Постановление суда № 133767752, 03.02.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17583/25

Провадження № 1-во/344/4/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду клопотання начальника ДУ «Табір для тримання військовополонених ЗАХІД 4» про виправлення описки у вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

Начальник ДУ «Табір для тримання військовополонених ЗАХІД 4» звернувся до суду з клопотанням про виправлення описки у вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2025 року. Клопотання мотивовано тим, що оскільки відносно військовополоненого ОСОБА_6 не обирався запобіжний захід, а строк відбуття покарання обвинуваченим судом у вироку визначено з моменту потрапляння в полон, необхідно виправити описку у вступній, мотивувальній та резолютивній частині вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.12.2025 року та у розпорядженні про набрання вироком законної сили, уточнивши початок строку покарання засудженого ОСОБА_6 .

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що клопотання начальника ДУ «Табір для тримання військовополонених ЗАХІД 4» не підлягає до задоволення, оскільки вирок є чітким та зрозумілим, в ньому зазначено чіткий строк з якого засудженому слід рахувати строк відбуття покарання.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання начальника ДУ «Табір для тримання військовополонених ЗАХІД 4» про виправлення описки у вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2025 року не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

При цьому, відповідно до вимог КПК України та позиції ВС, виправленню підлягають лише технічні неточності (описки, арифметичні помилки), що не спотворюють суті рішення, а не змістовні помилки чи незгоду з висновками суду, тобто це технічна корекція, яка не може погіршувати становище засудженого чи змінювати резолютивну частину рішення, а лише відображати дійсні обставини та позиції сторін.

Відповідно до вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1, ч.1 ст.258-3 КК України, та призначено покарання, з застосуванням ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за попереднім вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 року, у виді позбавлення волі на строк 14 років позбавлення волі з конфіскації майна, більш суворим покаранням за цим вироком, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років.

При цьому строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом визначено рахувати з моменту фактичного затримання (взяття в полон), а саме з з 11 жовтня 2024 року, відповідно до вимог ч.2 ст.103 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

Відповідно до ст.129 Конституції України, однією з засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ст.21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Таким чином, вирок суду, який набрав законної сили підлягає обов`язковому виконанню.

При цьому, суд вважає, що у вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2025 року, відповідно до вимог ст.374 КПК України, чітко зазначено початок строку відбування засудженим ОСОБА_6 покарання. В мотивувальній частині вироку зазначено мотиви прийнятого судом рішення.

Зокрема, відповідно до вироку суду 11.10.2024 року ОСОБА_6 попав в полон до ЗСУ і з того часу перебуває у спеціалізованій установі для військовополонених.

Відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» N 1543-XII від 12.09.1991 року, Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України. Україна є правонаступником прав і обов`язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ст.15 Закону України «Про міжнародні договори України» № 1906-IV від 29.06.2004 року, чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов`язання за цими договорами. Згідно вимог ст.19 вказаного Закону, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до вимог ст.103 Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року, яка ратифікована Указом Президії Верховної Ради УРСР від 03.07.1954 року і яка є частиною національного законодавства України, будь-який період перебування військовополоненого під вартою в очікуванні суду віднімають від загального строку покарання, призначеного військовополоненому, та беруть до уваги під час винесення вироку.

Таким чином, строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , який є військовополоненим та утримується у спеціалізованій установі, судом визначено обчислювати саме з дати потрапляння в полон до ЗСУ, а саме з 11.10.2024 року, оскільки це буде відповідати положенню ст.103 Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.

Більше того, відповідно до ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначається початок строку відбування покарання.

Не визначення чіткого строку відбуття покарання особи, яка є військовополоненим та фактично позбавлена волі про що відомо суду на час розгляду кримінального провадження, не відповідає вимогам щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, що передбачено ст.370 КПК України.

Крім цього, Верховний Суд неодноразово наголошував на неможливості виправлення описки, якщо це призводить до зміни змісту чи суті судового рішення. Зокрема, неможливо через механізм виправлення описки змінювати резолютивну частину вироку (справа №461/9543/20).

Також, Верховний Суд в своєму рішенні від 13.03.2025 у справі №127/18888/20, роз`яснив, що заява, яка фактично висловлює незгоду з рішенням під виглядом "виправлення описки", не є предметом розгляду за правилами ст.379 КПК.

За таких обставин, суд вважає, що жодних правових підстав для виправлення описки у вступній, мотивувальній та резолютивній частині вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.12.2025 року про що зазначено в клопотанні начальника ДУ «Табір для тримання військовополонених ЗАХІД 4» не має, а тому воно підлягає відхиленню.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до згаданих вище норм закону, органи, які покликані виконувати рішення суду, що набрало законної сили повинні беззастережно виконувати такі рішення суду, а не створювати перешкоди для їх виконання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.370, 372, 379 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання начальника ДУ «Табір для тримання військовополонених ЗАХІД 4» про виправлення описки у вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2025 року відмовити, з підстав зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвалу може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Головуюча-суддя: ОСОБА_7

Судді: ОСОБА_8

ОСОБА_9