Постановление суда № 133307654, 14.01.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/7547/25

Провадження номер 1-кп/243/388/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Слов`янськ

Судова колегія Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025050000000049 від 23 січня 2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, громадянки України, не працюючої, яка є особою з інвалідністю 3 групи, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

1)02.07.2024 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі з випробуванням згідно ст.75 КК України в 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 307 ч.3, 309 ч.2 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, який має вищу освіту, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.307 ч.2, 307 ч.3 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 309 ч.1, 307 ч.3, 263 ч.1 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Слов`янськ Донецької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , та проживає за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.263 ч.1, 307 ч.2 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.2, 307 ч.3, 309 ч.2 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.2, 307 ч.3 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 ч.1, 307 ч.3, 263 ч.1 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 263 ч.1, 307 ч.2 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.2 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 строком на 60 діб, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що вони можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_10 заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, просили застосувати домашній арешт.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_12 заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, просили застосувати домашній арешт.

Захисник ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотань прокурора щодо продовження запобіжного заходу. Зазначив, що його підзахисний ОСОБА_11 боронив Україну, перебував у складі ЗСУ, що пом`якшує його вину, а тому цілодобовий домашній арешт є цілком достатнім запобіжним заходом відносно нього.

Обвинувачений ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, просив застосувати домашній арешт.

Захисник ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт відносно свого підзахисного ОСОБА_13 .

Обвинувачений ОСОБА_13 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, підтримавши позицію захисника.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотань, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частин 1 та 3 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалами слідчих суддів Заводського районного суду м.Кам`янського від 29.05.2025 до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а ухвалами слідчих суддів від 30.05.2025 до ОСОБА_12 та ОСОБА_13 було застосовано запобіжні заходи у виді тримання під вартою з визначенням застави на підставі встановлених ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення. Стосовно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в подальшому було продовжено строк запобіжного заходу.

Розглядаючи заявлені прокурором клопотання, суд акцентує увагу, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, слугують меті перешкоджанню кримінального провадження, що чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Змістом статей 29 Конституції України, 9 Загальної Декларації прав людини, 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, 12 КПК України передбачено, що обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Колегія суддів, відмічає, що тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Норми КПК України не містять визначення поняття обґрунтованість підозри.

Втім, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року). Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, протоколами слідчих дій.

Відповідно до положення ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов?язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_10 , суд виходить з наступного.

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкого злочину та злочину невеликої тяжкості, за які чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено, зокрема, безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_10 , яка сталих соціальних зв`язків не має, є особою з інвалідністю третьої групи, раніше судимою, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що вказані обставини можуть побудити її на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

Окрім того, суд на даний час вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачена, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, які ще не були допитані судом, та анкетні дані яких стали їй відомі після виконання вимог ст.290 КПК України.

Також суд вважає встановленим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачена не має жодних джерел доходу, обвинувачується, зокрема, у вчиненні корисливих особливо тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів. Таким чином, відсутність постійного джерела доходів, з метою незаконного, протиправного та швидкого збагачення, свідчить про високу ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_10 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.

Під час застосування до обвинуваченої запобіжного заходу слідчим суддею був визначений розмір застави - 75 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов`язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України. З урахуванням зміни кваліфікації діянь, вчинення яких інкримінується ОСОБА_10 , суд приходить до висновку про необхідність визначення застави у мінімальних межах у відповідності до п.3 ч.5 ст.182 КПК України - 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , суд виходить з наступного.

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкого злочину та кримінального проступку, за які чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено, зокрема, безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_11 , який сталих соціальних зв`язків не має, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що вказані обставини можуть побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

Окрім того, суд на даний час вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, які ще не були допитані судом, та анкетні дані яких стали йому відомі після виконання вимог ст.290 КПК України.

Також суд вважає встановленим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не має жодних джерел доходу, обвинувачується, зокрема, у вчиненні корисливих особливо тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів. Таким чином, відсутність постійного джерела доходів, з метою незаконного, протиправного та швидкого збагачення, свідчить про високу ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_11 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.

Під час продовження запобіжного заходу судом був визначений розмір застави 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, підстав для зміни вказаного розміру застави не вбачається.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 суд виходить з наступного.

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.

Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_13 , який сталих соціальних зв`язків не має, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_13 у разі визнання його винуватим, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

Окрім того, суд на даний час вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, які ще не були допитані судом, та анкетні дані яких стали йому відомі після виконання вимог ст.290 КПК України.

Також суд вважає встановленим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не має жодних джерел доходу, обвинувачується у вчиненні корисливих тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів. Таким чином, відсутність постійного джерела доходів, з метою незаконного, протиправного та швидкого збагачення, свідчить про високу ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_13 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.

Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу слідчим суддею був визначений розмір застави - 50 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов`язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, підстав для зміни вказаного розміру застави судом не вбачається, адже застава у такому розмірі достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та одночасно не є завідомо непомірною для нього.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , суд виходить з наступного.

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено, зокрема, безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.

Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_12 , який сталих соціальних зв`язків не має, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_12 у разі визнання його винуватим, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

Окрім того, суд на даний час вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, які ще не були допитані судом, та анкетні дані яких стали йому відомі після виконання вимог ст.290 КПК України.

Також суд вважає встановленим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не має жодних джерел доходу, обвинувачується у вчиненні корисливих тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів. Таким чином, відсутність постійного джерела доходів, з метою незаконного, протиправного та швидкого збагачення, свідчить про високу ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_12 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.

Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу слідчим суддею був визначений розмір застави - 50 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов`язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, підстав для зміни вказаного розміру застави судом не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177-178, 181, 183, 194, 197, 201, 202, 331, 371-372, 376, 395 КПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 307 ч.3, 309 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі Дніпровська установа виконання покарань (№4), строком на 60 діб, тобто до 14 березня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_10 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп.

Обвинувачена ОСОБА_10 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали, до 14 березня 2026 року включно.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_10 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.

З моменту звільнення обвинуваченої з-під варти вона буде вважатись такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1)не відлучатися за межі м. Слов`янськ без дозволу прокурора або суду;

2)повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обвинуваченою ОСОБА_10 покладених на неї вказаних вище обов`язків, до неї буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 309 ч.1, 307 ч.3, 263 ч.1 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі Дніпровська установа виконання покарань (№4), строком на 60 діб, тобто до 14 березня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_11 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_11 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали, до 14 березня 2026 року включно.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_11 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_11 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1)не відлучатися за межі м. Слов`янськ без дозволу прокурора або суду;

2)повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_11 покладених на нього вказаних вище обов`язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч.1, 307 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі Дніпровська установа виконання покарань (№4), строком на 60 діб, тобто до 14 березня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_12 заставу у розмірі 50 (п`ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_12 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі 50 (п`ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали, до 14 березня 2026 року включно.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_12 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_12 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1)не відлучатися за межі м. Слов`янськ без дозволу прокурора або суду;

2)повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_12 покладених на нього вказаних вище обов`язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі Дніпровська установа виконання покарань (№4), строком на 60 діб, тобто до 14 березня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_13 заставу у розмірі 50 (п`ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_13 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі 50 (п`ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали, до 14 березня 2026 року включно.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_13 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_13 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1)не відлучатися за межі м. Слов`янськ без дозволу прокурора або суду;

2)повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_13 покладених на нього вказаних вище обов`язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.

Копію ухвали надіслати прокурору, захисникам, обвинуваченим та направити для виконання начальнику державної установи Дніпровська установа виконання покарань (№ 4).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення, підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали виготовлений 14.01.2026 о 14-25 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3