,8грн. з ПДВ

- від 08.06.2010р. № 080609 у кількості 20,260т на суму 54 515,04грн. з ПДВ

- від 08.06.2010р. № 080607 у кількості 22,580т на суму 61 562,11грн. з ПДВ

- від 08.06.2010р. № 080608 у кількості 22,910т на суму 61 719,54 грн з ПДВ

- від 09.06.2010р. № 090605 у кількості 23,940т на суму 64417,08 грн. з ПДВ

- від 09.06.2010р. № 090606 у кількості 26,800т на суму 72 295,68 грн. з ПДВ

- від 09.06.2010р № 090607 у кількості 85,970т на суму 233 253,80 грн. з ПДВ

- від 11.06.2010р. № 110611 у кількості 148,657 т на суму 400002,10 грн. з ПДВ

- від 11.06.2010р. № 110612 у кількості 20,690т на суму 55381,33 грн. з ПДВ

- від 11.06.2010р. № 110613 у кількості 47,650т на суму 131 045,12 грн. з ПДВ

- від 14.06.2010р. № 140606 у кількості 10,440т на суму 28 091,66 грн. з ПДВ

- від 14.06.2010р. № 140607 у кількості 20,610т на суму 55 783,03грн. з ПДВ

- від 14.06.2010р. № 140608 у кількості 45,350т на суму 118 918,58 грн. з ПДВ

- від 15.06.2010р. № 150606 у кількості 20,390т на суму 54 955,13 грн. з ПДВ

- від 15.06.2010р. № 150607 у кількості 97,500т на суму 260 910,00 грн. з ПДВ

- від 16.06.2010р. № 160613 у кількості 21,500т на суму 56 514,9 грн. з ПДВ

- від 16.06.2010р. № 160612 у кількості 22,180т на суму 57 442,66 грн. з ПДВ

- від 17.06.2010р. № 170604 у кількості 71,090т на суму 185 169,54 грн. з ПДВ

- від 18.06.2010р. № 180609 у кількості 9,720т на суму 24 995,95 грн. з ПДВ

- від 18.06.2010р. № 180608 у кількості 13,990т на суму 36 581,05 грн. з ПДВ

- від 18.06.2010р. № 180607 у кількості 37,930т на суму 96 038,76 грн. з ПДВ

- від 22.06.2010р. № 220614 у кількості 15,400т на суму 39 933,43 грн. з ПДВ

- від 22.06.2010р. № 220613 у кількості 20,660т на суму 53 111,90 грн. з ПДВ

- від 29.06.2010р. № 290611 у кількості 53,340т на суму 134 871,25 грн. з ПДВ

- від 30.06.2010р № 300659 у кількості 88,420 т на суму 220 919,14 грн. з ПДВ

- від 30.06.2010р. № 300658 у кількості 25,880 т на суму 63 512,63 грн. з ПДВ.

Придбаний соняшник є повністю оплаченим, про що свідчать розрахункові документи та акт звірки розрахунків між ТОВ „Агросанрайз” та ТОВ „Укрспецстройтранс”.

У подальшому придбаний позивачем соняшник був ним використаний у власній господарській діяльності шляхом його спрямування до ЗАТ „АТ Каргілл”, м. Київ того ж самого дня, коли товар був придбаний ТОВ „Агросанрайз” у ТОВ „Укрспецстройтранс”.

Продаж відбувався на підставі нижченаведених договорів та факт отримання покупцем (ЗАТ „АТ Каргілл”) товару підтверджений підписом на видаткових накладних уповноваженої особи, яка діяла відповідно до довіреності.

- За договором № CVP 03486від 01.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 204 від 07.06.2010р. поставлено 48,82 т соняшника (з них 20,85т. – придбаного у ТОВ „Укрспецстройтранс”);

- За договором № CVP 03515 від 02.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 205 від 07.06.2010р. поставлено 23,41 т соняшника, на підставі видаткової накладної № 207 від 08.06.2010р. поставлено 22,91т соняшника;

- за договором № CVP 03502 від 02.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 206 від 08.06.2010р. поставлено 89,16 т соняшника, на підставі видаткової накладної № 210 від 09.06.2010р. поставлено 85,97т соняшника;

