Постановление суда № 133471456, 21.01.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 644/12512/25

Провадження № 2/629/638/26

У Х В А Л А

про передачу справи на розгляд іншому суду

21.01.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Солодовник І.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

25.12.2025 р. позивач звернувся до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 26.12.2025 р. вказана цивільна справа була передана за підсудністю до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026 р., головуючою суддею визначено суддю Солодовник І.С..

Позивач у позовній заяві вказує адресу місця проживання відповідачки ОСОБА_1 як: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді № 2183359 від 26.12.2025 р. з Єдиного державного демографічного реєстру, за параметрами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації значиться: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді № 2259744 від 21.01.2026 р. з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання відомостей про внутрішньо переміщену особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видно, що фактичною адресою її проживання значиться: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суд з метою визначення підсудності, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Крім того, суддя для цієї мети може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Таким чином, підсудність щодо фізичної особи встановлюється за зареєстрованим місцем проживання чи перебування фізичної особи відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні», а щодо юридичної особи визначається за її місцем знаходження відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Разом з тим, як убачається з висновку Верховного Суду у Постанові від 14.08.2024 р. у справі № 607/5535/22 особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону. У постанові від 29.07.2019 р. у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно з ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.

Аналогічні висновки щодо зареєстрованого місця перебування особи за місцем взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи наведені в постановах Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 297/2195/22 та від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22.

Отже, останнім місцем проживання відповідача є адреса, яка територіально не підсудна Лозівському міськрайонному суду Харківської області.

Частиною 9 ст. 187 ЦПК України передбачено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З огляду на викладене, та враховуючи, що дана справа не підсудна Лозівському міськрайонному суду Харківської області, суд доходить висновку про наявність підстав для передачі справи за підсудністю на розгляд до Краснокутського районного суду Харківської області.

Керуючись ст.ст. 31, 259-261 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати на розгляд до Краснокутського районного суду Харківської області (адреса: 62002, Харківська область, Богодухівський район, c-ще Краснокутськ, вул. Охтирська, 15, е-mail: inbox@kk.hr.court.gov.ua).

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І.С. Солодовник