Постановление суда № 133329591, 28.05.2024, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/915/24

провадження № 2/631/438/24

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

28 травня 2024 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Мащенко С. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Панасенко Павло Петрович, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни,- «Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню»,

в с т а н о в и в:

До Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Панасенко П. П., до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горая О. С., приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М. В.,- «Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 3847/24-вх із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/915/24 (провадження № 2/631/438/24) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати виконавчий напис № 19422, вчинений 21.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 31981,88 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Натомість при вирішенні в межах строку, визначеного частиною 1 статті 185 та згідно із частиною 3 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України, питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, судом було встановлено, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 - 177 цивільного процесуального кодифікованого закону України, що обумовлюють обов`язкові для дотримання позивачем вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також документів, які до неї додаються.

Отже, відповідно до положень частини 2 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

При цьому, позов це матеріально-правова вимога особи, права та законні інтереси якої порушено або не визнано, до того, хто їх порушує чи не визнає.

Отже, позовна заява є заява позивача, а не його представника, який доречи, діє від імені та в інтересах свого довірителя.

Натомість конструкція позову ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Панасенко П. П., до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горая О. С., приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М. В.,- «Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню» складена таким чином, що саме він належить представникові, а не його довірителю, що слід виправити шляхом викладення позовної заяви у належній редакції в частині визначення учасників спору.

Також, пункт 2 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України обумовлює необхідність зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

Зважаючи на те, що представником позивача є фахівець у галузі права, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, наявністю у нього електронного кабінету є обов`язковою.

Однак таких відомостей позовна заява не містить.

Проте, частинами 1 та 2 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України імперативно унормовано, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За правилом частини 4 статті 183 цього ж кодифікованого акту суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Між тим, правилом згаданої вище частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України зафіксовано, що адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Наведеним сформована чітка позиція законодавця щодо впровадження та застосування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що свідчить про відсутність у позові інформації щодо електронного кабінету вагомим недоліком, а не надмірним формалізмом з боку суду у разі залишення позовної заяви з цих підстав без руху. На такій сталій позиції стоїть і Верховний Суд у своїй правозастосовній практиці.

Отже, виявлені судом недоліки суперечать вимогам статті 175 вищевказаного кодифікованого акта України та унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі задля справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав ОСОБА_1 шляхом ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вказане повністю кореспондує зі змістом статті 55 Конституції України, яку відповідно до рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) слід розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, і суд не може відмовити у правосудді, а також у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства.

Одночасно із цим правилами прецедентної практики Європейського суду з прав людини передбачено, що кожна держава - учасниця Конвенції, реалізуючи пункт 1 її статті 6 щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, незважаючи на те, що звернення особи до суду є її абсолютним правом, однак воно повинно ґрунтуватись на приписах матеріального та процесуального законів.

Згідно з нормами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, на підставі усього наведеного вище суд дійшов висновку про те, що за таких обставин, позов ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Панасенко П. П., до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горая О. С., приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М. В.,- «Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню» слід залишити без руху, надавши стороні позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Доходячи такого, суд на виконання вимог частини 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України зазначає, що недоліки позову слід усунути шляхом вчинення певних дій, як то: подати позовну заяву із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету та від імені позивача, а не її представника.

Постановляючи ухвалу, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа надійшла на розгляд належного та повноважного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі; статтями 17, 36 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; Рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води), і статтями 3, 4, 15, 17, 18, частиною 1 статті 64, статтями 76 80, 89, частиною 3 статті 124,статтями 133, 175 - 177, частиною 1 статті 185, частиною 3 статті 294, пунктом 1 частини 1 і частиною 2 статті 258, статтями 259 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 і 11 статті 272, частиною 2 статті 352 та частиною 2 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Панасенко Павло Петрович, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни,- «Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню» залишити без руху, надавши стороні позивача строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі виконання відповідно до ухвали суду у встановлений нею строк вимог, визначених статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, позов буде вважатися поданим в день первісного його подання до суду, інакше - буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ухвалу постановлено, складено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко