Постановление суда № 133376085, 17.12.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6214/21

Провадження № 1-кс/202/9115/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

17 грудня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021046660000373 від 20.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Старший СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася з погодженим із прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт на гараж № НОМЕР_1 , що розташований в обслуговуючому кооперативі Гаражно-будівельний кооператив «Янтарний» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 6, який належить ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021046660000373 від 20.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 190 КК України, зокрема за заявою ОСОБА_6 від 10.12.2021 року щодо шахрайських дій - незаконного заволодіння гаражем № НОМЕР_1 у ГБК «Янтарний» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 6.

Слідчий вважає, що з метою збереження речового доказу, запобігання можливості його відчуження, пошкодження або знищення, забезпечення проведення судових експертиз, а також відшкодування збитків потерпілим та забезпечення можливої конфіскації майна, здобутого злочинним шляхом, необхідно накласти арешт на вищевказане майно.

У судове засідання слідчий не з`явилася, у матеріалах клопотання наявна заява про розгляд клопотання без її участі.

Відповідно до частини 2 статті 172 КПК України, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого є необґрунтованим та задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Слідчим суддею установлено, що 10 грудня 2021 року було розпочате досудове розслідування за заявою ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме за фактом заволодінням гаражем № НОМЕР_1 , що розташований в обслуговуючому кооперативі Гаражно-будівельний кооператив «Янтарний» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 6, матеріали якого об`єднані з кримінальним провадженням за № 12021046660000373 від 20.08.2021 року.

Постановою слідчого від 11 грудня 2025 року гараж № НОМЕР_1 , що розташований в обслуговуючому кооперативі Гаражно-будівельний кооператив «Янтарний» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 6, визнаний речовим доказом.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на гараж № НОМЕР_1 , що розташований в обслуговуючому кооперативі Гаражно-будівельний кооператив «Янтарний» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 6, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5

При вирішенні питання про арешт цього майна слідчий суддя керується тим, що за змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 1 статті 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до частини третьою статті 132 КПК України не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя також ураховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.

Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) мети, досягнення якої передбачається, та засобів, які використовуються для її досягнення.

Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року).

У своєму клопотанні слідчий просить накласти арешт на гараж № НОМЕР_1 у гаражно-будівельному кооперативі «Янтарний» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 6.

Слідчий суддя вважає, що підстави для арешту цього майна на даному етапі досудового розслідування слідчим не доведені, оскільки матеріали клопотання слідчого не містять достатньо даних та доказів, що мала місце подія правопорушення. До матеріалів клопотання не додано належних та достатніх доказів на підтвердження протиправного заволодіння нерухомим майном.

У матеріалах клопотання відсутні дані щодо незаконного набуття прав на нерухоме майно ОСОБА_5 та належності такого майна ОСОБА_6 , у тому числі її померлому чоловікові.

Згідно з позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження 61-6892св23), суд вправі використовувати відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, зокрема, судові рішення у справах.

Слідчий суддя бере до уваги, що згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень у липні 2024 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися з позовом до ОСОБА_5 , треті особи: Друга дніпровська нотаріальна контора, обслуговуючий кооператив «ГБК «Янтарний», приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_9 , про визнання права власності та витребування майна (справа № 202/8635/24), в якому просили визнати за ними право власності на гараж № НОМЕР_1 у гаражно-будівельному кооперативі «Янтарний» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 6 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10 та витребувати це майно на їх користь.

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 травня 2025 року (номер рішення в ЄДРСР 127673273) у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.

Зазначене судове рішення на цей час не набрало законної сили, оскільки оскаржується в судовому порядку.

Водночас наведені обставини свідчать про наявність цивільно-правового спору щодо нерухомого майна, на яке слідчий просить накласти арешт.

Отже, накладенням арешту можуть бути порушені права інших осіб.

Слідчий суддя також приймає до уваги, що досудове розслідування було розпочате в 2021 році. До теперішнього часу у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, що спростовує доводи слідчого щодо необхідності забезпечення конфіскації майна та відшкодування збитків потерпілим.

Відтак потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання в права інших осіб як накладення арешту на спірне майно.

В даному випадку постановою слідчого від 11.12.2025 року гараж хоча й був визнаний речовим доказом, проте з огляду на свої характеристики як нерухомого майна цей речовий доказ може зберігатися й без накладення на нього арешту. Твердження слідчого щодо існування ризиків пошкодження або знищення цього майна об`єктивно нічим не підтверджені.

На переконання слідчого судді, підстави для накладення арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування нерухомим майном у межах кримінального провадження на цьому етапі досудового розслідування слідчим не доведені.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна необхідно відмовити.

Керуючись ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на гараж № НОМЕР_1 , що розташований в обслуговуючому кооперативі Гаражно-будівельний кооператив «Янтарний» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2889451712020), відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_11