- за договором № CVP 03577 від 02.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 208 від 08.06.2010р. поставлено 25.58 т соняшника, на підставі видаткової накладної № 213 від 11.06.2010р. поставлено 47,65т соняшника; на підставі видаткової накладної № 216 від 14.06.2010р. поставлено 45,35 т соняшника;

- за договором № CVP 03642 від 07.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 209 від 08.06.2010р. поставлено 56,65 т соняшника;

- за договором № CVP 03601 від 04.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 211 від 09.06.2010р. поставлено 26,8 т соняшника, на підставі видаткової накладної № 214 від 11.06.2010р. поставлено 20,69т. соняшника, на підставі видаткової накладної від 14.06.2010р. № 217 поставлено 20,61 т соняшника, на підставі видаткової накладної від 15.06.2010р. № 219 поставлено 20,39 т соняшника;

- за договором № CVP 03641 від 07.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 218 від 15.06.2010р. поставлено 97,5 т соняшника, на підставі видаткової накладної № 220 від 16.06.2010р. поставлено 21,5т. соняшника;

- за договором № CVP 03781 від 14.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 221 від 16.06.2010р. поставлено 22,18 т соняшника, на підставі видаткової накладної № 226 від 18.06.2010р. поставлено 13,99т. соняшника, на підставі видаткової накладної № 229 від 22.06.2010р. поставлено 20,66т. соняшника;

- за договором № CVP 03774 від 14.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 223 від 17.06.2010р. поставлено 71,09 т соняшника, на підставі видаткової накладної № 225 від 18.06.2010р. поставлено 9,72т. соняшника, на підставі видаткової накладної № 228 від 22.06.2010р. поставлено 15,4т. соняшника;

- за договором № CVP 03796 від 15.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 227 від 18.06.2010р. поставлено 37,93 т соняшника;

- за договором № CVP 03905 від 23.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 230 від 29.06.2010р. поставлено 53,34 т соняшника; на підставі видаткової накладної № 231 від 30.06.2010р. поставлено 88,42т. соняшника;

- за договором № CVP 03911 від 23.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 232 від 30.06.2010р. поставлено 25,88 т соняшника.

Решту придбаного соняшника у кількості 203,297тн. позивач продав ТОВ „Інтертрейд Груп” відповідно до договору № 17/03/10-01П від 17.03.2010р. постачання насіння соняшнику українського походження врожаю 2009р. та специфікацій на постачання № 13,14,15, які є додатками до договору Постачання соняшника відбулося на підставі видаткових накладних № РН -199 від 08.06.2010р. у кількості 20,26 т. соняшника, №РН-211 від 09.06.2010р. у кількості 23,94т. соняшника, №РН- 215 від 11.06.2010р. у кількості 188,756т. (з яких 148,657 т. придбано у ТОВ „Укрспецстройтранс”), № РН- 217/1 від 14.06.2010р. у кількості 10,44 т.

Як і у попередній господарській операції постачання соняшника на користь ТОВ „Інтертрейд Груп” відбувалося у день отримання ТОВ „Агросанрайз” товару від ТОВ „Укрспецстройтранс”.

Операції з придбання соняшника та його продажу відображені позивачем у податковому обліку з ПДВ, що посвідчує копія реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ „Агросанрайз” за червень 2010р.

Стосовно договору від 11.01.2010р. про надання маркетингових послуг суд зазначає наступне.

Предметом цього договору є надання Замовнику маркетингових послуг в частині вивчення організації, фінансово-господарського стану та результатів діяльності Замовника у сфері постачання сільгосппродукції та прогнозування перспектив його розвитку на регіональному, республіканському та закордонних ринках. Згідно з п. 4.1. Договору по завершенню робіт Виконавець надає Замовникові підтверджуючу виконання робіт документацію (звіт). У судовому засіданні досліджені Звіт про результати маркетингових досліджень організації, результатів діяльності ТОВ „Агросанрайз” у сфері постачання сільгосппродукції та прогнозування перспектив його розвитку на регіональному, республіканському та закордонному ринках, Звіт про стан контролю маркетингової діяльності ТОВ „Агросанрайз” Звіт щодо діагностики якості системи управління ТОВ „Агросанрайз” та Звіт про оцінку інформаційної системи забезпечення діяльності ТОВ „Агросанрайз”.

