Постановление суда № 133768616, 02.02.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8295/25

Провадження №: 1-кп/336/655/2026

У Х В А Л А

іменем України

02 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 - обидва в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебувають об`єднані кримінальні провадження № 12025082080001187 від 13.08.2025, № 12025082080001316 від 06.09.2025, № 12025082080001451 від 08.10.2025 щодо ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2025 у кримінальному провадженні № 12025082080001451 від 08.10.2025 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з одночасним визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840,00? гривень.

Під час судового розгляду кримінального провадження вказаний запобіжний захід продовжувався ухвалою від 18.12.2025 - до 15 лютого 2026 року включно.

Прокурор подав клопотання про продовження вказаного запобіжного заходу строком на 60 днів, яке мотивовано наявністю ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Сторона захисту заперечила проти клопотання, зазначивши про відсутність вказаних ризиків. Зокрема пославшись на те, що обвинувачений вже надав визнавальні показання.

Заслухавши аргументи сторін, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є необхідним, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, його репутацію, наявність судимостей, постійного місця роботи тощо.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Відповідно до п.п. 5 ч. 3 вказаної статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи ( ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України є раніше не судимою особою), яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2025, обираючи запобіжний захід слідчий суддя визнав доведеними наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наявність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, та встановивнеможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

З огляду на стадію кримінального провадження, суд не може давати власну оцінку обґрунтованості підозри чи вагомості доказів, а тому, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку судом, встановленим законом (слідчим суддею на стадії досудового розслідування) були зроблені відповідні висновки щодо наявності обґрунтованої підозри та вагомості доказів, достатніх для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

При вирішення питання про продовження строку тримання особи під вартою слідчий суддя, суд має пересвідчитися у тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (ч. 3, ч. 5 ст. 199 КПК України),

Оцінюючи доводи прокурора щодо наявності ризиків, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, у тому числі у період, коли обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні аналогічного злочину вже надійшов до суду, за інформацією ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України», ОСОБА_4 має синдром залежності від ПАР, раніше встановлений ризик продовження злочинної діяльності продовжує існувати, його рівень не зменшився.

Суворість можливого покарання у сукупністю з даними щодо відсутності в обвинуваченого міцних соціальних зав`язків, родини та утриманців, інформацією про залежність від психічно-активних речовин, свідчить про існування високого ступеню ризику переховування від суду.

Вказаним ризиками неможливо запобігти шляхом застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, або у виді застави в раніше визначеному розмірі як альтернативного запобіжного заходу.

Висловлені стороною захисту доводи проти клопотання прокурора не впливають на оцінку встановлених судом ризиків.

За інформацією ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» стан здоров`я обвинуваченого стабільний, він отримує призначене лікування. Відомостей щодо неможливості тримання обвинуваченого в умовах СІЗО матеріали справи не містять.

За наведеного клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 395, главою 18 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто по 02 квітня 2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України він або будь-яка інша особа може внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2025.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1