Постановление суда № 133316196, 14.01.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9618/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Габуєва Г.Ю. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 758/9618/25 щодо вирішення питання стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 758/9618/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про стягнення безпідставно набутих коштів.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17.11.2025 позов задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 12 276,13 грн, а також судовий збір у розмірі 968, 96 грн.

22.12.2025 представник позивача адвокат Габуєв Г.Ю. звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Оскільки у заяві представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Габуєва Г.Ю. про ухвалення додаткового рішення заявлено вимоги про вирішення питання про судові витрати, то додаткове судове рішення ухвалюється без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 270 ЦПК України).

Також, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Верховного Суду від 21.10.2021 по справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

З позовної заяви вбачається, що позивач очікує понести витрати у вигляді сплати гонорару орієнтовно у розмірі 7 000 грн. При цьому остаточний розрахунок буде надано суду після підписання акту наданої правової допомоги впродовж 5 днів після ухвалення рішення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано до позовної заяви Договір про надання правової (правничої) допомоги № 23-25 від 23.06.2025 року (далі - Договір), укладений між Адвокатським об`єднанням «Право Студія» та ОСОБА_2 , та Додаток № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 23-25 від 23.06.2025 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник на підставі ст. 59 Конституції України та відповідного процесуального законодавства доручає, а виконавець відповідно до ст. 20, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» бере на себе зобов`язання надавати юридичну (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, що передбачені даним Договором, в інтересах ОСОБА_1 , у зв`язку із захистом його прав та інтересів, представництвом його перед будь-якими юридичними та фізичними особами, а також із веденням його справ у судах України усіх інстанцій та юрисдикцій, у будь-яких правоохоронних органах, в тому числі від його імені.

Згідно з п. 3.2.2 Договору оплата фактичних витрат, що передбачені п. 3.2.1 даного Договору, здійснюється Замовником за фактом виконання певних дій виконавцем та при пред`явленні документів, що підтверджують фактичні витрати.

Оплату за надані послуги Замовник зобов`язаний здійснити у день надання Виконавцем конкретного виду правової допомоги, за виключеннями, що передбачені у п. 4.2. даного Договору. Складання документів (в тому числі, але не виключно, процесуальних документів, звернень, адвокатських запитів) здійснюється на умовах повної передоплати (п. 4.1, 4.2 Договору).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №23-25 від 23.06.2025 року встановлені розміри гонорару за надання правової допомоги виконавцю.

Крім того, до заяви про розгляд справи без участі, яка надійшла до суду через систему «Електронний суд» 25.09.2025 року долучено Акт № 1 прийому-передання правової (правничої) допомоги за договором від № 23-25 від 23.06.2025 року, складений 30.07.2025 року між Адвокатським об`єднанням «Право Студія» та ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши зазначені докази дійшов висновку, що безпосередньо позивачем ОСОБА_1 не понесено витрат на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи, оскільки Договір про надання правової (правничої) допомоги № 23-25 від 23.06.2025 року та Акт № 1 прийому-передання правової (правничої) допомоги за договором від № 23-25 від 23.06.2025 року укладено із ОСОБА_2 . Крім того, представником позивача не надано суду документів, що свідчили б про оплату ОСОБА_1 гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн, а відтак про відмову у прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача.

Частиною 5 статті 270 ЦПК України визначено, що додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Керуючись ст. 141, 260, 264, 270, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Габуєва Г.Ю. у цивільній справі № 758/9618/25 щодо вирішення питання стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя Я.К. Левицька