Постановление суда № 133483786, 22.01.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/146/26

Провадження № 2/191/111/26

У Х В А Л А

іменем України

22 січня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонний суду Дніпропетровської області Форощук С.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради, треті особи: Перша синельниківська державна нотаріальна контора, Приватне акціонерне товариство «Синельниківський ресорний завод» про зняття заборони на відчуження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2026 до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради, треті особи: Перша синельниківська державна нотаріальна контора, Приватне акціонерне товариство «Синельниківський ресорний завод» про зняття заборони на відчуження нерухомого майна.

13.01.2026 у вказаній справі було здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями і головуючим суддею було визначено Окладнікову О.І.

Позивач ОСОБА_1 є працівницею Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області: обіймає посаду діловода.

16.01.2026 суддя Окладнікова О.І. заявила самовідвід, який було задоволено та цивільну справу передано до Відділу організаційного забезпечення виконання функцій суду та контролю за виконанням рішень суду для повторного автоматизованого розподілу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 головуючим суддею було визначено Чорну О.В.

21.01.2026 суддя Чорна О.В. заявила самовідвід, який було задоволено та цивільну справу передано до Відділу організаційного забезпечення виконання функцій суду та контролю за виконанням рішень суду для повторного автоматизованого розподілу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2026 головуючим суддею було визначено Форощук С.А.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватись правил суддівської етики.

Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Частиною першою статті 39 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч. ч. 1, 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені частиною 1 статті 36 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст.2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Cт. 56 Закону України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що «питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України.

Ст.15 Кодексу суддівської етики встановлює, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді: «Суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід».

Такі самі вимоги до поведінки судді знайшли своє відображення в міжнародному документі, затвердженому Резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року (Бангалорські принципи діяльності судді).

Вони викладені у формі Цінностей і мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони мають використовуватися суддями як керівництво, а судовою системою - як основа для регламентації поведінки суддів.

Вони також покликані сприяти кращому розумінню й підтримці судової гілки влади з боку представників виконавчої та законодавчої влади, а також адвокатів і суспільства в цілому. Ці принципи передбачають відповідальність суддів за свою поведінку перед певними інституціями, заснованими з метою забезпечення дотримання судових стандартів, які самі є незалежними й неупередженими і покликані посилювати, а не применшувати значимість існуючих правових норм і правил поведінки, що зобов`язують суддів.

Частина 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наявність безсторонності відповідно до п. l cт. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється». Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду (Білуха проти України, 2006).

Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) /ВП), § 98).

У зв`язку з вищевикладеним, з метою недопущення будь-яких сумнів щодо безсторонності, об`єктивності й неупередженості судді, впевненості громадськості у чесному процесі та підтримки довіри суспільства до судової влади, оскільки вбачається наявність обставин, які можуть викликати об`єктивно обґрунтовані побоювання в неупередженості та безсторонності судді, а тому вважаю за доцільне заявити собі самовідвід у розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради, треті особи: Перша синельниківська державна нотаріальна контора, Приватне акціонерне товариство «Синельниківський ресорний завод» про зняття заборони на відчуження нерухомого майна.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

З метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі ст. 36 ЦПК України заявлений по справі самовідвід судді Форощук С.А., підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись Бангалорськими принципами поведінки суддів, ст.36-41 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Взяти самовідвід у справі №191/146/26 (провадження №2/191/1111/26) за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради, треті особи: Перша синельниківська державна нотаріальна контора, Приватне акціонерне товариство «Синельниківський ресорний завод» про зняття заборони на відчуження нерухомого майна.

Цивільну справу №191/146/26 (провадження №2/191/111/26) передати до Відділу організаційного забезпечення виконання функцій суду та контролю за виконанням рішень суду для визначення головуючого судді у справі автоматизованою системою документообігу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. А. Форощук