Приговор № 133558073, 26.01.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.01.2026

Справа № 334/2726/20

Провадження № 1-кп/334/182/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу №334/2726/20, за обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород- Дністровський Одеської області, громадянина України, освіта повна середня, працює буровиком ТОВ «Центр монтажних технологій», перебуває у шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 12.08.2017 приблизно о 23.00 годині ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , реалізовуючи свої злочинні дії та усвідомлюючи їх суспільно небезпечний характер, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, проникли до квартири АДРЕСА_2 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_8 , та здійснили розбійний напад на нього за наступних обставин. ОСОБА_7 , з метою пригнічення мети опору потерпілого, бризнула сльозогінним балончиком йому в обличчя, після чого ОСОБА_6 наніс один удар сокирою потерпілому в обличчя, а саме в область лівої верхньої частини лобу, далі ОСОБА_3 наніс декілька ударів дерев`яною палкою в різні частини тіла потерпілому ОСОБА_8 , але останньому вдалось вибігти з квартири на вулицю. Далі, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , заволоділи майном потерпілого, а саме: ноутбуком «Леново» в корпусі чорного кольору вартістю 8 000 гривень; мобільним телефоном «IPhone 6» в корпусі золотистого кольору вартістю 20 000 гривень; мобільним телефоном «Номі» вартістю 1 000 гривень; мобільним телефоном «Леново S901» вартістю 2 500 гривень, після чого покинув місце події, завдавши таким чином, матеріальний збиток ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальні збитки на загальну суму 31 500 гривень.

Тобто ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченому ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з проникненням у житло.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

29.09.2017 постановою прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 3 з матеріалів досудового розслідування за № 12017080050003550 виділені матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_3 за фактом вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України (т.1, а.с. 186-187).

29.09.2017 матеріали виділені в окреме провадження за № 12017080050004387, що підтверджується відповідним витягом з ЄРДР (т.1, а.с.184 ).

Доводи сторони захисту про те, що вказана постанова не відповідає вимогам КПК, оскільки не містить в собі переліку документів, що були виділені з матеріалів іншого кримінального провадження, є необґрунтованими, оскільки норми ст. 110, 216, 217, 218 КПК України не містять такої вимоги.

В обґрунтування вини ОСОБА_3 сторона обвинувачення посилається на докази перелічені в реєстрі матеріалів досудового розслідування №12017080050004387, доданого до обвинувального акту та додані до матеріалів кримінального провадження при розгляді справи попереднім складом суду (т.1, а.с. 184-220):

постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 29.09.2017 (оригінал);

протокол огляду місця події по АДРЕСА_3 та приміщення квартири № 108 від 13.08.2017 (копія);

протокол огляду місця події по АДРЕСА_4 від 13.08.2017 (копія);

протокол огляду місця події по пр.. Металургів, 2-Г в м.Запоріжжі в магазині «АТБ» від 13.08.2017 (п. 1.9 Реєстру, суду не надано);

протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.08.2017 (копія);

протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_8 від 14.08.2017 (оригінал), свідка ОСОБА_9 від 22.08.2017 (оригінал), свідка ОСОБА_10 від 22.08.2017 (оригінал);

протокол проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_8 .Р від 14.08.2017 (копія).

показання потерпілого ОСОБА_8 ; свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ..

Дослідивши докази надані стороною обвинувачення суд, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , в судовому засіданні відмовився давати показання на підставі ст. 63 Конституції України.

Потерпілий ОСОБА_8 є громадянином Республіки Кот-Д`Івуар, який відповідно до обвинувального акту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 , виданою 20.06.2019 терміном дії до 18.06.2029 року ГУДМС у Дніпропетровській області.

Саме за адресою реєстрації, потерпілий повідомлявся судом про призначені судові засідання, також на відомий номер телефону надсилалось СМС повідомлення. Разом з тим, конверти повертались на адресу суду із позначкою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», мобільний телефон вимкнений.

02.04.2024 ухвалою суду було задоволено клопотання прокурора та доручено Запорізькому районному управлінню поліції ГУНП в Запорізькій області, як органу досудового розслідування, провести розшукові дії (заходи), направлені на встановлення фактичного місця перебування потерпілого у даному кримінальному провадженні (т.2, а.с. 174-175, 177-178).

На виконання вказаного доручення було встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 07.02.2022 виїхав за межі України у напрямку Харків-Стамбул та будь-якого зв`язку з ним немає (т.2, а.с. 190-192). 28.04.2025 на виконання вимоги прокурора, відповідно до рапорту було встановлено, що ОСОБА_8 07.02.2022 виїхав за межі України у напрямку Харків-Стамбул та на сьогоднішній день перебуває в м. Абіджан (т.3, а.с. 132-135).

За приписами ч. 2 ст. 318 КПК судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, кім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Судом на зазначену в обвинувальному акті адресу потерпілого направлялись повістки про виклик, також потерпілий повідомлявся про час та місце судового засідання шляхом СМС повідомлень та шляхом розміщення оголошення про виклик в судові засіданні на сайті Судової влади, проте до суду не з`явився, будь-яких заяв про бажання приймати участь у розгляді кримінального провадження потерпілий до суду не подав; клопотань про відкладення розгляду не надходило.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» в п.41 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином суд належним чином повідомляв потерпілого про дату, час і місце розгляду кримінального провадження, однак останній в судові засідання не з`явився, у зв`язку з чим на підставі ст.. 325 КПК України заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду за відсутності потерпілого.

В порядку ст. 225 КПК України, на досудовому розслідуванні потерпілий допитаний не був.

13.08.2017 відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, потерпілий ОСОБА_8 звернувся до о/у ВКП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області із заявою наступного змісту: «Прошу сотрудником полиции принять меры к ранее знакомым мне гр-н. Цимбалист Карина, ОСОБА_14 и неизвестный мне мужчина, которые 12.08.2017 около 22-00 ворвались ко мне в квартиру и избив меня, завладели принадлежащей мне золотой цепочкой, весом около 22 гр. , кольцо весом 8 гр., ноутбуком Леново и мобильными телефонами Айфон 6а и Номи», вартість майна оцінена потерпілим у 70000,00 грн. (т.1, а.с.188-189).

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належність та допустимість доказів регламентовані ст. 85, 86 КПК України, а саме: належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів; доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок отримання доказів, вказаних у ч. 2 ст. 84 КПК, передбачає дотримання наступних вимог: 1) належний суб`єкт отримання доказів; 2) законність процесуального джерела доказів; 3) дотримання процесуального порядку отримання доказів; 4) дотримання правил фіксації ходу і результатів слідчих (розшукових) дій.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема у разі здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (стаття 87 Кодексу).

Частиною 2 ст. 86 КПК України, передбачено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За змістом ст.99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

Сторона зобов`язана надати іншій стороні можливість оглянути або скопіювати оригінали документів, зміст яких доводився у передбаченому цією статтею порядку.

Матеріали кримінального провадження, по якому було пред`явлене обвинувачення ОСОБА_3 за № 12017080050004387, 29.09.2017 було виділено з кримінального провадження № 12017080050003550 від 13.08.2017; додані стороною обвинувачення копії документів не містять відомостей, що вони відповідають оригіналу, хто та коли їх виготовив, тобто не засвідчені належними чином.

Вимоги до засвідчення копій документів на час виділення матеріалів досудового розслідування (29.09.2017) та подачі їх суду (02.08.2021) були встановлені пунктом 5.27 Національного стандарту України «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2013 № 55, а також розділом 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування та підприємствах, установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 10000/5, відповідно до яких копія набуває юридичної сили лише після її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Ухвалою суду від 12.09.2025 було частково задоволено клопотання прокурора та витребувано з архіву Дніпровського районного суду міста Запоріжжя матеріали кримінального провадження № 334/6444/17 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 187 КК України, з метою дослідження оригіналів документів, виділених в дане кримінальне провадження, відповідно до реєстру матеріалів, доданих до обвинувального акту відносно ОСОБА_3 .

Статтею 104 КПК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

Згідно ст.105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, таким додатком можуть бути фото таблиці. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, а також засвідченні підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків.

Статтею 106 КПК України визначено, що протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

На підтвердження вини ОСОБА_3 прокурором надано копію протоколу огляду місця події від 13.08.2017, в якому зафіксована обстановка, яка мала місце на ділянці місцевості, розташованій біля під`їзду № 4 будинку АДРЕСА_3 , під`їзду № 4 та квартири АДРЕСА_6 та під час огляду виявлено та вилучено змиви РБК та обручка з ланцюжком з металу жовтого кольору (т. 1, а.с. 190 192).

За клопотанням прокурора вказану копію протоколу було досліджено разом з оригіналом Протоколу огляду місця події від 13.08.2017, який міститься в матеріалах кримінального провадження № 334/6444/17 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 187 КК України (далі - кримінальне провадження № 334/6444/17) ( т.1, а.с. 107-116).

Встановлено, що до копії протоколу огляду місця події від 13.08.2017 не додано Фототаблицю до протоколу ОМП від 13.08.2017 по АДРЕСА_7 , яка є його невідємною частиною та яка додана до його оригіналу, тобто додана копія не відповідає наявному у справі оригіналу. .

Копією протоколу огляду місця події від 13.08.2017 зафіксована обстановка, яка мала місце на ділянці місцевості, на якій розташований будинок АДРЕСА_4 . Під час огляду виявлено автомобіль «Audi A6» в кузові сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , перед переднім пасажирським сидінням вищевказаного авто виявлено тканевий рюкзак чорного кольору в центральному відділенні якого виявлений чорний газовий балончик з написом «ГУФИ» без заводського маркування та наліпок. Також на пасажирському сидінні авто розташована тканева дорожня сумка світло коричнева сумка з написом PARIS. 4 СПУ упаковано в спец. пакет №4278853. Предмет схожий на телескопічну палку упаковано в паперовий конверт. Також в ході огляду місця події в вищевказаному портфелі чорного кольору виявлено предмет з політерною рукояткою синього кольору схожий на сокиру зі слідами РБК котрий замотаний в зелену футболку, вилучено змив РБК котрий упакований в паперовий конверт. Зелена футболка з сокирою упаковано в спец. пакет №4337486. Також в портфелі виявлено паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 . Також в портфелі виявлено шорти сіро блакитно кольору в білу смужку зі слідами РБК. Також в підлокотнику між переднім сидінням авто виявлено паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 . Далі в ході огляду в чорному портфелі виявлено фіолетову футболку зі слідами РБК. В багажному відділенні авто виявлено кросівки чорного кольору з емблемою NIKEна котрих також маються сліди РБК. Кросівки, футболка і шорти упаковано в картонну коробку. В ході огляду в тканевій сумці чорного кольору виявлено та вилучено планшет марки Lenovo в корпусі чорно-білого кольору в білому чохлі білого кольору упаковано в прозорий полімерний пакет. Також в портфелі виявлено сумку чорного кольору в котрій виявлено залоговий квиток № НОМЕР_3 щодо закладу каблучки (золото 585 проба) на ім`я ОСОБА_3 . Також в сумці виявлено 2 купюри по 200 грн. в внутрішній кишені. В зовнішній кишені виявлено 26 купюр номіналом 1 гривня, 6 купюр номіналом 2 гривні, 1 купюра номіналом 5 гривень, 1 купюра номіналом 10 гривень, 1 купюра номіналом 20 гривень, 2 купюри номіналом 100 гривень, 12 купюр номіналом 20 гривень. Вищевказані купюри упаковано в прозорий файл. Місце події сфотографовано на фотоапарат Canon згідно правил судової фотозйомки. Також в ході огляду вилучено автомобіль та опечатано бірками з підписом всіх учасників огляду (т. 1 а. 193 194).

За клопотанням прокурора вказану копію протоколу було досліджено разом з оригіналом Протоколу огляду місця події від 13.08.2017, який міститься в матеріалах кримінального провадження № 334/6444/17 ( т.1, а.с. 117-126).

Встановлено, що надана копія протоколу огляду місця події від 13.08.2017 не відповідає оригіналу. Так копія протоколу складається з 3 сторінок.

