Решение № 133677355, 26.01.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року справа № 580/14101/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області від 18.09.2025 р. № 9711-9323/Р-02/8-2300/25, про відмову у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 згідно ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки у розмірі 15 057,09 грн з дня звернення із заявою, тобто з 21.08.2025 року;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 , згідно ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перерахунок та виплату пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022, 2023, 2024 роки у розмірі 15 057, 09 грн. з 21.08.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначила, що позивач з 2011 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення. У жовтні 2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідач призначив пенсію за віком, однак для нарахування пенсії не застосував показник середньомісячного заробітку та коефіцієнт середньої заробітної плати. Вважає, що пенсія позивача повинна бути нарахована із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, оскільки їй було призначено саме пенсію за віком, а не переведено з пенсії за вислугою років. За захистом прав позивач звернувся до суду.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області проти позову заперечило. 07.01.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінню та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ. 02.04.2025 позивач звернулася до Головного управління із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Після набрання чинності Законом № 1058-IV збережено право на пенсію за вислугу років для працівників, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. Проте, розмір пенсії, підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років, визначені виключно Законом № 1058-IV. У разі виникнення необхідності у зміні певних складових пенсії або зміни її виду в цілому, законодавством передбачено лише два механізми - переведення з одного виду пенсії на інший (частина третя статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») та перерахунок пенсії (частина четверта статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Тобто, вказує відповідач, у практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття перепризначення, повторного призначення або будь-якого іншого призначення пенсії, окрім поняття «призначення пенсії», яким є первинне та єдине її призначення, а всі подальші зміни та доповнення відбуваються виключно шляхом перерахунку або переведення. Тому вважає, що підстави здійснювати перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки відсутні.

08.01.2026 представник позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти викладений у відзиві обставин та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на аналогічні доводи, викладені в позовній заяві.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення.

Позивач звернулася до відповідача із заявою від 02.04.2025 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

З 02.04.2025 відповідно до заяви позивача її переведено на пенсію за віком згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У подальшому позивач звернулася до відповідача із заявою від 21.08.2025 щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022 2024 роки при переведенні з одного виду пенсії на інший.

Відповідач листом від 18.09.2025 повідомив про відсутність підстави для перерахунку пенсії позивача за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 рр.

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача в переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно пунктів 2, 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Як встановив суд, позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV вона звернулася вперше 02.04.2025.

Суд також відзначає, що Верховний Суд вже неодноразово аналізував подібні правовідносини й, зокрема, у постанові 31.01.2025 у справі № 200/1478/24 повторно зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11.02.2013 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 11 січня 2023 року, дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, з огляду на те, що за цих обставин має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23 та від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 2024 роки.

Щодо строку з якого має бути здійснений перерахунок пенсії, позивач просить зобов`язати Головне управління здійснити такий перерахунок з 21.08.2025.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

З огляду на приписи частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог, тобто з 21.08.2025.

Разом з тим, представник позивача просить визнати протиправним рішення Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області від 18.09.2025 № 9711-9323/Р-02/8-2300/25 про відмову у перерахунку пенсії позивачу.

Однак, за наслідками розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії Головне управління не приймало відповідне рішення, а листом від 18.09.2025 № 9711-9323/Р-02/8-2300/25 надало відповідь про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача.

Тому, для належного захисту порушених прав позивача на належну соціальну виплату, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо обчислення та перерахунку позивачу пенсії за віком без урахування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки (15 057,09 грн) та зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплату пенсії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат із витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.

У позовній заяві представник позивача просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд врахував, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подала суду договір про надання юридичних послуг від 14.08.2025, відповідно до п. 3.1 якого вартість послуг визначається в розмірі 5 000,00 грн та є орієнтовною.

Витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Справа, що розглядається, відноситься до справ незначної складності, розглядається у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем було надано незначну кількість письмових доказів.

Враховуючи зазначені обставини, заявлена до стягнення сума правничої допомоги 5 000 грн є неспівмірною з об`ємом наданих правничих послуг.

З урахуванням викладеного та підтверджених доказами понесених витрат, суд дійшов висновку, що 2 000,00 грн є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.

Враховуючи зазначене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з частковим задоволення позову судові витрати підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 211,20 грн, отже на відповідача покладаються судові витрати у сумі 605,60 грн (розрахунок: 1211,20/2).

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обчислення та перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком без урахування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки (15 057,09 грн).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки (15 057,09 грн), починаючи з 21.08.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО