Решение № 133385682, 19.01.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/570/25

Провадження № 2/0198/12/26

19.01.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Білинського М.В., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., позивача, представників позивача та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом адвоката Галкіна В.Л. поданим в інтересах ОСОБА_1 до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання незаконним та скасування розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення, в якому представник позивача з врахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати неправомірним та скасувати Розпорядження Начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області від 19.05.2025 № 22-ос «Про оголошення догани ОСОБА_1 »

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся з вищевказаним позовом, в обгрунтування якого зазначено, що з 03.04.2023 року позивачка працювала на посаді завідувача сектором з юридичних та кадрових питань Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області (за трудовим договором та не була наділена функціями посадової особи на публічній службі), на яку була призначена Розпорядженням начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області ОСОБА_2 від 03.04 2023 року № 11-ос.

На момент призначення на посаду її було ознайомлено із Розпорядженням начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області ОСОБА_2 від 14.10.2022р. № 07-од в Нижньотеплівській сільській військовій адміністрації про встановлення дистанційної форми роботи в Нижньотеплівській сільській військовій адміністрації Щастинського району Луганської області у зв`язку повномасштабною війною.

За час дистанційної роботи, за заявою позивачки, розпорядженням начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області ОСОБА_2 від 04.04.2023р. № 12-од - встановлений порядок взаємодії та спосіб комунікації для ознайомлення із розпорядженнями, повідомленнями та іншими документами у спосіб надсилання документів на електронну пошту позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 та за допомогою мобільного телефону НОМЕР_1 . 19.05.2025 року з електронної пошти Нижньотеплівської СВА ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну пошту позивачки надійшла копія Розпорядження Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області від 19.05.2025 № 22 "Про оголошення догани ОСОБА_1 ", яке представник позивачки вважає неправомірним, що й стало підставою для звернення до суду за захистом порушених, на думку представника позивачки, прав ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04.09.2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 23.09.2025 року заяву представника позивача - адвоката Галкіна В.Л. про відвід головуючому судді Білинському М.В. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання незаконним та скасування розпорядження начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області №22-ос від 19.05.2025 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » - визнано необгрунтованою та відмовлено у її задоволенні.

Ухвалою суду від 12.11.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про приєднання до справи письмових доказів з підстав пропуску процесуального строку їх подання.

Ухвалою суду від 12.11.2025 року підготовче провадження по справі закрито, призначено згадану справу до судового розгляду по суті.

У відзиві на позовну заяву представниця відповідача зазначила, що вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що станом на дату видання оскаржуваного розпорядження з для позивачки встановлено режим роботи безпосередньо на робочому місці у приміщенні військової адміністрації, тобто на позивачку станом на дату видання оскаржуваного розпорядження поширювалися правила внутрішнього трудового розпорядку. Також зазначила, що позивачка відмовлялася від ознайомлення з різними внутрішніми документами роботодавця, які стосуються діяльності відповідача, вказує, що з перших днів роботи у військовій адміністрації позивачкою створювались штучні перешкоди у виконанні роботодавцем своїх обов`язків, на постійній основі публічно демонструвалась неповага до керівництва військової адміністрації, своїх колег та представників інших державних органів (образливі чіпляння, використання нецензурної лайки та непристойних виразів, безпричинна агресія), а також умисне ігнорувалось виконання отриманих доручень.

Також, представниця відповідача, ОСОБА_2 , звернула увагу, що недотримання позивачем Правил внутрішнього службового розпорядку є «лише однією, але не єдиною правовою підставою для застосування стягнення, про що чітко зазначено у спірному розпорядженні».

Крім цього, у відзиві ОСОБА_2 було зазначено, що в оскаржуваному розпорядженні (як в преамбулі, так і в розпорядчій частині) чітко зазначено підставу притягнення її притягнення до дисциплінарної відповідальності: «У зв`язку із порушенням ОСОБА_1 , головним спеціалістом - юрисконсультом Нижньотеплівської сільської військової адміністрації пункту 1 розділу «Загальні правила етичної поведінки в сільській військовій адміністрації», Правил внутрішнього службового розпорядку для посадових осіб Нижньотеплівської сільської військової адміністрації, затверджених зборами трудового колективу військової адміністрації (протокол від 01.08.2024 № 1), пункту 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки посадових осіб Нижньотеплівської сільської військової адміністрації, затверджених розпорядженням начальника військової адміністрації від 30.04.2024 № 19-од, пункту 2.17 посадової інструкції головного спеціаліста - юрисконсульта Нижньотеплівської сільської військової адміністрації, затвердженої начальником військової адміністрації 03.03.2025, тобто вчиненням дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні доручень керівництва Нижньотеплівської сільської військової адміністрації, наданих відповідно до резолюції від 30.04.2025 до вх. № 01-13/1643 від 30.04.2025, а також листом військової адміністрації від 02.06.2025 № 1185, в частині неповідомлення працівником інформації (до 08-30 год, щоденно, через групу «Нижньотеплівська команда» у месенджері «Viber») щодо особистої безпекової ситуації та відповідно стану організації роботи, зокрема 03.05.2025, 10.05.2025, 25.05.2025, 27.05.2025, 28.05.2025, 29.05.2025, 30.05.2025, 31.05.2025, 01.06.2025, 02.06.2025, 07.06.2025, 08.06.2025, 09.06.2025.

Представниця відповідача вважає, що в оскаржуваному розпорядженні чітко зазначено, що порушенням трудової дисципліни визнано невиконання доручень (фактично їх ігнорування) начальника військової адміністрації, тобто роботодавця. При цьому, здійснено посилання на локальні правові акти (та їх структурні елементи), які визначають коло трудових обов`язків головного спеціаліста - юрисконсульта військової адміністрації, які були свідомо порушені позивачкою.

Позивачка та представник позивачки в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, а представник Нижньотеплівської СВА заперечувала проти позову з підстав, викладених в заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в заявах по суті справи, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Розпорядженням начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області ОСОБА_2 від 03.04 2023 року № 11-ос позивачку ОСОБА_1 було призначено на посаду завідувача сектором з юридичних та кадрових питань Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області. Письмовий трудовий договір не укладався.

На час дистанційної роботи, за заявою позивачки, розпорядженням начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області ОСОБА_2 від 04.04.2023р. № 12-од - встановлений порядок взаємодії та спосіб комунікації для ознайомлення із розпорядженнями, повідомленнями та іншими документами у спосіб надсилання документів на електронну пошту позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 та за допомогою мобільного телефону НОМЕР_1 . Тобто, позивачка була прийнята на дистанційну форму роботи.

Розпорядженням № 21-од від 09.04.2025р. «Про окремі питання організації роботи працівників Нижньотеплівської сільської військової адміністрації щодо яких запроваджено режим дистанційної роботи» було продовжено дистанційний режим роботи для працівників Нижньотеплівської сільської військової адміністрації згідно з переліком, що додається до вказаного розпорядження. У вказаному переліку даних про позивачку, ОСОБА_1 , немає.

Розпорядженням Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області від 19.05.2025 № 22-ос "Про оголошення догани ОСОБА_1 ", ОСОБА_1 , головному спеціалісту-юрисконсульту Нижньотеплівської сільської військової адміністрації оголошено догану за (як зазначено в резолютивній частині розпорядження) пункту 1 розділу «Загальні правила етичної поведінки в сільській військовій адміністрації», Правил внутрішнього службового розпорядку для посадових осіб Нижньотеплівської сільської військової адміністрації, затверджених зборами трудового колективу військової адміністрації (який конкретно пункт порушено не зазначено) , пунктів 4,5,6,7 розділу ІІ Правил етичної поведінки посадових осіб Нижньотеплівської сільської військової адміністрації, затверджених розпорядженням начальника військової адміністрації від 30.04.2024 № 19-од, пунктів 2.24, 2.25 розділу 2 посадової інструкції завідувача сектору юридичної та кадрової роботи військової адміністрації, затвердженої начальником військової адміністрації 19.10.2022р.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Предметом даного позову є трудові відносини між сторонами, що регулюються положеннями Конституції та Кодексом законів про працю України.

У статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У частині першій статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з статтею 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено договір.

Таким чином, працівник зобов`язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

У частині першій статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких обставин вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» цей закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Водночас цим законом не передбачені особливості процедури притягнення роботодавцем працівника до дисциплінарної відповідальності у період дії воєнного стану (окрім питання звільнення працівників за ініціативою роботодавця). Ці відносини регулюються КЗпП України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності (див. постанови Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 487/1491/21, від 24 липня 2024 року у справі № 752/10024/21, від 12.11.2025 року у справі 404/10098/23).

Складовими дисциплінарного проступку є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинно-наслідкового зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає можливість оцінки дій працівника як дисциплінарного проступку (див. постанову Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17).

Відповідно до статті 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. Роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язків, не обумовлених трудовим договором, і про які працівник не був поінформований належним чином (див. постанову Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 343/1678/19 (провадження № 61-10738св20)).

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників (див. постанови Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 299/2637/21, від 22 липня 2020 року в справі № 554/9493/17 та ін.).

В цьому аспекті суд звертає увагу на те, що оскаржуване розпорядження начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області від 19 травня 2025 року № 22-ос «Про оголошення догани ОСОБА_1 » не містить чіткої інформації про те, в яких конкретно діях чи бездіяльності виразилося порушення трудової дисципліни позивачкою, коли саме (дата, час) та де саме таке порушення було вчинено (адже позивачка виконувала свої обов`язків в дистанційній формі).

Відповідач у мотивувальній частині оскаржуваного розпорядження зазначив, що ОСОБА_1 вчинила 03.12.2024 в приміщенні військової адміністрації (якої саме військової адміністрації та за якою адресою не зазначено) (громадському місці) дисциплінарний проступок, а саме: публічного порушення етики спілкування, використання нецензурної лайки, образливого чіпляння до працівників військової адміністрації, нанесення образи начальнику відділу - адміністратору відділу «Центр надання адміністративних послуг» військової адміністрації Омельченку О. у присутності інших посадових осіб військової адміністрації та співробітників Щастинської районної державної адміністрації - Щастинської районної військової адміністрації (членів тимчасової робочої групи, створеної розпорядженням голови Щастинської районної державної адміністрації - начальником Щастинської районної військової адміністрації від 27.11.2024 №72 «Про організацію надання методичної допомоги Нижньотеплівській сільській військовій адміністрації»).

В зв`язку з чим суд наголошує, що станом на 03.12.2024 року для ОСОБА_1 на підставі Розпорядження начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області О.В.Коробки від 14.10.2022р. № 07-од була запроваджена дистанційна форма роботи, тобто в силу ст.60-2 КЗпП України 03.12.2024 року на позивачку не поширювалися правила внутрішнього трудового розпорядку, а тому посилання відповідача в оскаржуваному розпорядженні на порушення ОСОБА_1 03.12.2024 року Правил внутрішнього службового розпорядку для посадових осіб Нижньотеплівської сільської військової адміністрації, затверджених зборами трудового колективу військової адміністрації є безпідставним, при тім, що відповідач взагалі не наводить, які конкретні норми цих Правил були порушені.

Суд відхиляє твердження представника відповідача про те, що на ОСОБА_1 поширювалися Правила внутрішнього трудового розпорядку так як оскаржуване розпорядження було прийняте 19.05.2025р., а дистанційна форма роботи для неї була скасована з 01.04.2025 року, з тих підстав, що станом на дату події - 03.12.2024р., позивачка працювала за дистанційною формою роботи.

Крім того, з оскаржуваного розпорядження вбачається, що відповідачем було інкриміновано порушення позивачкою пункту 1 розділу «Загальні правила етичної поведінки в сільській військовій адміністрації» та пунктів 4,5,6,7 розділу ІІ Правил етичної поведінки посадових осіб Нижньотеплівської сільської військової адміністрації, затверджених розпорядженням начальника військової адміністрації від 30.04.2024 № 19-од, а також пунктів 2.24, 2.25 розділу 2 посадової інструкції завідувача сектору юридичної та кадрової роботи військової адміністрації, затвердженої начальником військової адміністрації 19.10.2022р.

Однак, суд відхиляє як неналежний доказ надану відповідачем посадову інструкцію завідувача сектору юридичної та кадрової роботи, так як позивачка Розпорядженням відповідача від 03.04.2023 №11-ос була прийнята на посаду завідувача сектору з юридичних та кадрових питань і перебувала на цій посаді станом на 03.12.2024р. З тих же самих підстав посилання відповідача на порушення позивачкою пунктів 2.24, 2.25 розділу 2 посадової інструкції завідувача сектору юридичної та кадрової роботи є безпідставними, так як вона не займала посаду «завідувача сектору юридичної та кадрової роботи».

Правила етичної поведінки посадових осіб Нижньотеплівської сільської військової адміністрації (надалі - Правила етичної поведінки) були затверджені Розпорядженням начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області від 30.04.2024р. №19-од.

Пунктами 1, 4,5,6,7 розділу ІІ «Загальні правила етичної поведінки в сільській військовій адміністрації» Правил етичної поведінки, на які посилається відповідач в оскаржуваному розпорядженні, визначено, що під час здійснення діяльності посадові особи сільської ВА зобов`язані дотримуватися низки таких принципів: 1. Патріотизму: чесне служіння і вірність народу України; забезпечення державних інтересів під час виконання завдань та функцій військової адміністрації; сприяння реалізації прав законних інтересів громадян, об`єднань громадян та інших юридичних осіб; повага до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об`єднань громадян, інших юридичних осіб, недопущення свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій та вимог формування позитивного іміджу держави; шанування народних звичаїв і національних традицій; повага до державних символів України; використання державної мови під час виконання посадових обов`язків… Толерантності: доброзичливе ставлення до оточуючих, відмова від агресивності у будь-яких проявах; повага до гідності кожної людини, незалежно від її поглядів та переконань; 5. Гідної поведінки: повага до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування (недопущення використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації); доброзичливість, запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими; 6. Доброчесності: чесність, порядність, моральність та добропорядність; спрямування своїх дій на захист публічних інтересів та недопущення використання службового становища в особистих інтересах чи неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використання свого статусу та інформації про місце роботи, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; нерозголошення інформації, що стала відомою працівникам сільської ВА у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, відповідно до законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», крім випадків, установлених законом; недопущення надання будь-яких переваг і виявлення прихильності до окремих фізичних осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій; неприпустимість використання державного та комунального майна в особистих цілях.

Однак, відповідач у встановлений процесуальним законом строк не надав жодного доказу, який би підтвердив факти порушення позивачкою Правил етичної поведінки, не повідомляв про неможливість подання таких доказів разом з поданням відзиву, не заявляв клопотання про їх витребування чи про виклик свідків. Фактично, як оскаржуване розпорядження, так і відзив на позовну заяву, а також усні пояснення представника відповідача ОСОБА_2 зводяться до суб`єктивного особистого відношення начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації до ОСОБА_1 , жодних належних доказів порушення чи неналежного виконання позивачкою саме встановлених посадових обов`язків відповідачем не надано при тім, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.3 ст.12 ЦПК України). Водночас, в силу вищезазначених правових позицій Верховного Суду саме на відповідача покладено тягар доведення правомірності його дій у цій справі.

Суд також звертає увагу, що мотивувальна частина оскаржуваного розпорядження містить однозначні твердження про те, що позивачка нібито вчинила дії, суть яких полягає в нецензурній лайці, образливому чіпляння до громадян та інших аморальних, непристойних дій, вчинених в громадському місці (приміщення військової адміністрації).

Однак, відповідач взагалі не наводить інформації, в приміщенні якої саме військової адміністрації та за якою адресою такі дії були вчинені при тім, що зареєстроване місце знаходження відповідача згідно відомостей ЄДРПОУ є Луганська область, Щастинський район, село Нижньотепле, вулиця Центральна 7. Цей же самий населений пункт зазначено і в самому оскаржуваному розпорядженні та в усіх інших актах відповідача. Іншими словами, відповідачем не було доведено ні сам факт протиправних дій з боку позивачки, ні те, що такі дії мали місце в громадському місці.

Крім того, суд звертає увагу, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно оскаржуваного розпорядження відповідач зазначає, що позивачка здійснила публічне чіпляння з використанням нецензурної лайки до посадових осіб відповідача. Тобто публічність дій, характер їх вчинення, наведений самим же відповідачем у своєму розпорядженні, говорить про те, що відповідач мав дізнатися про такі дії у день їх вчинення. Однак притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки було здійснено лише в травні 2025 року, тобто більше ніж через 5 місяців, тобто позам межами строків, які визначені ч.1 ст.148 КЗпП України. Жодних доказів того, що строки притягнення до відповідальності було продовжено на законних підставах суду з боку відповідача надано не було.

Судом також встановлено відсутність належних доказів про витребування у позивачки письмових пояснень до застосування дисциплінарного стягнення, що є обов`язковою вимогою статті 149 КЗпП України. Порушення цієї процедури є самостійною підставою для визнання дисциплінарного стягнення незаконним.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження відповідача прийнято без належного правового та фактичного обгрунтування, під час судового розгляду відповідачем не надано у встановлений спосіб належних та допустимих доказів на обгрунтування правомірності оскаржуваного розпорядження, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 147-150 КЗпП України, ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Галкіна В.Л. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати Розпорядження начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області від 19 травня 2025 року № 22-ос «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи є дата складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. В. Білинський