Постановление суда № 133758003, 03.02.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2649/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Алєксєєва Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень у справі № 440/2649/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №440/2649/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії, перерахованої з 01 лютого 2023 року, максимальним розміром пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, перераховану з 01 лютого 2023 року, без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

20.05.2025 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №440/2649/25, яким визначено: "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, перераховану з 01 лютого 2023 року, без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат".

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 від 09.06.2025 щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/2649/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 заяву ОСОБА_1 від 09.06.2025 щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/2649/25 задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №440/2649/25 у строк до 13.09.2025 з відповідними підтверджуючими доказами.

11.09.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №440/2649/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №440/2649/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/2649/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/2649/25 у строк до 15.01.2026 з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.

15.01.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №440/2649/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №440/2649/25. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/2649/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №440/2649/25.

02.02.2026 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , у якому просить відповідно до статей 382 - 382-3 КАСУ накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області штраф у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 133120 грн - з підстав не виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №440/2649/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 заяву передано судді Алєксєєвій Н.Ю.

Ухвалою суду від 03.02.2026 розгляд заяви призначено до розгляду у письмовому провадженні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року у справі № 440/2649/25 у повному обсязі, не надано доказів щодо виконання судового рішення.

Положеннями статті 381-1 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024 №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Відповідно до частин першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У відповідності до частини першої статті 382-2 Кодексу суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Отже, зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами їх застосування є невиконання судового рішення.

Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення.

У свою чергу, згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Із наведених приписів слідує, що підставою для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення є встановлення факту невиконання чи неналежного виконання судового рішення за наслідками розгляду звіту про його виконання.

Отже, накладенню штрафу згідно зі ст. 382-382-3 КАС України передує зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, і лише за результатами розгляду звіту про виконання рішення суду суддя може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.

Суд звертає увагу, що з аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Діюча редакція ст. 382-3 КАС України передбачає накладення штрафу у разі невиконання рішення суду. Поряд з тим, вказана стаття встановлює право суду зменшити штраф або ж взагалі звільнити від його сплати за невиконання судового рішення у частині здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо) у разі подання боржником доказів вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення бюджетних асигнувань, необхідних для сплати заборгованості.

Отже, з огляду на зазначене, для зменшення чи незастосування штрафу до боржника, відповідач повинен надати докази вчинення дій для забезпечення виконання рішення суду, а суд має обов`язок їх оцінити.

15.01.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №440/2649/25.

Проте, звіт не містить доказів вжиття керівником всіх необхідних заходів, які спрямовані на виконання судового рішення, так як положення попередньої редакції ст. 382 КАС України не встановлювали таких вимог.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Суд враховує, що ст. 382 КАС України надає суду право накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штраф за власною ініціативою.

Приписи процесуального законодавства щодо накладення на суб`єкта владних повноважень штрафу на невиконання рішення або неподання звіту не є імперативними, а дозволяють суду діяти на власний розсуд в питанні накладення штрафу.

При цьому, накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №826/9960/15, обов`язковою умовою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу в порядку, передбаченому частиною другою статті 382 КАС України, є встановлення для такого суб`єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за діяльність очолюваного ним державного органу, яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений судом строк.

Суд зазначає, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з тим, такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №440/2649/25. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/2649/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №440/2649/25.

З урахуванням вищевикладеного наразі суд позбавлений можливості вирішення питання про накладення на відповідача штрафу.

Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 293-297, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень у справі № 440/2649/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва