Постановление суда № 133541192, 23.01.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 січня 2026 року справа № 520/29369/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 520/29369/25 за позовом Національного універcитету цивільного захисту України (ЄДРПОУ 08571363) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжгеріонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.

05.11.2025 до Харківського окружного адміністративного суду звернулась представник ОСОБА_1 (згідно виписки з ЄДР) з позовною заявою, просить: визнати протиправною та скасувати постанову від 07.10.2025 про стягнення виконавчого збору у сумі 32000 грн та про стягрнення витрат виконавчого провадження від 07.10.2025 у сумі 342.16 грн у виконавчому провадженні №79295267.

16.12.2025 відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду (суддя Мороко А.С.) справа № 520/29369/25 передана з покликанням на ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» №1404 за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду, що згідно протоколу автоматизованого розподілу від 20.01.2026 передана судді Л.В.Трофімовій.

Відповідно до ч.2 ст.35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд розпочинається спочатку.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Матеріали справи не містять доказів інформування Відповідача про добровільне виконання Позивачем після отримання індивідуальних актів в електронний кабінет АСВП з наданням доказів на підтвердження з наданням копії повідомлення №9321319 та повідомлення: з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Усупереч вимог п.4 ст.5, п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України представник позивача не обгрунтувала зміст і характер порушеного інтересу юридичної особи за наявної у справі постанови від 17.11.2025 про закінчення виконавчого провадження, де вирішено: постанову про стягнення виконавчого збору від 07.10.2025 у ВП №79295267 вважати такою, що не підлягає виконанню; постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 07.10.2025 у ВП №79295267 вважати такою, що не підлягає виконанню.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України представник позивача не зазначає відомості про електронний кабінет (з 20.02.2024 юридичні обоби зобов`язані зареєструвати в ЄСІТС/ЄСІКС та вказати відомості у позовній заяві) та не зазначає ЄДРПОУ, позаяк РНКОПП ідентифікує фізичну особу.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 30, 45, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Справу №520/29369/25 прийняти до свого провадження, враховуючи, що спори між адміністративними судами не допускаються.

Позовну заяву Національного універcитету цивільного захисту України (ЄДРПОУ 08571363) залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено Відповідачем, який визнав постанови такими, що не належать виконанню; обгрунтування обраного способу захисту відповідно до ст.5 КАС України в однині щодо якого індивідуального акта; оформлення адміністративного позову з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України; повідомленням з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду щодо кожного індивідуального акта з наданням доказу отримання та інформування Відповідача про добровільне виконання.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.

Копію ухвали направити Позивачу.

Ухвала складена, підписана 23.01.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА