Постановление суда № 133376977, 19.01.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2136/24

Провадження № 2/352/27/26

У Х В А Л А

19 січня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Олійника М. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Кукули О. С.

прокурорів Федорак Я.С.

Білик Ю.А.

представника відповідача Михайлик А.Р.

представника відповідача Гуменюк Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська, в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Івано-Франківське лісове господарство», про визнання недійним наказу та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська, в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Івано-Франківське лісове господарство», про визнання недійним наказу та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Ухвалою від 12 серпня 2024 року суд відкрив провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою від 10 вересня 2024 року суд зупинив провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

27 жовтня 2026 року від прокурора надійшла заява про зміну предмету спору, в якій позовні вимоги були викладені в такій редакції:

скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108, площею 1,99 га;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108, площею 1,99 га;

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1,647 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108 та має 48 відповідних поворотних точок.

03 листопада 2025 року від представника відповідача Михайлюк А.Р. надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 07 листопада 2025 року суд поновив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.

12 грудня 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Михайлюк А.Р. надійшло клопотання про залишення заяви про зміну предмету позову без руху з наданням позивачу строку, для усунення таких недоліків:

долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 2625881900:02:003:0108;

в разі збільшення вартості земельної ділянки, доплатити судовий збір;

внесення на депозитний рахунок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Михайлюк А.Р. подане клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Прокурори у судовому засіданні просили вирішити клопотання на розсуд суду.

Представник відповідача також просила вирішити клопотання на розсуд суду.

Дослідивши клопотання та заслухавши думки учасників процесу, ознайомившись з матеріалами цивільної справи суд дійшов таких висновків.

1. Щодо надання експертно-грошової оцінки і доплати судового збору.

Відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу документи, що додаються до позовної заяви.

Пунктами 3, 8, 9 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити:

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

Відповідно до пунктів 1, 2 та 9 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Дослідивши зміст заяви про зміну предмету позову та додані неї додатки, судом встановлено, що вказана заява не відповідає вказаним вище вимогам до неї.

Так, прокурор у заяві про зміну предмету спору, просить суд:

1) скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108, площею 1,99 га;

2) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108, площею 1,99 га;

3) витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1,647 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108 та має 48 відповідних поворотних точок.

У даному випадку, прокурором в інтересах позивача, заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру про витребування земельної ділянки, а тому ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено вимоги про його витребування.

При цьому згідно з платіжною інструкцією №1287 від 05.08.2024 року прокурором при зверненні до суду з первинним позовом був сплачений судовий збір в сумі 9084 грн (за три вимоги немайнового характеру).

З аналізу змісту статті 176 ЦПК України можна дійти висновку, що ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Статтею 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» - процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов`язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту

Водночас, відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Отже, позовна вимога про витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру, яка підлягає грошовій оцінці на рівні дійсної вартості спірних земельних ділянок.

Як вбачається із змісту позовної заяви прокурором визначено ціну позову у розмірі 6230,51 грн, на рівні нормативно грошової оцінки згідно витягу із технічної документації з земельних ділянок №НВ-9982978482025 від 22 жовтня 2025 року.

Разом з тим, оскільки предметом позову є витребування земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна, а ціна позову визначається саме її дійсною вартістю, то для належного визначення ціни позову має застосовуватися експертно-грошова оцінка, а не нормативна грошова оцінка, яка згідно Закону для цього використовуватися не може.

Проте, експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, яка б відповідала вимогам п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суду не подано, коли вартість земельної ділянки, в частині яку просить витребувати позивач, вочевидь дійсній вартості спірного нерухомого майна не відповідає.

Відтак, прокурор в позовній заяві має вказати ціну позову, яка відповідає дійсній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду та надати суду експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, вимогу про витребування якої заявлено у позові.

Частина четверта статті 177 ЦПК України зазначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 176 ЦПК України визначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Отже, на підставі викладеного, прокурору необхідно здійснити оцінку вартості майна та вказану оцінку надати суду, доплативши судовий збір, з урахуванням вартості оцінки, або звернутися до суду з клопотанням про призначення судової оціночно-земельної експертизи, або сплатити максимальний розмір судового збору (122500 грн).

Судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Тисмениця/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998 Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA448999980313141206000009666 Код класифікації доходів бюджету: 22030101 *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за заявою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тисменицький районний суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).

Суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Залишення вказаної позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, після усунення зазначених в ухвалі недоліків.

2. Щодо внесення на депозитний рахунок суду вартості спірної земельної ділянки.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.ст.175,177 ЦПК України.

09 квітня 2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року (далі - Закон України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року), яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 390 ЦК України, в редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року), суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної

У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму (абзац третій частини другої статті 185 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).

У пункті 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі №127/8274/24, від 01 грудня 2025 року у справі №354/419/25 зазначено, що обов`язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню;

у випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення частини п`ятої статті 390 ЦК України не застосовуються;

питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини п`ятої статті 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини п`ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

Звертаючись до суду із заявою про витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 , прокурор обґрунтовував свої вимоги тим, що спірна територія на час її набуття відповідачем була частиною лісового масиву, на вказаній земельній ділянці наявні різного роду деревні насадження - листових та хвойних порід дерев. Прокурор стверджує, що ОСОБА_1 у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих ознак характерних для лісового фонду знав, або проявивши розумну обачність, мав знати про те, що ділянка вибула із володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить придбання такої земельної ділянки під обґрунтований сумнів.

Отже, прокурор вказував про наявність підстав для витребування земельної ділянки, посилаючись на недобросовісність дій відповідача.

Оскільки прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувачів, то положення частини п`ятої статті 390 ЦК України до спірних відносин не застосовуються.

Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

Таким чином, клопотання представник відповідача в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 257, 258, 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Михайлюк А.Р. від 12 грудня 2025 року про залишення заяви про зміну предмету позову без руху задовольнити частково.

Заяву прокурора про зміну предмету позову від 27 жовтня 2025 року залишити без руху, надавши прокурору строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху:

1) з метою визначення правильної ціни позову, надати суду експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки або звернутися до суду з відповідним клопотанням про призначення експертизи;

2) у випадку збільшення ціни позову, доплатити судовий збір з розрахунку 1,5 відсотка ціни позову, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити прокурору, що у випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде залишена без розгляду.

Підготовче судове засідання у даній справі відкласти на 11 год 00 хв. 09 лютого 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Максим ОЛІЙНИК