Постановление суда № 133708930, 30.01.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

30.01.26

Провадження 1кп-932/81/25

Справа 932/605/25

УХВАЛА

Іменем України

27 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра

у складі:

Головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Дніпра кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024050000000373, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України. Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 09.12.2025 року продовжений на строк шістдесят днів, тобто до 06.02.2026 року включно.

Прокурором заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб з тих підстав, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, він не працює, тобто не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, а тому існують ризики, що ОСОБА_5 може ухилитися та переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків та експертів, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. Застосування більш м`яких запобіжних заходів вважав недоцільним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та процесуальних рішень, а також вважав недоцільним зменшення розміру застосованого альтернативного заходу у вигляді застави.

Захисник адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід на інший більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту у м. Києві за місцем проживання його батьків, адресу яких зазначить обвинувачений, з тих підстав, що ризики зазначені прокурором не доведені та не обґрунтовані, а обвинувачений має міцні соціальні зв`язки. Також просив зменшити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію сторони захисту.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на інший більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту та зменшення розміру застави, відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, пов`язаних з незаконним збутом особливо небезпечних психотропних речовин, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, і з врахуванням особистості обвинуваченого, який не працює, не має постійного офіційного джерела доходу, зареєстрований у Донецькій області, і даних про його місце проживання у м. Києві або у м. Дніпро стороною захисту не надано, він не має міцних соціальних зв`язків, утриманців, а також стадії процесу, коли свідки обвинувачення не допитані, а матеріали кримінального провадження у тому числі протоколи допиту зазначених осіб відкриті стороні захисту, реально існують обґрунтовані ризики, що він буде переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Суд вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого останньому обвинувачення, а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних діянь, в яких він обвинувачується, його особистості, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.

На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на інший більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд вважає необхідним відмовити.

Згідно до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним.

Відповідно до практики ЄСПЛ розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, з врахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, та вищевикладених обставин, а також ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 злочину, його майнового стану, даних про його особу, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зменшення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави і залишити без змін визначену обвинуваченому заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн., з визначеними обов`язками, передбаченими ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331, 350, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на інший більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також про зменшення розміру застави - відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 27 березня 2026 року включно.

Залишити без змін визначену заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн., з визначеними обов`язками, передбаченими ст. 194 КПК України.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Шевченківського районного суду

міста Дніпра ОСОБА_1