Постановление суда № 133387777, 22.12.2025, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5901/25

У Х В А Л А

22.12.2025 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Саган Л.В., розглянувши в м.Здолбунові позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об`єктом спільній сумісної власності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об`єктом спільній сумісної власності.

Позивач ОСОБА_1 просить суд: 1) визнати за нею право особистої приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , як на частку в об`єкті спільної сумісної власності подружжя; 2) припинити право спільної сумісної власності подружжя.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який відповідно до пунктів 3, 4, 5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України повинен містити в собі: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Частиною 5 ст.177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. 31 жовтня 2000 року подружжя придбало житловий будинок з надвірими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

До позовної заяви додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 451252019 від 08 листопада 2025 року, відповідно до якої відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте матеріали справи не містять відомостей про те, за ким зареєстроване право власності на спірний житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , станом на день звернення до суду з даним позовом.

Крім того, всупереч вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову.

Разом з тим, аналіз позовної заяви та доданих до неї документів не дозволяють встановити ціну позову в частині вимог про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

При визначенні ціни позову слід враховувати вимоги ст.176 ЦПК України.

Зокрема, згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно, визначається вартістю майна.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пунктах 11, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК (ст.176, п.3 ч.3 ст.175 ЦПК в новій редакції), такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК). Ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Під дійсною вартістю, як зазначено у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку є, згідно Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, ринковою вартістю. Ця вартість визначається згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" на підтвердження проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.

Згідно положень ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211 грн. 20 коп.

Позивачем заявлено дві окремі вимоги, одна з яких немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 5ЕМ2-35RR-KSRE від 08 листопада 2025 року про сплату судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп. Тобто судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Виходячи з того, що із поданої позовної заяви та копій долучених до неї документів не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру, позивачу необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання позовної заяви до суду та сплатити його у розмірі 1 % позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням вартості майна, підтвердивши таку вартість належними доказами.

При подачі позову до Здолбунівського районного суду Рівненської області судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Рівненській області/Здолбунівська міська територіальна громада/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA808999980313101206000017517; код класифікації доходів бюджету 22030101.

На підтвердження сплати судового збору позивачу необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об`єктом спільній сумісної власності, залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиправлення недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я