Решение № 133323586, 15.01.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/20175/25

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у загальному позовному провадженні (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» про стягнення податкової заборгованості,

установив:

Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області (далі позивач, ГУ ДПС у Житомирській області) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» (далі відповідач, ТОВ «Мобілгаз») податкової заборгованості. Стягнення здійснити з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 6940027,42 грн по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), акцизний податок на пальне, акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, з адміністративних штрафів та інших санкцій, штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, адміністративні штрафи та інші санкції, податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства. З метою стягнення податкового боргу, відповідачу направлено податкову вимогу. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений та податкова вимога, у спосіб установлений податковим законодавством, не відкликана, позивач, як орган стягнення, просить суд прийняти рішення про стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року прийнято до провадження справу №240/20175/25 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» про стягнення податкової заборгованості, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 25 листопада 2025 року, яке відкладалось на 26 листопада 2025 року.

Ухвалою суду від 26 листопада 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 09 грудня 2025 року, яке відкладалось на 13 січня 2026 року.

02 січня 2026 року до суду надійшло клопотання відповідача про витребування доказів.

У судовому засіданні 13 січня 2026 року суд частково задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів та відклав засідання на 15 січня 2026 року.

У судовому засіданні, призначеному на 15 січня 2026 року, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, а представник відповідача не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на не явку представника відповідача у судове засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, про що постановив відповідну ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання.

На підставі пункту 4 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Суд установив, що ТОВ «Мобілгаз» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Житомирській області.

За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 6940027,42 грн, з яких 4761350,62 грн основний платіж, 2116752,37 грн штрафна санкція, 64076,73 грн пеня, а саме:

1) податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за результатами перевірки винесено податкове повідомлення рішення №00257540701 від 05 листопада 2024 року та №00257550701 від 05 листопада 2024 року.

2) акцизний податок на пальне за результатами перевірки винесено податкове повідомлення рішення №00200100902 від 19 серпня 2024 року;

3) акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами за результатами перевірки винесено податкове повідомлення рішення №00200090902 від 19 серпня 2024 року;

4) з адміністративних штрафів та інших санкцій за результатами перевірки винесено податкове повідомлення рішення №00200110902 від 19 серпня 2024 року та №00200130902 від 19 серпня 2024 року.

5) штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів за результатами перевірки винесено податкове повідомлення рішення №0196750706 від 19 серпня 2024 року;

6) адміністративні штрафи та інші санкції за результатами перевірки винесено податкове повідомлення рішення №00196980701 від 14 серпня 2024 року;

7) податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства за результатами перевірки винесено податкове повідомлення рішення №00196960701 від 14 серпня 2024 року.

Докази оскарження зазначених рішень у матеріалах справи відсутні.

ГУ ДПС у Житомирській області надіслало відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №0009083-1302-0630 від 07 липня 2023 року. Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв`язку з чим не є відкликаною у порядку статті 60 Податкового Кодексу України.

Оскільки, податковий обов`язок щодо сплати сум грошових зобов`язань у встановлений законодавством строк відповідачем виконаний не був, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі ПК України).

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як установлено судом, позивачем складено податкове повідомлення рішення, яке відповідачем не оскаржувались, тому визначені ним грошові зобов`язання у сумі 6940027,42 грн уважаються узгодженими та у встановлені податковим законодавством строки не сплачені.

Така обставина не спростована відповідачем, а матеріали справи не містить доказів на підтвердження зворотного.

Таким чином суд дійшов висновку про наявність у відповідача податкового боргу у сумі 6940027,42 грн.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пунктів 95.1 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Ураховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Житомирській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окремо надаючи оцінку доводам відповідача щодо неналежного повідомлення та вручення податкових повідомлень рішень, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Податкові повідомлення рішення №00200100902 від 19 серпня 2024 року; №00200090902 від 19 серпня 2024 року; №00200110902 від 19 серпня 2024 року; №00200130902 від 19 серпня 2024 року; №0196750706 від 19 серпня 2024 року; №00196980701 від 14 серпня 2024 року; №00196960701 від 14 серпня 2024 року отримані ОСОБА_1 , що підтверджено відміткою на них.

Наданою представником позивача в судовому засіданні довіреністю №03 від 02 січня 2024 року підтверджено повноваження Стеценка Д.О. на вчинення дій від імені ТОВ «Мобілгаз» щодо подачі будь-яких заяв, декларацій та всіх необхідних документів з усіх питань діяльності підприємства до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Щодо отримання податкових повідомлень рішень №00257540701 від 05 листопада 2024 року та №00257550701 від 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення, що підтверджується рекомендованим повідомлення, наявним в матеріалах справи, суд зауважує на таке.

Правила надання послуг поштового зв`язку (далі Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.

Так, згідно з пунктом 2 названих Правил, рекомендоване поштове відправлення поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.

Згідно з пунктом 17 Правил №270 внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення в письмовому вигляді, через смс-повідомлення або повідомлення, що підтримуються засобами Інтернету, на вибір користувача.

Відповідно до пункту 71 згаданих Правил, реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються адресатам (одержувачам) за умови пред`явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.

При цьому, пунктом 72 Правил №270 установлено, що адресат (одержувач) може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю на визначений строк, що оформляється в установленому законодавством порядку або шляхом надання разового доручення на отримання поштового відправлення в електронній формі, порядок якої встановлюється оператором поштового зв`язку.

Ураховуючи викладене, суд робить висновок, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача або його представника, зазначення на бланку повідомлення інформації, яка дозволяє ідентифікувати особу отримувача. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №911/2523/20.

Аналогічний підхід також застосований Верховним Судом у постанові від 09 лютого 2022 року у справі №640/16786/20, у якій зазначено, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища. Цей запис здійснює працівник поштового зв`язку.

Верховний Суд у справі №640/16786/20 дійшов висновку про недотримання вимог Правил №270, а саме: повідомлення про вручення поштового відправлення не містить інформації про прізвище особи, яка отримала відправлення за наявності заперечень скаржника щодо фактичного отримання цього поштового відправлення, а тому таке рекомендоване повідомлення не може бути належним доказом отримання вказаного відправлення уповноваженою особою позивача.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що перевірка одержувача поштового відправлення або його представника здійснюється представником Укрпошти в момент отримання такого відправлення та відповідно повноважень на здійснення такого отримання, що у свою чергу підтверджується рекомендованим повідомленням, наявним в матеріалах справи, та доводить вручення відповідачу відправлення.

Отже твердження відповідача про відсутність доказів отримання податкових повідомлень рішень, на підставі яких сформована сума податкової заборгованості, не знайшли свого підтвердження.

За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» на користь держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області податкову заборгованість у розмірі 6940027 (шість мільйонів дев`ятсот сорок тисяч двадцять сім) гривень 42 копійок, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис

15.01.26