Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 577/6679/25
Провадження № 2/577/149/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2026 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
у складі:
головуючого судді Рідзевської І.О.,
з участю секретаря судового засідання Олійник В.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 8351829 від 28.05.2025 року в сумі 20143,00 грн. та витрат, пов`язаних з розглядом справи, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.05.2025 між ТОВ "1Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит № 8351829. Відповідно до умов договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою 0,95% на день за користування кредитними коштами. 16.10.2025 року між ТОВ "1Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладено Договір факторингу №16/10/25, відповідно до якого до ТОВ "Фінпром Маркет" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплаті відсотків, тому має заборгованість перед позивачем на загальну суму 20143,00 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.3 зв.).
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.22)
З огляду на положення ч. 7, 8 ст.128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, вважається, що про день, час та місце розгляду справи особа повідомлений належним чином. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення .
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
28.05.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8351829 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, в сумі 5000,00 гривень строком на 360 днів, зі сплатою процентної ставки 0,95 % від суми кредиту на день. Дата надання кредиту 28.05.2025, дата повернення позики 22.05.2026, з метою отримання задоволення власних потреб, який підписано електронним підписом позичальника використання якого погоджено сторонами (а.с.5-6).
ТОВ ФК "Фінекспрес" на підставі договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 здійснив переказ кредитних коштів від ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" на картку НОМЕР_1 у сумі 5000,00 грн, дата 28.05.2025 року, що підтверджено копією платіжної інструкції (а.с. 7 зв. 8).
Відповідно до розрахунку суми заборгованості станом на 24.10.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 20143,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4322,50 грн. - заборгованість за процентами; 9958,00 грн.- заборгованість за пенею; 862,50 грн.- заборгованість за комісією (а.с.9).
ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" виконало зобов`язання за договором, надавши відповідачу грошові кошти у позику, однак ОСОБА_1 не виконав взятих на себе за договором зобов`язань, грошові кошти та відсотки за їх користування не повернув, у зв`язку з чим йому нарахована заборгованість в розмірі 20143,00 грн, яку переуступлено ТОВ "ФК"Фінпром Маркет" за договором факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 (а.с. 11,12).
Згідно відповіді на запит, наданої АТ «Ощадбанк» № 46/12-11/159585/2025-БТ від 12.12.2025 року на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) відкрито банківський рахунок № НОМЕР_3 , який обслуговується за допомогою платіжної карти № НОМЕР_1 (а.с.23)
З матеріалів справи вбачається, що договір укладенийі в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до положень частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
28.05.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8351829 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов зазначеного первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, в сумі 5000,00 гривень строком на 360 днів, зі сплатою процентної ставки 0,95 % від суми кредиту на день з метою отримання задоволення власних потеб. Дата надання кредиту 28.05.2025, дата повернення позики 22.05.2026 (а.с.5-6).
Як вбачається з платіжної інструкції b2310ec-d980-932d-26dadfd3c15d від 28.05.2025 ОСОБА_1 надано кредит в сумі 5000,00 грн, які було перераховано на катру № НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку суми заборгованості станом на 24.10.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 20143,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4322,50 грн. - заборгованість за процентами; 9958,00 грн.- заборгованість за пенею; 862,50 грн.- заборгованість за комісією.
Суд встановив, що 28.05.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8351829. Відповідно до кредитного договору ОСОБА_1 надано кредит в розмірі5000,00 грн. строком на 360 днів (тобто до 22.05.2026 року).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів. Ураховуючи, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у банку не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитними договорами, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банком було завчасно направлені вимоги про дострокове повернення кредитів, а відповідачем такі вимоги було отримано.
Верховний Суд у подальших своїх постановах підтримав цей правовий висновок, вказуючи про необхідність виконання банком обов`язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, тому, враховуючи те, що кредитний договір №8351829 від 28.05.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та банком, є споживчим, вказаний висновок підлягає застосуванню під час вирішення заявлених позовних вимог у цій цивільній справі.
Позивач всупереч вимог ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних доказів на підтвердження направлення на адресу відповідача вимоги про дострокове погашення кредиту.
Суд зауважує, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права направлення вимоги про дострокове виконання основного зобов`язання відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки, матеріали справи не містять доказів виконання позивачем своїх обов`язків, передбачених частиною 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» щодо повідомлення у письмовій формі споживача про наявність заборгованості із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені, то у ОСОБА_1 не виник обов`язок дострокового повернення суми грошових коштів за кредитним договором №8351829 від 28.05.2025 року.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов`язку дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, строк виконання якого станом на дату звернення до суду з позовом 10.11.2025 (дата направлення позову в підсистемі «Електоронний суд) не настав, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2
Суддя Рідзевська І. О.
Судебное решение № 133373587, Конотопський міськрайонний суд Сумської області было принято 12.01.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные данные.
то решение относится к делу № 577/6679/25. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: