Постановление суда № 133674562, 29.01.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/24672/25

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Липи В.А., розглянувши заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бердичівської РДА Житомирської області Шутько Олени Петрівни про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бердичівської РДА Житомирської області Шутько Олени Петрівни.

Ухвалою суду від 26.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Копія ухвали направлена в електронний кабінет позивача.

27.01.2026 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано заяву про відвід судді Липи В.А.

В обґрунтування вимог заяви про відвід судді Липи В.А. позивач посилається на те, що суддею безпідставно залишено його позовну заяву без руху, чим вчинено дії, що перешкоджають доступу до правосуддя. Наведене, на переконання позивача, викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Розглянувши заяву про відвід, ознайомившись зі змістом позову та доданими документами, суд дійшов до висновку, що заяву про відвід судді необхідно задовольнити, зважаючи на наступне.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, які також ураховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Салов проти України" від 06.09.2005, надаючи тлумачення поняттю "неупередженість" суду, в сенсі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Згідно із пунктом 4 частини 1статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

З метою усунення будь-яких побоювань позивача у можливому винесенні незаконного судового рішення, забезпечення його безумовного права на справедливий суд, та виключення будь-яких спроб посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності за результатами розгляду цієї справи, суд дійшов висновку, що хоча зазначені обставини не впливають на об`єктивність чи неупередженість судді Липи В.А. при здійсненні правосуддя, проте можуть викликати сумніви у інших учасників у безсторонності або об`єктивності судді , а тому заява про відвід підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Липи Володимира Анатолійовича задовольнити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя В.А. Липа