№ 133551186, 20.01.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/278/26

№ провадження 3/646/229/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2026 м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Шиховцова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ХРУП №1 ГУНП в Харківській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, з вищою освітою, працює ревізором у ТОВ «РУШ», зареєстрованого та фактичного мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №201294 від 05.01.2026 ОСОБА_1 24.11.2025 близько 14:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , будучи матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , 2011 року народження, неналежно виконувала батьківські обов`язки щодо виховання та нагляду за дитиною, а саме залишила неповнолітню без належного нагляду дорослих, не забезпечила контроль за її безпекою та психоемоційним станом, що призвело до загрози здоров`ю та подальшої госпіталізації, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала, подала через канцелярію суду письмові пояснення, згідно з якими просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 зазначила, що належним чином виконує батьківські обов`язки відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подія мала місце під час її відрядження до м. Бровари Київської області. У цей час донька ОСОБА_3 перебувала вдома разом зі старшою повнолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Неповнолітня ОСОБА_2 , 2011 року народження, самостійно вжила медичні препарати з домашньої аптеки, маючи намір завдати собі шкоди, однак злякалась та повідомила сестру. Старша донька зв`язалася з нею, після чого вона одразу викликала медичну допомогу. Протягом усього часу ОСОБА_1 перебувала на зв`язку з дітьми та медичними працівниками, а вже зранку прибула до лікарні, де перебувала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після виписки з медичного закладу ОСОБА_1 самостійно звернулася разом з донькою до лікаря-психіатра, у якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить лікування, що має гарну динаміку. Зазначила, що не допустила умисного невиконання батьківських обов`язків. До своїх пояснень ОСОБА_1 додала характеристику відносно ОСОБА_2 , 2011 року народження, з Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» та консультативний висновок спеціаліста з КНП ХОР «ОДКЛ».

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази, врахувавши письмові пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що вина ОСОБА_1 підтверджується:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №201294 від 05.01.2026 ОСОБА_1 24.11.2025 близько 14:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , будучи матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , 2011 року народження, неналежно виконувала батьківські обов`язки щодо виховання та нагляду за дитиною, а саме залишила неповнолітню без належного нагляду дорослих, не забезпечила контроль за її безпекою та психоемоційним станом, що призвело до загрози здоров`ю та подальшої госпіталізації;

-даними з рапорту про реєстрацію події в журналі ЄО за №21674 від 24.11.2025;

-даними з протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 05.12.2025 у рамках кримінального провадження №12025221140001155 від 24.11.2025;

-даними з протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 01.12.2025 у рамках кримінального провадження №12025221140001155 від 24.11.2025;.

-даними з протоколу допиту неповнолітнього (малолітнього) потерпілого від 08.12.2025 у рамках кримінального провадження №12025221140001155 від 24.11.2025;

-даними з виписки №21466 від 27.11.2025 з КНП ХОР «ОДКЛ»;

-даними з довідки про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу I-V рівнів акредитації про хворобу, карантин та інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній заклад, дошкільний навчальний заклад, видану на ім`я ОСОБА_2 , 2011 року народження;

-даними з постанови слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області від 22.12.2025 про закриття кримінального провадження №12025221140001155 від 24.11.2025;

-даними з характеристики відносно ОСОБА_2 , 2011 року народження, з Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський», відповідно до якої остання характеризується позитивно, странно виконує обов`язки, у навчанні має добрі та середні результати, за характером спокійна, врівноважена, емоційний стан дитини стабільний, батьки приділяють належну увагу вихованню доньки, відвідують батьківські збори;

-даними з відповіді на запит слідчого від 19.12.2025 з КНП ХОР «ОДКЛ»;

-витягом з кримінального провадження №12025221140001155 від 24.11.2025 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Суд звертає увагу, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно з статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що на батьків покладається обов`язок виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Аналіз вказаних приписів Закону дає змогу дійти висновку, що під невиконанням обов`язків щодо виховання та навчання дітей варто розуміти різні форми бездіяльності у результаті яких відсутня належна турбота про виховання та навчання неповнолітніх. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток, створення необхідних умов для своєчасного одержання освіти, успішного навчання та підготовки до трудової діяльності тощо.

Отже, правовою підставою для покладання відповідальності на батьків за ч. 1 ст. 184 КУпАП є наявність ознак та елементів складу правопорушення, що полягає в невиконанні батьками обов`язків щодо утримання, виховання, навчання, захисту прав і інтересів неповнолітніх. З об`єктивного боку аналізоване правопорушення полягає у дії або бездіяльності батьків неповнолітніх, тобто в тому, що вони не виконують або неналежним чином виконують свої обов`язки.

Ухилення від виконання батьківських прав - це психічне ставлення батьків до противоправної поведінки щодо виконання батьківських обов`язків, що виражається у формі умислу чи необережності. Відповідальність у цьому випадку настає, якщо вони розуміли, могли усвідомлювати свої дії (бездіяльність), передбачати їх наслідки й керувати ними, якщо вони мають юридичну і фізичну можливість.

Щодо доводів клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, суд зазначає, що у зв`язку з серйозністю наслідків, які могли б бути завдані внаслідок неналежного виконання батьківських обов`язків останньою, забезпечення яких покладено на неї ст. 150 СК України, підстави для закриття провадження у даній справі у зв`язку в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутні.

Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно з ст.33КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Таким чином, при вирішенні питання щодо накладення стягнення за адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за скоєне, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у виді попередження, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.33-38, 40-1, 184,276,279,283-285 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.О.Шиховцова