Разом з тим, оригінал Протоколу складається з 6 сторінок та Фототаблиці до протоколу ОМП від 13.08.2017 по проспекту Металургів, 14.

Копія, яка була відкрита сторонам не містить в собі 4 сторінки протоколу. Так в копії відсутні аркуші протоколу 4, 5, 6 на яких зазначено: що було виявлено та вилучено під час огляду; зауваження до протоколу; підписи учасників слідчої дії та понятих, підпис слідчого, який провів огляд. Також відсутня Фототаблиця до протоколу ОМП від 13.08.2017 по проспекту Металургів, 14. Тобто копія Протоколу огляду місця події, додана до кримінального провадження відносно ОСОБА_3 від 13.08.2017 не відповідає наявному у справі № 334/6444/17 оригіналу, в копії відсутні три сторінки протоколу з підписами учасників та слідчого, який провів слідчу дію, Фототаблиця.

Таким чином, враховуючи, що додані до матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_3 копії протоколів огляду місця події від 13.08.2017 за адресою м.Запоріжжя, вул.. Звенигородська, 18 та АДРЕСА_4 не засвідчені належним чином, а також вказані копії не відповідають оригіналу зазначених Протоколів, суд, дійшов висновку про наявність підстав для визнання зазначених доказів недопустимим. А тому вони не можуть бути прийняті судом до уваги та покладеними в основу вироку.

Зазначений в реєстрі матеріалів досудового розслідування протокол огляду місця події від 13.08.2017 по проспекту металургів, 2-Г в м.Запоріжжі в магазині «АТБ» (п.1.9 Реєстру) прокурором суду не надано. В судовому засіданні не досліджено.

Постановою про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 13.08.2017, автомобіль «Audi A6» в кузові сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , вилучений в ході огляду місця події від 13.08.2017 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 14, визнаний речовим доказом у кримінальному провадження № 12017080050003550 (т. 1 а. 195),

Постановою про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 13.08.2017, відповідно до якої визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017080050003550: телескопічна палка у чохлі з тканини чорного кольору; чорний газовий балончик з написом «ГУФИ»; дорожня сумка з тканини чорного кольору; світло-коричнева сумка з написом «Paris»; чотири сліди папілярних узорів; предмет з полімерною рукояткою синього кольору, схожий на сокиру зі слідами речовини бурого кольору; зелена футболка зі слідами речовини бурого кольору; шорти сіро-блакитного кольору зі слідами речовини бурого кольору; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; фіолетова футболка зі слідами речовини бурого кольору; кросівки чорного кольору з емблемою «Найк» зі слідами речовини бурого кольору; планшет марки «Леново» в корпусі чорного кольору у чохлі білого кольору; залоговий квиток № 437-000015644 на ім`я ОСОБА_3 ; дві купюри по 200 гривень; двадцять шість купюр номіналом 1 гривня; шість купюр номіналом 2 гривні; одна купюра номіналом 5 гривень; одна купюра номіналом 10 гривень; одна купюра номіналом 2 гривні; дві купюри номіналом 100 гривень; дванадцять купюр номіналом 200 гривень; вилучені в ході огляду місця події від 13.08.2017 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 14 (т. 1 а. 196 - 198).

Постановою про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 13.08.2017, згідно з якою визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017080050003550: ноутбук «Леново» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Iphone 6» в корпусі золотистого кольору, мобільний телефон «Номі», мобільний телефон «Леново S901» (т. 1 а. 199 - 200),

Відповідно до оригіналу розписки від 15.08.2017 потерпілий ОСОБА_8 , отримав на відповідальне зберігання: ноутбук «Леново 110-15IBR», мобільні телефони «iPhone 6» IMEI: НОМЕР_4 , «Леново S901», «NOMI I5010», золоте кільце та ланцюжок (т. 1 а. 201).

Вказані постанови та розписка, з урахуванням визнання недопустимими доказами протоколів огляду, якими вони були вилучені, не доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Відповідно до ксерокопії Протоколу проведення слідчого експерименту від 14.08.2017, потерпілий ОСОБА_8 відтворив обстановку та обставини події, яка відбувалась 12.08.2017. Так, потерпілий зазначив, що 12.08.2017 в вечірній час він знаходився в квартирі АДРЕСА_2 зі своєю знайомою ОСОБА_15 . Вони вирішили прогулятися по місту, та він пішов до ванної кімнати, а ОСОБА_16 вийшла з квартири для того щоб комусь зателефонувати. Коли він вийшов з ванної кімнати, ОСОБА_16 ще не було в квартирі, і він вирішив перевірити де вона. Відчинивши двері в під`їзд він побачив ОСОБА_15 та двох раніше незнайомих хлопців (як з`ясувалось пізніше ними біли ОСОБА_3 та ОСОБА_17 ). ОСОБА_16 розпилила на нього газовий балончик. Після чого ОСОБА_3 наніс йому удар дубинкою. Після чого ОСОБА_8 закриваючи руками частини тіла щоб як можна більше зменшити шкоду від нападників, почав просуватися до виходу із приміщення під`їзду і підійшовши до сходового проліту (на першому поверсі де і розташована квартира) він побачив як ОСОБА_18 замахнувся в його сторону сокирою і почав наносити удар але потерпілий зміг відвернутися від удару і ОСОБА_19 сокирою попав в стіну, від чого на стені залишився характерний слід . Після цього ОСОБА_8 спускаючись по сходах спиною до дверей і обличчям до нападників лівою рукою натиснув кнопку відкриття дверей під`їзду. В той момент, як тільки двері вдалось відкрити ОСОБА_18 наніс потерпілому удар сокирою в голову, а саме в область верхньої частини лоба. Далі, ОСОБА_8 піднявся на ноги. ОСОБА_20 продовжувала бризгати йому очі газовим балончиком. Потім ОСОБА_16 та ОСОБА_21 направились в квартиру до потерпілого, а ОСОБА_22 продовжував бити потерпілого. Після того, як вищевказані особи покинули місце злочину, потерпілий оглянувши квартиру, вияви пропажу трьох своїх телефонів, ноутбука та іншого майна. Також, звернув увагу на те, що була розірвана м`яка іграшка, можливо нападаючи шукали там цінності. Крім того, балкон квартири був відкритий, москітна сітка знята, ОСОБА_8 вважає, що частина речей була скинута з балкона, після чого вказані речі були забрані нападаючими вже з вулиці, щоб не привертати уваги (т. 1 а. 204 -207). При проведенні вказаної слідчої дії застосована фотозйомка та фото розміщені в протоколі, відповідно до відтворення обставин події..

Вказана копія протоколу відповідає оригіналу, що міститься в матеріалах кримінального провадження № 334/6444/17 (т.1, а.с. 129-136).

Разом з тим, суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту, що при кваліфікації дій ОСОБА_3 як нападу поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, стороною обвинувачення не надано жодного медичного документа про наявність тілесних ушкоджень у потерпілого, судово-медична експертиза щодо визначення тяжкості тілесних ушкоджень у справі відсутня, що підтверджується даними Реєстру матеріалів даного кримінального провадження. Такі докази стороною обвинувачення стороні захисту не відкривались.

Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 наніс декілька ударів дерев`яною палкою в різні частини тіла потерпілому ОСОБА_8 , що суперечить зазначеному в протоколі проведення слідчого експерименту, в якому зазначено, що ОСОБА_3 наніс потерпілому удар дубинкою, при цьому не зазначено, якою саме дубинкою, в яку частину тіла потерпілого нанесений такий удар та які тілесні ушкодження отримав потерпілий від вказаних ударів, та чи отримав він їх взагалі.

Таким чином, викладене в протоколі слідчого експерименту, не підтверджено жодним іншим доказом, та суперечить суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, як на докази вини ОСОБА_3 сторона обвинувачення посилається на протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками: потерпілому ОСОБА_8 22.08.2017 (т.1, а.с. 202-203); свідку ОСОБА_9 22.08.2017 (т.1, а.с. 208-209) свідку ОСОБА_10 22.08.2017 (т.1, а.с. 210-211),

Вимоги до протоколу пред`явлення особи для впізнання по фотознімкам містяться в ст.104, 228, 231 КПК України

Так, відповідно до вимог ч. 1, 6 7 ст. 228 КПК України перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання.

Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 КПК України про проведення пред`явлення для впізнання складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп.

13.08.2017 потерпілому ОСОБА_8 були пред`явлені фотознімки для впізнання, що підтверджується протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.08.2017 (т.1 а.с. 202-203). На пред`явлених знімках, з 4 фото, потерпілий впізнав особу під № 2, як особу яка наносила йому тілесні ушкодження 12.08.2017 о 23.00 годині по АДРЕСА_7 . Удари наносив телескопічною дубинкою, після чого проник разом з ОСОБА_7 до квартири та винесли з нею майно, що йому належить.

Ознаки, за якими упізнав особу: коротка стрижка, округла форма голови, спортивна статура та по загальним ознакам.

В порушення ч. 7 ст. 228 КПК України потерпілому ОСОБА_8 було пред`явлено фотознімки осіб, які мають різкі відмінності між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Так, 3 фото містять зображення осіб у верхньому одязі, одне фото особи у спортивній кофті та з чиєюсь рукою на плечі. Формат фото неоднаковий. Також фото 2 та 3 відрізняється від фото 1 та 4 своєю якістю (фото нечіткі, розмиті).

Крім того, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.08.2017 з потерпілим ОСОБА_8 не містить жодних відомостей щодо особи, яку впізнав потерпілий на фото № 2 не зазначено ПІБ особи. Жодних Довідок до вказаного протоколу про те, хто зображений на фото, які були пред`явлені потерпілому для впізнання суду не надано та стороні захисту не відкривалось.

Таким чином, вказаний протокол пред`явлення потерпілому ОСОБА_8 особи для впізнання за фотознімками від 13.08.2017 складений з порушенням вимог ст. 104, ч. 7 ст. 228, 231 КПК України, тому суд не може покласти його в основу вироку.

22.08.2017 свідку ОСОБА_9 були пред`явлені фотознімки для впізнання, що підтверджується протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.08.2017 (т.1 а.с. 208-209). Свідок упізнав ОСОБА_3 на фото № 2 як особу, яка 12.08.2017 приблизно о 23.00 годині разом з ОСОБА_23 у закривавленому вигляді намагались сісти у його автомобіль, залишивши там свої особисті речі. Як він дізнався пізніше від працівників поліції, він дійсно вчинив розбійний напад на потерпілого ОСОБА_8 . Ознаки, за якими упізнав особу: коротка зачіска, округла форма голови.

В порушення ч. 7 ст. 228 КПК України свідку ОСОБА_9 було пред`явлено фотознімки осіб, які мають різкі відмінності між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Так, 3 фото містять зображення осіб у верхньому одязі, одне фото особи у спортивній кофті та з чиєюсь рукою на плечі. Формат фото неоднаковий. Також фото 2 та 3 відрізняється від фото 1 та 4 своєю якістю (фото нечіткі, розмиті).

Таким чином, вказаний протокол пред`явлення свідку ОСОБА_9 особи для впізнання за фотознімками від 22.08.2017 складений з порушенням вимог ст. 104, ч. 7 ст. 228, 231 КПК України, тому суд не може покласти його в основу вироку.

Допитати свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні не виявилось можливим у зв`язку з наступним. Так, свідок ОСОБА_9 неодноразово викликався в судові засідання за адресою зазначеною в обвинувальному акті та шляхом направлення СМС повідомлень на зазначений номер телефону. Однак, конверти повертались на адресу суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», а телефон вимкнений.

Відповідно до рапорту від 03.02.2025 встановити місцеперебування свідка ОСОБА_9 не виявилось можливим. (т.3, а.с. 51-52)

10.02.2025 ухвалою суду задоволено клопотання прокурора та доручено Запорізькому районному управлінню поліції ГУНП в Запорізькій області, як органу досудового розслідування, провести розшукові дії (заходи), направлені на встановлення фактичного місця перебування свідка у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст.187 КК України, яким є, в тому числі і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання зазначена в реєстрі (п.1.17, 1.27): АДРЕСА_9 ; мобільний телефон: НОМЕР_5 (т. 3, а.с. 61).

На виконання ухвали суду, встановлено, що остання відома адреса вказаного свідка АДРЕСА_9 , тому доставити вказану особу не виявилось можливим; встановлено актуальний номер телефону НОМЕР_5 , котрий востаннє працював 29.10.2024. Були направлені відповідні запити до державних установ та організацій з метою встановлення місцезнаходження останнього, так як вищевказана особа за віком підлягає призову та може проходити службу в лавах ЗСУ. Копії запитів та відповіді на них суду не надано (т.3, а.с. 76-77).

22.08.2017 свідку ОСОБА_24 були пред`явлені фотознімки для впізнання, що підтверджується протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.08.2017 (т.1 а.с. 210-211). Свідок упізнала особу під № 3 - ОСОБА_3 як особу, яка 12.08.2017 о 23.00 годині закривавлений намагався сісти в машину ОСОБА_9 разом з ОСОБА_25 як вона дізналась пізніше від працівників поліції, дійсно вчинив розбійний напад на потерпілого ОСОБА_8 , за якими упізнала особу: округла форма голови, короткою зачіскою, тонкими губами, високим чолом.

В порушення ч. 7 ст. 228 КПК України свідку ОСОБА_24 було пред`явлено фотознімки осіб, які мають різкі відмінності між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Так, 3 фото містять зображення осіб у верхньому одязі, одне фото особи у спортивній кофті та з чиєюсь рукою на плечі. Формат фото неоднаковий. Також фото 2 та 3 відрізняється від фото 1 та 4 своєю якістю (фото нечіткі, розмиті).

Таким чином, вказаний протокол пред`явлення свідку ОСОБА_24 особи для впізнання за фотознімками від 22.08.2017 складений з порушенням вимог ст. 104, ч. 7 ст. 228, 231 КПК України, тому суд не може покласти його в основу вироку.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що влітку 2017 року її, на той час, хлопець ОСОБА_26 запросив поїхати з м.Одеси в м.Запоріжжя погуляти, вони збирались поїхати дома парами, і між Одесою та Запоріжжям до них приєднався ще один хлопець. Вказаних осіб вона знала приблизно два тижня. По дорозі слухали музику та жартували, що будуть робити в Запоріжжя не обговорювали. Поїздка планувалась «туди-назад». Свідок м.Запоріжжя не знає, та куди приїхали в м.Запоріжжя пояснити не змогла. Пояснила, що коли автомобіль зупинився вона та ОСОБА_27 залишились в авто, а троє пасажирів кудись пішли у двір багатоповерхового будинку. Вони їх чекали більше часу. Коли чекали із двору багатоквартирного будинку почули крик, хто кричав вона не знає. Після повернулись хлопці, у одного з них була розірвана майка та вони були налякані, дівчини з ними не було. Куди вони ходили, кого били вона не знає. Чи були у них якісь речі свідок не пам`ятає. Вони сказали ОСОБА_28 їхати, а він сказав їм вийти з машини. Вони вийшли, а вона з ОСОБА_29 поїхали, при цьому ОСОБА_27 дзвонив родичам, щоб знайти адвоката. Як вони повернулись до м.Одеси не пам`ятає. Машину залишили в Запоріжжі, так вирішив ОСОБА_30 , чому свідок не знає. Через декілька днів з адвокатом повернулись в м.Запоріжжя та від працівників поліції дізнались про розбійний напад, якихось подробиць та деталей свідок не згадала. Їй слідчий задавав питання, її показували чорношкірому хлопцю. Чи проводилось із нею впізнання особи за фотознімками не пам`ятає, разом з тим підтвердила, що в протоколі впізнання її підпис. На запитання сторони захисту не змогла впізнати ОСОБА_31 .

