Приговор № 133618062, 28.01.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5499/23

Провадження № 1-кп/314/140/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спеціального судового провадження у відкритому дистанційному судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №22023080000001402 від 28.08.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 13.08.2015 Приморським РВ УМВС України в Запорізькій області, уродженець м. Приморськ, Приморського району, Запорізької області, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст.480 КПК України, раніше не судимого

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

15.03.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

21.04.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

22.05.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

15.08.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

16.11.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

07.02.2023 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 06.02.2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

01.05.2023 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 06.02.2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №125 від 25.04.2023 «Про затвердження змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», яким було затверджено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 та Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (набрання чинності - 20.03.2025), м. Приморськ Приморської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області належить до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій з 26.02.2022 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон): тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Тимчасова окупація російською федерацією територій України, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

Крім того, згідно:

- п. 6 ст. 11 Закону: окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг;

- п. 7 ст. 11 Закону: тимчасово окупована Російською Федерацією територія України - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації;

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів належать органи Національної поліції, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно з ч.1 ст.2 ЗУ «Про Національну поліцію» завданнями поліції є:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Так, приблизно в першій декаді квітня 2022 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена) на тимчасово окупованій території, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Бердянський район, м. Приморськ, вул. Центральна, буд. 39 всупереч передбаченому Закону України «Про Національну поліцію» порядку, було утворено незаконний правоохоронний орган - «Приморський отдел полиции управления внутренних дел по г. Бердянск и Бердянскому району».

В другій декаді квітня 2022 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена), діючи умисно, усвідомлюючи протиправність свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, перебуваючи у м. Приморськ Бердянського району Запорізької області, громадянин України ОСОБА_3 , прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників окупаційної адміністрації, які знаходились у м. Приморськ Бердянського району Запорізької області, та добровільно зайняв посаду «оперуполномоченого Приморського отдела Главного управліния МВД в Запорожской области».

Після чого, в другій декаді травня 2022 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_3 призначено окупаційною владою на посаду «оперуполномоченого» у незаконному правоохоронному органі - «Приморський отдел Главного управления МВД в Запорожской области» створеному на тимчасово окупованій території м. Приморськ Бердянського району Запорізької області.

Далі, в третій декаді травня 2022 точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена) невстановленими особами з числа військової окупаційної адміністрації м. Приморськ Бердянського району Запорізької області всупереч передбаченому Закону України «Про Національну поліцію» порядку, запропоновано громадянину України ОСОБА_3 , зайняти посаду «оперуполномоченого отделения уголовного розьіска отдела полиции №1 (дислокация г. Приморск)» у незаконному правоохоронному органі - «УВД № 1 по г. Бердянск и Бердянському району» створеному на тимчасово окупованій території, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Бердянський район, м. Приморськ, вул. Центральна, 39, на що останній надав згоду.

Після чого, 01 червня 2022 року мовою оригіналу: «Приказ № 4 от 22.07.2022 Бердянское УВД 2», ОСОБА_3 призначено окупаційною владою на посаду «оперуполномоченого отделения уголовного отдела полиции №1 (дислокація г. Приморск)» у незаконному правоохоронному органі «УВД № 1 по г. Бердянск и Бердянському району» створеному на тимчасово окупованій території м. Приморськ Бердянського району Запорізької області.

ОСОБА_3 діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, всупереч вимог діючого законодавства України, будучи н посаді «оперуполномоченого отделения уголовного розчіска отдела полиции №1 (дислокаия г. Приморск»» у незаконному правоохоронному органі «УВД №1 по г. Бердянск и Бердянскому району», на виконання наданих йому повноважень у незаконному правоохоронному органі приймав участь у проведенні правоохоронних заходів, а саме обшуків в домоволодіннях місцевих мешканців, здійснював заходи патрулювання міста та перевірки документів мешканців м. Приморськ Запорізької області.

Під час проведення незаконного референдуму забезпечував охорону громадського порядку під час проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території м. Приморськ, Бердянського району «Адрес УИК г. Приморск,ул. Банковая, 112, ФИО сотрудника общественного ООП на УИК. Телефон ОСОБА_6 НОМЕР_2 ».

Таким чином, ОСОБА_3 , обійнявши зазначену посаду, будучі наділеним повноваженнями діяти від імені незаконно створеного правоохоронного органу, «УВД №1 по г. Бурдянск и Бердянского района», створеному на тимчасово окупованій території м. Приморськ Запорізької області, здійснював протиправну діяльність в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади на території м. Приморськ Запорізької області, без законних підстав, всупереч передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку, приймав участь в проведенні слідчих дій, зокрема огляд місця події, обшуків тощо, був задіяний в патрулюванні міста та перевірки документів на території м. Приморськ та Приморської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області, в тому числі забезпечував охорону громадського порядку під час незаконного референдуму на тимчасово окупованій території м. Приморськ, Бердянського району «Адрес УИК г. Приморск,ул. Банковая, 112, ФИО сотрудника общественного ООП на УИК. Телефон ОСОБА_6 НОМЕР_2 ».

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 (in absentia), який показань суду не давав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2023 у межах даного провадження проводилось спеціальне досудове розслідування.

Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_3 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, копії процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_3 на виконання вимог ч.2 ст.297-5 КПК України, направлялись та вручались захиснику-адвокату, що був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях.

З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_3 щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через захисника реалізовувати усі права підозрюваного на стадії досудового розслідування.

На підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 10.09.2024 відносно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне судове провадження.

Судом вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення права на захист та доступ до правосуддя, у зв`язку із чим в судові засідання останній викликався в порядку ст. 323 КПК України. Повістки про його виклик були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, зокрема в газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України» та шляхом здійснення публікації про виклик на офіційному веб-сайті суду.

Суд вважає, що наявні у справі чисельні документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від реалізації права предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його намір ухилитися від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від правосуддя, суд розцінює як реалізацію останнім невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Водночас дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, що був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.

Судом встановлено, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, сприяє забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Разом з тим, суд враховує, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, у зв`язку з чим ці факти не потребують окремого доказування в межах даного кримінального провадження.

За наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №125 від 25.04.2023 «Про затвердження змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», яким було затверджено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 та Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (набрання чинності - 20.03.2025), м. Приморськ Приморської міської територіальної громади Бердянського району та Бердянський район Запорізької області належить до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій з 26.02.2022 року.

Також загальновідомим є факт створення на окупованих територіях України окупаційних адміністрацій, правоохоронних та інших владних органів.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, як: «добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території», дослідженими в судовому засіданні, наступними доказами.

Звітом на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.204 Т.1).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2023, проведеного за участі двох понятих, за участю свідка ОСОБА_7 .

На запитання, чи впізнаєте він когось з осіб зображених на фотознімках ФОТОТАБЛИЦІ, свідок ОСОБА_7 заявив:

- особа зображена на фото таблиці під №2, мені знайома, це ОСОБА_3 , особисто його знаю, на даний час, він зайняв посаду «поліцейського» у незаконному правоохоронному органі влади, створеного на тимчасово окупованій території м. Приморськ, Бердянського району, Запорізької області. Останній раз, я його бачив в кінці літа 2022року.

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Інформацією від 31.08.2023, наданою на виконання №59/14/7960 нт від 29.08.2023. (а.с.208 Т.1).

Роздруківкою особової картки та (Ф1) заяви про видачу паспорта. (а.с.205, Т.2).

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 06.05.2023, відповідно до якого в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме зняття інформації з інформаційних систем щодо месенджеру «Telegram» мобільного телефону НОМЕР_3 , яким користується громадянка України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано інформацію, а саме: 27.04.2023 ОСОБА_9 створила закриту групу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де поширюється інформація, в тому числі нею, щодо організації роботи незаконно створеного правоохоронного органу на території Запорізької області т.зв. «ОП№2 УВД по г. Бердянску и Бердянскому району ГУВД по Запорожской области (а.с. 11-25 Т. 2, а.с. 1-20, Т. 3).

Протоколом огляду від 04.10.2023 виявлено папки які в собі архів сторінки меседжеррі «Телеграмм» який належить користувачу « ОСОБА_10 », та номером телефону НОМЕР_4 » де виявлено документ «Приказ_№4_от_22_07_2022_Бердянское_УВД_2.docx», виявлено наступне: «Назначить: ОСОБА_6 на должности оперуполномоченного отделения уголовного розыска отдела полиции № 1 (дислокация г. Приморск) УВД по г. Бердянску и Бердянскому району, по контракту, с 01 июня 2022 года, вновь принятого по заявлению, установить должностной оклад по 15-му тарифному разряду в размере 17381рублей. Основание: заявление ОСОБА_6 ». (а.с. 175-176, Т.1).

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 03.03.2023, відповідно до якого в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме з додатку «Telegram» (id 344579379). Який прив`язаний до російського номеру мобільного телефону НОМЕР_5 та особисто використовується громадянином рф ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 32-78, Т.3).

Протоколом огляду від 04.10.2023 виявлено папку яка в собі містить архів сторінки в меседжеррі «Телеграмм» який належить користувачу « ОСОБА_11 », та номером телефону « НОМЕР_6 » де виявлено документ мовою оригіналу: «Список сотрудников май 2022г Главного управления МВД в Запорожской области», де під номером 474 зазначений «оперуполномоченьій, ОСОБА_6 , сумма 50 000,00руб. «Ведомости на заработную плату за апрель 2022г.», де під номером 466 зазначений - ОСОБА_6 , сумма 50 000,00руб. (а.с. 169, 170, Т.1).

Протоколом огляду від 03.10.2023, об`єктом огляду є інформація розміщена в публікаціях на інформаційних інтернет ресурсах, а саме телеграм канал « ІНФОРМАЦІЯ_5 » розміщеної на каналі відеозапису за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; під час огляду виявлено публікацію, яка була розміщена о 08годині 32 хвилини 24.09.2022, яка містить наступний текст: «Список» мовою оригіналу «Расстановка личного состава ВУМВД России в Запорожской области, ГУМВД по Запорожской области и заинтересованных силовых структур (УФС ВНГ России и Военной полиции ВС России) задействованного на охрану общественного порядку в период референдума на территории Запорожской области» під № 69 № УИК 79 значиться - ОСОБА_6 , НОМЕР_2 (а.с.160 Т.1)

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Дослідивши всебічно, повно, об`єктивно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового провадження.

При цьому, суд вважає, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні було проведено уповноваженими посадовими особами з дотриманням встановлених кримінально-процесуальним кодексом вимог. У суду немає сумнівів в його об`єктивності та достовірності, а здобуті в його ході докази є належними, допустимими та достовірними, повністю узгоджуються між собою, та в їх обсязі доводять вину обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення.

Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_3 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 вчиняв вказані дії недобровільно, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому чи його рідним, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо.

При цьому, на свідомий і добровільний характер дій обвинуваченого із зайняття посади у зазначеному незаконному органі та реалізації його функцій вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі та динаміка розвитку.

Зайняття посади в квітні 2022, тобто в нетривалий час після окупації м. Приморськ (26.02.2022), та реалізація повноважень т.зв. «оперуповноваженого», свідчить про свідомий вибір та добровільну реалізацію волевиявлення ОСОБА_3 на зайняття посади в незаконно створеному т.зв. «правоохоронному органі».

Крім того, суд бере до уваги загальновідомі та загальновизнані факти та обставини того, що в період квітень-травень 2022, громадяни України, які проживали на територіях, які окуповані з початком повномасштабного вторгнення, яке почалося з 24.02.2022, мали об`єктивну можливість виїхати з тимчасово окупованих територій на підконтрольну територію України, та реалізуючи бажання виїхати з тимчасово окупованих територій, значна кількість населення виїхала з тимчасово окупованої території на підконтрольну територію України.

Суд вважає, що обвинувачений безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку рф та створення окупаційною владою незаконних органів, зайняття посади у такому незаконному органі, створеному на тимчасово окупованій території в умовах збройного конфлікту та введеного воєнного стану здійснювала свідомо, умисно, добровільно, за власним волевиявленням.

Також суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_3 маючи достатній життєвий досвід, рівень знань, не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій та можливості завдання своїми умисними діями шкоди державі Україна, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачений не вживав.

Матеріали кримінального провадження не містять посилань на те, що діяння ОСОБА_3 здійснювались під контролем, примусом військовий рф чи інших осіб. Покази свідків, в сукупності та узгодженості з іншими доказами, свідчать про те, що ОСОБА_3 самостійно, добровільно та ініціативно вчиняв інкриміноване йому діяння.

Крім того, матеріали кримінального провадження містять докази на доведення обставини того, що ОСОБА_3 публічними та активними діями демонстрував та визначав свою «професійну» належність до т.зв. «правоохоронного органу», незаконно створеного на тимчасово окупованій території.

Судом встановлено, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного, обвинуваченого на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.

Під час здійснення судового провадження судом також здійснені усі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом заходи для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Захисник при розгляді кримінального провадження активно та повно реалізовував процесуальні права сторони захисту, дії захисника не мали ознак пасивності, а отже суд приходить до висновку, що право обвинуваченого на захист було реалізовано ефективно та достатньо, відсутність обвинуваченого при розгляді кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження («in absentia»), з урахуванням активних процесуальних дій захисника, не вплинуло на справедливий судовий розгляд кримінального провадження.

У зв`язку з зазначеним, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого («in absentia») відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом та відповідає всім критеріям справедливого судового розгляду, зокрема в матеріальному та процесуальному аспектах.

Проаналізувавши в сукупності вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 повністю доведена в судовому засіданні, та кваліфікує її дії за ч.7 ст.111-1 КК України, як: «добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території».

Прокурор в судовому засіданні просив призначити покарання за ч.7 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, з позбавленням на підставі ст. 55 КК України права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі в правоохоронних) та місцевого самоврядування строком на 15 (п`ятнадцять) років.

Захисник в судовому засіданні послався на те, що у зв`язку з тим, що в даній справі проводилось спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд у відсутність обвинуваченого, було порушено право обвинуваченого на захист та справедливий суд. Крім того захисник посилався на те, що винуватість його підзахисного у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не доведена допустимими та належними доказами, у зв`язку з чим просив обвинуваченого виправдати.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких злочинів проти основ національної безпеки України. Такий злочин характеризується найбільшою суспільною небезпечністю, оскільки об`єктом посягання є суспільні відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави.

Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 який раніше не судимий, під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

З урахуванням вищевикладеного, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставини, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі строком 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, з позбавленням на підставі ст. 55 КК України права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування строком на 15 (п`ятнадцять) років.

Призначене покарання на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.

Цивільний позов не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст.ст. 52, 55 КК України, призначити ОСОБА_3 додаткове покарання у виді:

позбавлення права займати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування строком на 15 (п`ятнадцять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою з моменту його затримання залишити без змін.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та захисникові.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Суддя: ОСОБА_12

28.01.2026