Постановление суда № 133299755, 14.01.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

14 січня 2026 р. справа № 520/16548/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення суду у справі №520/16548/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Темнівська виправна колонія (№100)" (вул. Харківська, буд. 3, с. Темнівка, Харківський район, Харківська область, 62493, код ЄДРПОУ 08733162) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №520/16548/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Темнівська виправна колонія (№100)" (вул. Харківська, буд. 3, с. Темнівка, Харківський район, Харківська область, 62493, код ЄДРПОУ 08733162) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Темнівська виправна колонія (№100)" щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті грошового забезпечення з 01.01.2020 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Зобов`язано Державну установу "Темнівська виправна колонія (№100)" здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2021 по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2023 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі №520/16548/24 - скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання Державної установи "Темнівська виправна колонія (№100)" здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби за період з 24 травня 2024 року (день звільнення) по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення (але не більше шести місяців), виходячи з нормативної формули положень ст. 117 КЗпП України та приписів постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, з урахуванням принципу співмірності, законодавчо закріпленого ст. 117 КЗпП України у спосіб множення показника середньоденного грошового забезпечення за два останні місяці перед звільненням 445,42 грн. на кількість днів затримки розрахунку, але не більше шести місяців (з урахуванням обмежень, встановлених ст. 117 КЗпП України).

Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державної установи "Темнівська виправна колонія (№100)" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.05.2024 по 25.11.2024 в сумі 81957 (вісімдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 28 копійок.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі №520/16548/24 - залишено без змін.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №520/16548/24 набрало законної сили 03.03.2025.

12.03.2025 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №520/16548/24.

18.12.2025 представник позивача через систему "Електронний суд" звернувся із заявою про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення суду у справі №520/16548/24, в якій просить суд:

- зобов`язати Державну установа «Темнівська виправна колонія (№100)» подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання рішення по справі № 520/16548/24 шляхом надання інформації з доказами, коли саме Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у відповідь лист ДУ "Темнівська виправна колонія (№100)" від 01.04.2025 від №22/7/9/1-199/Нд25 заплановано виділення бюджетних коштів для сплати ОСОБА_1 нарахованих ДУ "Темнівська виправна колонія (№100)" сум заборгованості.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №520/16548/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 набрало законної сили. З метою виконання рішення позивач звернувся до державної виконавчої служби, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік Іриною Олегівною від 22.05.2025 ВП №78151709 відкрито виконавче провадження. Станом на 18.12.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №520/16548/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 не виконано.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі №520/16548/24 заяву прийнято до розгляду та зобов`язано Державну установу "Темнівська виправна колонія (№100)" надати до суду докази перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 .

29.12.2025 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі 520/16548/24 представником Державної установи "Темнівська виправна колонія (№100)" надано до суду заяву, яка обґрунтована тим, що Державна установа «Темнівська виправна колонія (№100)» є бюджетною організацією, що фінансується за рахунок державного бюджету України, адміністрація державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» звернулася до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, що є розпорядником вищого рівня (лист від 01.04.2025 №22/7/9/1-199/Нд-25), щодо сприяння у виділенні кошторисних призначень для виконання рішення суду. Зазначено, що виплата коштів буде здійснена одразу після виділення відповідних бюджетних призначень за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у необхідному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною 3 ст. 382 КАС України визначено, що якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи положення частин 1, 3 ст. 382-1 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку письмового провадження за відсутності матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382-1 КАС України визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 382-1 КАС України суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Отже, законодавцем передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України). Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Так, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі №640/3719/18, від 04.03.2020 по справі №539/3406/17.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 по справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Суд зазначає, що метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 25.11.2020 по справі №554/10283/18.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Абзацом першим ч. 1 ст. 373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Тож у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Указаний порядок встановлений статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно частин 1-3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік Іриною Олегівною від 22.05.2025 ВП №78151709 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №520/16548/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 12.03.2025, про зобов`язання Державну установу "Темнівська виправна колонія (№100)" здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2021 по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2023 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

12.08.2025 старшим державним виконавцем за невиконання рішення суду без поважних причин винесена постанова про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн.

01.09.2025 старшим державним виконавцем за невиконання рішення суду без поважних причин винесена постанова про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн.

01.10.2025 в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Банніковим Андрієм Сергійовичем при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, з метою забезпечення дотримання законності здійснення виконання виконавчого провадження, в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, у період з 30.09.2025 по 01.10.2025, проведено перевірку здійснення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа.

За результатами перевірки встановлено, що рішення суду виконано боржником в частині здійснення нарахування ОСОБА_1 встановленого судом грошового забезпечення, до винесення постанови про накладення штрафу.

Невиконання боржником даного рішення суду в частині виплати нарахованих сум, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Постанови про накладення штрафу від 12.08.2025 та від 01.09.2025 у виконавчому провадженні №78151709 - скасовані.

Таким чином, судом встановлено, що виконавчий лист №520/16548/24, виданий Харківським окружним адміністративним судом 12.03.2025, перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Наразі старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік Іриною Олегівною вчиняються виконавчі дії з виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №520/16548/24 в межах виконавчого провадження №78151709, в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Суд зазначає, що повнота та правомірність виконання рішення суду в порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця, яким на час звернення представника позивача із заявою про встановлення судового контролю, виходячи з положень статей 18, 63 Закону України "Про виконавче провадження", не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання рішення суду у справі №520/16548/24.

Також, як вбачається з матеріалів справи Державна установа "Темнівська виправна колонія (№100)" є бюджетною неприбутковою організацією, що фінансується за рахунок державного бюджету України, адміністрація державної установи "Темнівська виправна колонія (№100)" звернулась до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, що є розпорядником вищого рівня щодо сприяння у виділенні кошторисних призначень для виконання рішення суду.

Таким чином, адміністрацією Державної установи "Темнівська виправна колонія (№100)" було вжито усі можливі на даний час заходи для виконання рішення суду. Виплата коштів буде здійснена одразу після виділення відповідних бюджетних призначень за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" у необхідному обсязі.

Відтак, звернення позивача із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду є передчасним.

Крім цього, суд наголошує на тому, що чинним законодавством України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки судові рішення є обов`язковими для виконання, а виконавчий лист №520/16548/24, виданий Харківським окружним адміністративним судом 12.03.2025, перебуває на виконанні державної виконавчої служби, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №520/16548/24.

Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 293, 294, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного суду України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення суду у справі №520/16548/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Темнівська виправна колонія (№100)" (вул. Харківська, буд. 3, с. Темнівка, Харківський район, Харківська область, 62493, код ЄДРПОУ 08733162) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.