Постановление суда № 133643183, 27.01.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1695/26

Провадження № 1-кс/161/869/26

У Х В А Л А

про часткове задоволення клопотання про арешт майна

м. Луцьк 27 січня 2026 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 14.01.2026 в ході огляду місця події біля буд.1 по пр.Перемоги в м.Луцьку, а саме: транспортного засобу марки «ЗИЛ» д.н.з. НОМЕР_1 vin НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_2 , на якому розміщений кран, кабіна автомобіля синього кольору, що належить ТОВ «Брендборд Компані» код ЄДРПОУ 45272807, з позбавленням права на відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.

Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській областіперебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені 02.01.2026 до ЄРДР за №12026030580000012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

Під час проведення огляду місця події 14.01.2026 був вилучений транспортний засіб, який постановою слідчого від 15.01.2026 визнано речовим доказом, оскільки є засобом вчинення кримінального правопорушення та зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки вказане майно, на думку слідчого та прокурора, має важливе значення у вказаному кримінальному провадженні, з метою його дослідження органом досудового розслідування, та в зв`язку з тим, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тому звернулися з даним клопотанням до суду.

В судове засідання прокурор, слідчий та власник майна або ж його представник не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, подали суду клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності, прокурор подане клопотання підтримує повністю, а власник майна заперечує щодо поданого клопотання, про що подав письмові пояснення, а тому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання вбачається, що майно було вилучено під час проведення огляду місці події 14.01.2026, клопотання подано до суду 21.01.2026, що стверджується поштовим конвертом, а тому суд вважає, що строки його подачі слідчим, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, дотримано.

Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для арешту транспортного засобу марки «ЗИЛ» д.н.з. НОМЕР_1 vin НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_2 , на якому розміщений кран, кабіна автомобіля синього кольору, що належить ТОВ «Брендборд Компані» код ЄДРПОУ 45272807, який постановою слідчого від 15.01.2026 визнаний речовим доказом, а тому, з метою збереження речового доказу на вказане майно слід накласти арешт.

Обираючи спосіб арешту вказаного автомобіля, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.2 п.5, 6 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною третьої цієї ж статті визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна та зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту, який не призведе до таких наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Зважаючи на те, що вищевказаний транспортний засіб належить ТзОВ «Брендборд Компані», яке здійснює активну господарську діяльність, для забезпечення якої їм потрібно використовувати автомобіль, який не є безпосереднім предметом вчинення даного кримінального правопорушення, тому суд приходить до висновку про необхідність заборони лише у розпорядженні майном, на яке накладено арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 14.01.2026 в ході огляду місця події біля буд.1 по пр.Перемоги в м.Луцьку, а саме: транспортний засіб марки «ЗИЛ» д.н.з. НОМЕР_1 vin НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_2 , на якому розміщений кран, кабіна автомобіля синього кольору, що належить ТОВ «Брендборд Компані» код ЄДРПОУ 45272807.

Заборонити розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1