Як вбачається із наданих позивачем звітів у них міститься інформація про виявлені під час досліджень недоліки в організації роботи та управління ТОВ „Агросанрайз”, аналіз результатів діяльності на ринку з продажу пшениці, соняшника, ячменю, виявлені тенденції, які відбуваються у цих процесах, надані рекомендації щодо перспектив розвитку підприємства задля досягнення стратегічної мети діяльності підприємства – розширення присутності підприємства на ринку сільгосппродукції, вихід на закордонний ринок, отримання максимального прибутку. Результати робіт ТОВ „Агросанрайз” як Замовником, прийняті без зауважень, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії актів приймання – здавання робіт, підписаних директорами підприємств Замовника та Виконавця.

Позивачем наданий суду протокол загальних зборів учасників ТОВ „Агросанрайз” від 01.07.2010р. з якого вбачається, що згідно рішення учасника керівництву підприємства предписано негайно вжити заходи на усунення недоліків у роботі, виявлених під час досліджень, вжити заходів на розширення асортиментного ряду сільгосппродукції, особливу увагу звернути на рапс, як найбільш перспективну, про що вказано у Звіті, відпрацювати перелік потенційних постачальників - виробників продукції та безпосередніх її споживачів з метою скорочення ланцюгу посередників, розширення клієнтської бази та збільшення обсягів реалізації, здійснити підбір кадрів для формування рекомендованої структури (відділи) та штатних одиниць, встановити договірні відносини з відповідними суб’єктами з інформаційного забезпечення підприємства, залучати співробітників до участі у профільних семінарах та конференціях, та інші необхідні заходи. Позивачем наданий суду наказ директора від 01.07.2010р. згідно якого співробітники підприємства зобов’язані ознайомитися з результатами дослідження, усунути недоліки у роботі та результати досліджень використовувати на своїй ділянці роботи.

Позивач надав докази, що він звертався з комерційними пропозиціями до виробників та споживачів сільгосппродукції з метою встановлення договірних відносин. За результатами цієї роботи ТОВ „Агросанрайз” розширив свій асортимент продукції, з яким він працює, додавши до нього рапс. Так у липні 2010р. ТОВ „Агросанрайз” укладені договори на придбання з ТОВ „Укрспецстройтранс, ”, виробниками ФХ „Хирлюк і К” , АФ „Лисівська”, ОХ „Забойщик”, СТОВ „Торецьке”, Розівська дослідна станція та постачання рапсу з ЗАТ „АТ Каргілл” у кількості 1 553,3 т. на суму 5 069 349,7 грн. з ПДВ.

Крім того, позивач як доказ використання у своїй господарській діяльності маркетингових досліджень, надав суду докази того, що ним у липні 2010р. були встановлені договірні відносини з ТОВ „Нобл Ресорсіз Україна” стосовно постачання для нього пшениці різних класів врожаю 2010р. на загальну суму понад 170 тис грн., співробітники позивача приймали участь у семінарах стосовного кадрового забезпечення діяльності підприємства, податкового та бухгалтерського обліку, фінансової звітності, а також позивачем оформлена заявка на участь у Турецькому борошномельному конгресі: пшениця, ліцензійні склади, ф’ючерси. Як доказ покращення інформаційного забезпечення діяльності та управління товариством позивачем наданий суду договір на користування Інформаційно-правовою системою „Ліга – Закон”. Досліджена у судовому засіданні докладна записка заступника директора ТОВ „Агросанрайз” свідчить про стан питання з підбору кадрів для формування нових відділів згідно рекомендованої структури свідчить про реалізацію рекомендації, що містіться у звіті.

Отже, на підставі досліджених доказів у судовому засіданні встановлений факт використання позивачем у власній господарській діяльності товарів (насіння соняшнику) та маркетингових послуг, придбаних за спірними договорами, що свідчить про реальний характер господарських операцій, проведених як виконання договору постачання соняшника № 0406/1 від 04.06.2010р. та договору б/н від 11.01.2010р. на надання маркетингових послуг.

Відтак, судом не приймається до уваги посилання позивача на висновки податкового органу відображені у акті перевірки від 28.09.2010року на нікчемність угод укладених відповідачем з ТОВ „Бугпром” та по ланцюгу нікчемності угод укладених між відповідачем та позивачем

Наявними в матеріалах справи доказами спростовуються твердження третьої особи з боку позивача – ДПІ у Київському районі м. Донецька про недійсність та нікчемність спірних правочинів із посиланням на факти встановлені в акті від 28.09.2010 № 7073/23\213/35581297 „Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Агросанрайз” з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійснені правових відносин з ТОВ „Укрспецстройтранс” за червень 2010 року” щодо фіктивного характеру спірних договорів та визнання їх такими, що не спричинили реального настання правових наслідків.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України права та обов’язки виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом (нікчемний правочин), але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (оспорюваний правочин), такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Зазначені пункти статті 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно зі ст. 204 ЦК України правочин (договір) є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, підставою для визнання правочину (угоди) недійсним є невідповідність його вимогам закону.

Виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, судом не встановлено жодного доказу того, що договір б/н від 11.01.2010р. та договір від 04.06.2010р. № 0406/1 не відповідають вимогам ст. 203 ЦК України. Договори були підписані сторонами внаслідок вільного волевиявлення учасників договору відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору, який відповідає приписам законодавства та не суперечить інтересам держави. Крім того зобов’язання за спірним договором як з боку позивача та і з боку відповідача виконані в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач також зазначає, що договір є недійсним з підстав невідповідності його змісту моральним засадам суспільства, вбачаючи таку невідповідність у ніби - то недотриманні контрагентом відповідача, податкового законодавства, що підтверджується актом від 28.09.2010 № 7073/23\213/35581297 „Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Агросанрайз” з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійснені правових відносин з ТОВ „Укрспецстройтранс” за червень 2010 року”.

Суд не може погодитися із твердженням позивача, оскільки, як зазначалося вище, підстави визнання договору недійсними чітко визначені законом. Господарський та Цивільний кодекси України не пов’язують дійсність договорів з належністю виконання зобов’язань по сплаті податків, більш того, з виконанням такого обов’язку контрагентами будь-якої особи – сторони по договору.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, види податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначаються Законом від 25 червня 1991 р. 1251-XII "Про систему оподаткування".

Відповідно до ст. 11 зазначеного закону відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Крім того відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Статтею 67 передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Тобто обов’язок щодо сплати податків покладено на кожного суб’єкта господарювання, який самостійно повинен відповідати по своїм зобов’язанням. Відповідач, як сторона за договором не має ані обов’язку, ані права передбаченого законом витребувати від контрагентів інформацію про стан їх взаєморозрахунків з бюджетом по податкам з метою їх врахування під час вирішення питання щодо встановлення договірних відносин з іншим підприємством.

Судом не приймаються до уваги твердження третьої особи, про те, що ТОВ „Бугпром” порушувалися вимоги податкового законодавства та відповідач мав взаємовідносини з цим підприємством, за тих підстав, що взаємовідносини відповідача із іншими контрагентами ніяким чином не мають жодного впливу на взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агросанрайз” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецстройтранс”, зокрема за спірними договорами. Господарська діяльність третіх осіб ні яким чином не стосується ані змісту договорів, ані фактичного їх виконання. Крім того ТОВ „Укрспецстройтранс”, як суб’єкт господарювання має поважати комерційну таємницю інших господарюючих суб’єктів. Тому твердження позивача про ніби - то незаконну підприємницьку діяльність контрагентів відповідача, яка впливає на договірні взаємовідносини сторін, є безпідставними та необґрунтованими.

Сторонами надана податкова звітність за якою результати господарської операції зі спірних правочинів відображені у бухгалтерському та податкову обліку.

Як вже зазначалося згідно ст. 215 ЦК України розрізняють два види недійсних правочинів: оспорювані правочини – підставами недійсності яких є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу та нікчемні правочини, недійсність яких прямо встановлена законом.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що підстави для визнання спірних правочинів недійсними як оспорюваних, а також ознаки нікчемності правочинів відсутні.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано суду жодного доказу того, що відповідач порушив його права та обмежив волю під час укладання договорів та невідповідності укладених договорів вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України та 207 Господарського кодексу України для визнання судом їх недійсними. Відтак вимоги позивача про визнання договору б/н від 11.01.2010р. та договору № 0406/1 від 04.06.2010р. недійсними є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Конституції України , Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 32,33,34,36,42, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросанрайз”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецстройтранс”, м. Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, м. Донецьк про визнання недійсним правочину від 11.01.2010р. та правочину №0406/1 від 04.06.2010р., відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 20.12.2010року

Суддя Кододова О.В.