Свідок ОСОБА_13 , мешканка будинку АДРЕСА_3 , в судовому засіданні суду пояснила, що потерпілий жив у 4 кімнатній квартирі навпроти неї на першому поверсі. До подій, потерпілий проживав у квартирі пів року, він казав, що його звуть ОСОБА_32 , потім сказав, що його звуть ОСОБА_33 , до нього ходили друзі такі як він, іноді траплялись бійки. У серпні 2017 почула шум в під`їзді та побачила, що вибіг сусід на вулицю, за ним вибігли дві чи три особи. Облич нападників свідок не роздивилась, впізнання з нею не проводилось. Потерпілого били 2 особи, потім три, всі були в темному одязі та спортивних штанах. За часом бійка на вилиці, приблизно в 20 метрах від під`їзду тривала 5-6 хвилин. Потерпілий вирвався, а нападники побігли за будинок. Зі слів сусідів знає, що з нападниками була дівчина. Потерпілого били руками та ногами, у них були газові балончики, бо дуже воняло газом. В під`їзді вона бачила молоток, і потерпілий її сказав, що в нього ним кидали. Молоток вона не чіпала, чи була на ньому кров не пам`ятає. Коли виходила з під`їзду знайшла розірваний ланцюжок потерпілого і віддала йому, зайшла з потерпілим до під`їзду, він був побитий кров на голові, розірвана футболка та брудні руки. Через деякий час побачила, що приїхала швидка та поліція. Хто їх викликав свідок не знає. Після цього вона з потерпілим не спілкувалась. Коли приїхала поліція вона провела їх до квартири потерпілого, сама не заходила стояла на порозі, в квартирі був безлад.

Свідок ОСОБА_34 мешканка будинку АДРЕСА_3 , в судовому засіданні суду пояснила, що потерпілий жив у 4 кімнатній квартирі на першому поверсі, а вона над ним на другому. З потерпілим вона не спілкувалася, лише віталася, всі знали, що він ОСОБА_35 . Влітку 2017 вечором вона курила в під`їзді. Потерпілого двері хлопали туди сюди і вона вийшла і потім була бійка, хтось кудись біг і кричав. Двоє або троє людей билися біля ліфту, хтось когось бив. ОСОБА_35 побіг на вулицю і говорив викликайте швидку. Біля під`їзду на лавочці хтось бігав. Вийшла дівчина в короткій юбці чи шортах. Потім вони побігли за будинок. Викликали швидку та поліцію. Вона була весь час в під`їзді. Її вікна в кухні квартири виходять в під`їзд, в під`їзді було двоє осіб, коли вона зайшла до себе на кухню і глянула у вікно вибігла дівчина. Про що кричали не чула, кричав ОСОБА_35 що його вбивають, викличте швидку і поліцію. ОСОБА_35 бився з двома чоловіками, а дівчина стояла біля лавки, бійка закінчилась швидко. Куди ділася дівчина не знає. Сусідка сказала, що за кутом була машина, дівчина сіла в неї і поїхала. Описати нападників свідок не може, бачила лише силуети, і все тільки чула. З квартири вона не виходила. Після інциденту вона потерпілого не бачила. Біля ліфту була кров. Потерпілий також кричав що його ноутбук вкрали. Чи щось було в руках чоловіків вона сказати не може.

Свідок ОСОБА_11 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Конверт повернувся на адресу суду з позначкою «Адресат відсутні за вказаною адресою». Відповідно до наданого прокурором повідомлення від 05.12.2024, свідок перебуває в ЗСУ та Покровському напрямку, у зв`язку з чим з`явитися не може (т.3, а.с. 32); відповідно до рапорту від 18.03.2025 зі слів батька ОСОБА_36 його син свідок ОСОБА_11 протягом останніх декілька років перебуває за кордоном (т. 3, а.с. 95).

Свідки, які буди допитані в судовому засіданні підтвердили факт вчинення злочину відносно потерпілого, проте жоден з допитаних свідків не підтвердив причетність ОСОБА_3 до вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 .

Будь-яких інших належних та допустимих доказів причетності ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України відносно потерпілого ОСОБА_8 на досудовому слідстві не здобуто і в судовому засіданні стороною обвинувачення не надано.

Відповідно до вимог ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Додержуючись закріпленої в ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та в ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого суд тлумачить на його користь.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянувши справу та оцінивши надані докази, дійшов висновку про недоведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, у зв`язку з чим ОСОБА_3 підлягає виправданню на підставі п.1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Доля речових доказів вирішена в іншому кримінальному провадженні, тому при ухваленні цього вироку суд не вирішує вказане питання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 174, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 187 КК України та виправдати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м.Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: