Решение № 133674316, 29.01.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року Справа№200/9312/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

26 листопада 2025 року адвокат Книш Тетяна Юріївна в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-2) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) №1846-М від 28 жовтня 2025 року про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та про призначення солдата ОСОБА_1 на посаду у Військовій частині НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини.

За змістом викладеного 27 жовтня 2025 року позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 та без проходження військово-лікарської комісії доставлено до військової частини НОМЕР_1 . Після окупації м. Маріуполя Донецької області позивач переїхав у м. Добропілля Донецької області, в зазначеному населеному пункту також знаходився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач неодноразово прибував до вказаного територіального центру комплектування та жодних порушень військового обліку не мав, до відповідальності за порушення обліку не притягався. Водночас, позивач до ІНФОРМАЦІЯ_1 не звертався, повістки про виклик для уточнення військово-облікових даних або проходження військово-лікарської комісії не отримував, військово-лікарську комісію, однак незаконно був доставлений до вказаного центру комплектування та соціальної підтримки, а в подальшому призваний на військову службу під час мобілізації без проходження військово-лікарської комісії. Про цей факт позивачу стало відомо лише 28 листопада 2025 року, але він не був ознайомлений з мобілізаційним розпорядженням, а також наказом начальника центру комплектування та соціальної підтримки про його призов на військову службу. 14 листопада 2025 року подано заяву до 20 Регіональної військово-лікарської комісії про перегляд та скасування рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27 жовтня 2025 року стосовно позивача. Крім того, позивач зауважив, що представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки не мають права затримувати громадян, тим паче примусово доправляти їх до територіальних центрів комплектування, таке право мають лише працівники поліції. У зв`язку із чим, позивач вважає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування його до списків особового складу військової частини, як похідний від наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 є незаконними та підлягаю скасуванню.

Відповідач-1 проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову. У наданому до суду відзиві на позов відповідач-1 зазначив, що 27 жовтня 2025 року позивач пройшов медичний огляд у позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 та за результатами медичного огляду визнаний придатним до військової служби на підставі статті 61 «В», 23 «В» графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 жовтня 2025 року №1846-М «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації» 28 жовтня 2025 року призваний на військову службу за мобілізацією та відправлений у складі команди до Військової частини НОМЕР_1 . Відповідач-1 зауважує, що пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (із змінами) регламентовано повноваження районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних та резервістів незалежно від місця перебування їх на військовому обліку. Крім того, відповідач-1 зазначив, що скасування наказу про призов особи на військову службу та наказів щодо проходження військової служби не є підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану. Підстави звільнення таких військовослужбовців визначені пунктом другим частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Наказ про призов на військову службу під час мобілізації та наказ про призначення до військової частини вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан позивача.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що оскаржуваний наказ відповідача-1 є актом індивідуальної дії, тобто, актом одноразового застосування, станом на час вирішення справи такий вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його для проходження військової служби. Після видання спірного наказу відповідача-1 виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» №2232-ХІІ та Положенням про проходження військової служби. Ці акти індивідуальної дії вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові. В позовних вимогах до відповідача-2 відсутнє обґрунтування протиправності видання наказів, та питання призову по мобілізації не відноситься до компетенції відповідача-2. Крім того, відповідач-2 зазначає, що позивач не звертався з рапортом про звільнення з військової служби відповідно до підстав визначених статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Вирішено ряд процесуальних питань.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року витребувано у відповідач-1 визначені судом докази по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року повторно витребувано у відповідач-1 визначені судом докази по справі.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідач-2, Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мав статус військовозобов`язаного та з 27 жовтня 2025 року перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28 жовтня 2025 року зарахований до особового складу Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_4 від 28 серпня 1988 року.

Згідно з направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , направлено для визначення придатності до військової служби до військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради.

Відповідно до картки обстеження та медичного огляду (Додаток 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (пункт 5.1. глави 5 розділу ІІ)) від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано придатним до військової служби на підставі статті 61 «В», 23 «В» графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №2025-1027-2002-0203-7 від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 27 жовтня 2025 року пройшов медичний огляд у військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 та за результатами медичного огляду визнаний придатним до військової служби на підставі статті 61 «В», 23 «В» графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві.

27 жовтня 2025 року представник позивача звернулась до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_7 , Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, із заявою, в якій серед іншого просила:

«1. В межах компетенції провести перевірку викладеним доводам та вжити заходів реагування щодо противоправних дій вчинених з боку військовослужбовців «імовірно» ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно журналіста ОСОБА_1 .

2. Внести відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за фактом викрадення, незаконного позбавлення волі та спричинення тілесних ушкоджень «імовірно» військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно журналіста ОСОБА_1 .».

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 28 жовтня 2025 року №1846-М «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації» солдат ОСОБА_1 28 жовтня 2025 року призваний на військову службу під час мобілізації та відправлений до Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 30 жовтня 2025 року №1647-ОС «По особовому складу» зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення рядовий ОСОБА_1 , якого призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 з 28 жовтня 2025 року. Присвоєно рядовому ОСОБА_1 військове звання «солдат». Вважати таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою з 28 жовтня 2025 року.

03 листопада 2025 року представник позивача звернулась до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із адвокатським запитом щодо надання інформації та документів, в якому серед іншого просила:

«1. Надати інформацію з її документальним підтвердженням чи вносились ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про «порушення правил військового обліку», а разі внесення - надати інформацію з її документальним підтвердженням щодо дати та підстав такого внесення.

2. Надати належним чином завірену копію заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про взяття на обліку військовозобов`язаних осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З Надати належним чином завірену копію направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , для проходження військово- лікарської комісії для встановлення ступеня придатності для подальшого проходження військової служби.

4. Надати належним чином завірену копію картки медичного огляду військовозобов`язоного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з відмітками лікарів та проведеними обстеженнями.

5. Надати належним чином завірену копію постанову (у формі довідки) військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 .

6. Надати належним чином завірену копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час мобілізації та вибуття останнього до військової частини.».

10 листопада 2025 року представник позивача звернулась до командира Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом щодо надання інформації та документів, в якому серед іншого просила:

«1. Надати витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування до списків особового складу військової частини та призначення на посаду солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

2. Надати належним чином завірену копію військового квитка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з відміткою про призначення на посаду.».

11 листопада 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 листом вих.№175/1/4408 надав відповідь на заяву представника позивача від 27 жовтня 2025 року, в якому повідомив наступне.

«Керуючись пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» від 23 лютого 2022 року №154, а також частиною третьою статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 22 вересня 2025 року №2232-ХІІ (із змінами) (далі - цього Закону) та частиною першою статті 34 цього Закону, та дотримання статей 17, 35, 65 Конституції України.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Верховна Рада України постановила затвердити Указ Президента України від 20 жовтня 2025 року №794/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».

Закон оголошується негайно через засоби масової інформації та набирає чинності з 05 листопада 2025 року.

Інформуємо Вас проте, що Ви, як фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом свідомо ймовірно ігноруючи вимоги частини першої статті 34 цього Закону, в першу чергу, скеровуєте на розгляд, в межах компетенції до органу військового управління свою копію заяви від 27 жовтня 2025 року без попереднього адресування чи/або листування з відокремленим підрозділом ТЦК та СП.

З метою проведення перевірки та вжиття відповідних заходів впливу, згідно до змісту копії заяви від 27 жовтня 2025 року, зокрема керуючись частиною першою статті 34 цього Закону, Вашу копію заяви від 27 жовтня 2025 року було перенаправлено (скеровано/адресовано) за належністю для подальшого розгляду, в межах компетенції до відокремленого підрозділу ТЦК та СП, звідки Ви отримаєте письмові роз`яснення на порушені Вами питання, згідно норм чинного законодавства України, зокрема, на поштову адресу та засобами телекомунікаційного зв`язку на електронну скриньку.

Крім того, Ваша копія заяви від 27 жовтня 2025 року попередньо не була скерована Вами за належністю до вище вказаного відокремленого підрозділу ТЦК та СП, з метою встановлення обставин порушення виконавської дисципліни та особу (-іб) порушника (-ів) чи/або надання іншої письмової відповіді.

Проте, під час складання заяви від 27 жовтня 2025 року, Ви свідомо скерували копію заяви від 27 жовтня 2025 року, на електронну скриньку ІНФОРМАЦІЯ_9 (не за належністю) ігноруючи ймовірно частину першу статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 07 вересня 2024 року №2232-ХІІ (із змінами).

А отже, з метою отримання можливої інформації та вжиття відповідних заходів реагування з боку розпорядника інформації, Ви нехтуєте своїми професійними обов`язками перед чинним законодавством України (легковажно ставитесь до них).

Керуючись частиною першою статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 15 листопада 2024 року №5076-VI (із змінами) за недотримання Вами вимог пункту 5 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 15 листопада 2024 року №5076-VI (зі змінами) ІНФОРМАЦІЯ_10 у подальшому будуть вжиті усі необхідні заходи перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією.

Також, якби дійсно інформація (письмова відповідь) не була розглянута з боку посадових (службових) осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , Вами б була скерована письмова скарга на розгляд, в межах компетенції до ІНФОРМАЦІЯ_9 , на предмет можливих протиправних дій з боку відокремленого підрозділу ТЦК та СП.

Інформуємо Вас проте, що, у разі можливого не надходження (не надання) Вам встановленим порядком у визначений законом термін витребуваної інформації, а також можливого не вжиття відповідних заходів реагування, згідно до змісту Вашої заяви від 27 жовтня 2025 року, з боку посадових (службових) осіб вище вказаного відокремленого підрозділу ТЦК та СП (як розпорядника інформації, що веде персонально-якісний облік), просимо Вас повідомити ІНФОРМАЦІЯ_10 про факт можливої протиправної такої поведінки.».

13 листопада 2025 року представник позивача звернулась до 20 Регіональної військово-лікарської комісії про перегляд та скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 із заявою, в якій серед іншого просила:

«1. Витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_1 постанову військово-лікарської комісії від 27 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 .

2. Переглянути та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , про визнання останнього придатним до військової служби.

3. Ініціювати повторний контрольний медичний огляд ОСОБА_1 з метою встановлення ступеня придатності для проходження військової служби.».

14 листопада 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 листом вих.№08/24009-25 «Про надання відповіді на адвокатський запит» надав відповідь на адвокатський запит представника позивача від 10 листопада 2025 року, який надійшов до ІНФОРМАЦІЯ_8 (Військова частина НОМЕР_1 ) 11 листопада 2025 року, яким надсилано затребувані документи згідно додатків.

18 листопада 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 листом вих.№34/6/7226 надав відповідь на адвокатський запит від 03 листопада 2025 року №б/н в інтересах ОСОБА_1 , який надійшов до ІНФОРМАЦІЯ_1 14 листопада 2025 року вх.№13385, в якій зазначив, що розгляду направлено копії запитуваних документів та повідомлено, що решта запитуваних документів в ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні.

18 листопада 2025 року Дніпровське районне управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області листом вих.№371298-2025 повідомило представника позивача проте, що її звернення в інтересах ОСОБА_1 , щодо скарги на ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровано до ІТС ІПНП (ЄО) Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за №39330 від 13 листопада 2025 року та відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян», направлено за належністю до відділу поліції №2 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, для прийняття рішення згідно чинного законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває й до теперішнього часу.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби, визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

За приписами частини першої статті 4 Закону України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №3543-XII) організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Частина п`ята статті 22 Закону №3543-XII передбачає, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Стаття 23 Закону №3543-XII визначає підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Водночас, зі змісту положень статті 23 Закону №3543-XII можна зробити висновок, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку військово-лікарської комісії та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_4 від 28 серпня 1988 року позивач мав статус військовозобов`язаного та з 27 жовтня 2025 року перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як встановлено судом вище, згідно з направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , направлено для визначення придатності до військової служби до військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради.

Питання медичного огляду регулюється розділом ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №402).

Пункт 1.1. Розділу І Положення №402 передбачає, що це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їх сімей, громадян, які добровільно вступають на військову службу (навчання) за контрактом у Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, та осіб, звільнених з військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті. Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії (пункт 3.1. Розділу ІІ Положення №402).

Як встановлено судом вище, згідно з направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , направлено для визначення придатності до військової служби до військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради.

Постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пункт 3.8. Розділу ІІ Положення №402).

Відповідно до пункту 20.2 глави 20 Розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК. Постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Пунктом 20.3 глави 20 Розділу ІІ Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний»: […]; б) «Непридатний»: […].

Як встановлено судом вище, відповідно до картки обстеження та медичного огляду (Додаток 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (пункт 5.1. глави 5 розділу ІІ)) від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано придатним до військової служби на підставі статті 61 «В», 23 «В» графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві.

Крім того, судом встановлено, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії №2025-1027-2002-0203-7 від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 27 жовтня 2025 року пройшов медичний огляд у військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 та за результатами медичного огляду визнаний придатним до військової служби на підставі статті 61 «В», 23 «В» графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві.

Водночас, суд зауважує, що не є спірним питанням у справі правомірність складання картки обстеження та медичного огляду (Додаток 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (пункт 5.1. глави 5 розділу ІІ)) від 27 жовтня 2025 року та довідки військово-лікарської комісії №2025-1027-2002-0203-7 від 27 жовтня 2025 року, тому суд не надає правову оцінку таким обставинам у межах цієї справи.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, під час призову позивача на військову службу за мобілізацією останній перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , та військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визначено придатності до військової служби, що підтверджують зазначені вище документи, чим, як наслідок, не порушено процедуру призову позивача на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази визнання протиправною та скасування довідки військово-лікарської комісії №2025-1027-2002-0203-7 від 27 жовтня 2025 року, якою позивача визнано придатним до військової служби.

Протилежного представником позивача не доведено та відповідних доказів суду не надано.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивача у встановленому законом порядку військово-лікарською комісією визнано «Придатний до військової служби», та він є таким, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період, у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1846-М від 28 жовтня 2025 року.

Враховуючи викладені висновки суду решта вимог також не підлягають задоволенню.

Адже, процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, яка у відповідності до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства повинна враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи вищезазначене, суд висновує про відсутність підстав для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1846-М від 28 жовтня 2025 року та задоволення похідних вимог, заявлених представником позивача до Військової частини НОМЕР_1 .

Також, суд зазначає, що інші наведені сторонами аргументи, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 09 грудня 1994 року №18390/91) вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

У рішенні «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року) суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто, мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягає стягненню.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 29 січня 2026 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна