Постановление суда № 133795232, 03.02.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/662/24

Провадження №2/472/26/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

прокурора - Миронець К.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гусарова С.Д.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Губської Ю.О.,

представника відповідача ГУ Держгеокадастру

у Миколаївській області - Шкапенко Т.О.

(в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у селищі Веселинове Миколаївської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області Савицької Марії Валеріївни в інтересах держави в особі Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Веселинівського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа № 472/662/24 за позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області Савицької Марії Валеріївни в інтересах держави в особі Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

16 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання від представника Миколаївської окружної прокуратури - Чехліної В.О., в якому вона просила повернутись до стадії підготовчого провадження, для того щоб змінити предмет позову, з метою ефективного способу захисту позивача.

В судовому засіданні прокурор Миронець К.С. вказане клопотання підтримала та просила його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області - Шкапенко Т.О. (в режимі відеоконференції) просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що закон, на який послався прокурор набрав чинності 09.04.2025 року, а з даним клопотанням прокурор звернувся 16.12.2025 року, через 8 місяців з дня набрання ним законної сили. Всі питання, які необхідно вирішувати під час підготовчого судового засідання, вирішено судом. Повернення до стадії підготовчого засідання може затягнути судовий розгляд справи.

В судовому засіданні представники відповідачів - адвокати Гусаров С.Д. та Губська Ю.О. просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що прокурор обгрунтував своє клопотання необхідністю повернення до стадії підготовчого засідання лише внесенням змін до законодавства, інших вагомих підстав не зазначив.

Суд, заслухавши думки учасників справи, при обговоренні клопотання прокурора, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Згідно із частиною першою статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21) вказано, що «Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

Ухвалою суду від 08 липня 2024 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

09 квітня 2025 року, тобто після закриття підготовчого провадження у даній справі, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року, яким, серед іншого, у статті 391 ЦК України назву викладено в такій редакції: «Стаття 391. Захист права власності власника майна», доповнено статтю 391 ЦК України частиною другою такого змісту: «2. Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».

Разом з цим, суд вважає, що ці зміни у законодавстві не можуть бути підставою для повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки ч. 2 ст. 391 ЦК України не визначає новий спосіб захисту, а направлена на посилення захисту прав добросовісного набувача шляхом чіткого розмежування віндикаційного та негаторного позовів та можливості їх заявлення.

Отже суд вважає, що наведені прокурором факти по суті, не є вагомими та як наслідок, нівелюють значення послідовності стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

До того ж закон, на який послався прокурор, набрав чинності 09.04.2025 року, а з даним клопотанням прокурор звернувся 16 грудня 2025 року.

При цьому, суд враховує тривалий строк розгляду справи та те, що судом було надано сторонам можливість належним чином реалізувати свої процесуальні права.

Безпідставне повернення до підготовчого провадження може призвести до затягування строків розгляду справи й перебування учасників справи в стані невизначеності, що свідчить про порушення положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

На думку суду відмова у поверненні на стадію підготовчого провадження після його закриття не виключає можливість реалізації захисту прав позивача у інший спосіб, зокрема шляхом відмови від даного позову та заявляння іншого позову.

За такого, суд приходить до переконання, що підстави для повернення до стадії підготовчого провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника Миколаївської окружної прокуратури - Чехліної В.О. про повернення до стадії підготовчого провадження.

Ухвала суду окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко