Постановление суда № 133294017, 12.01.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17006/25

Провадження № 1-кп/643/462/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2026

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024220000000135 від 19.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024220000000135 від 19.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, надійшов до Салтівського районного суду міста Харкова 02 жовтня 2025 року з Харківської обласної прокуратури.

Від обвинуваченого надійшли такі клопотання: 20.10.2025 клопотання про витребування в уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора відомостей з ЄРДР по кримінальним провадженням №42024220000000135 від 19.07.2024, №42024220000000136 від 19.07.2024, 42024220000000137 від 19.07.2024 у формі роздруківок (скріншотів) з відомостями щодо статусу, руху кримінальних проваджень за окремими вкладками «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли», «Зміни» тощо;19.11.2025 клопотання про повернення обвинувального акту прокурору; 12.01.2026 скаргу на постанову першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 31.07.2024 про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування та витребування в уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора відомостей з ЄРДР по кримінальним провадженням №42024220000000135 від 19.07.2024, №42024220000000136 від 19.07.2024, 42024220000000137 від 19.07.2024 а саме відомостей щодо статусу, руху кримінальних проваджень за окремими вкладками «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли», «Зміни», а також додатковими вкладками по кримінальному провадженню: «Реєстрація», «Характеристика КП», «Правопорушники», «Потерпілі», «Збитки», «Наслідки», «Рух», «Файли», «Зміни» у формі роздруківок (скріншотів).

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 зазначив, що просить в першу чергу розглянути клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що вважає, що згаданий обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2, ч. 5 ст. 291 КПК України та підлягає поверенною прокурору. В обвинувальному акті відносно ОСОБА_5 починаючи з абз.5 сторінки 8 до сторінки 13 наводить виклад фактичних обставин, начебто встановлених органом досудового розслідування за фактом вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України. З аналізу викладу фактичних обставин та формулювання обвинувачення вбачається, що факт набуття майна, отриманого злочинним шляхом закидається органом досудового розслідування в якості елементу об`єктивної сторони інкримінованому обвинуваченому кримінального правопорушення. У даному випадку в фактичному викладі обставин кримінального правопорушення і формулювання обвинувачення не зазначено час, місце і спосіб набуття ОСОБА_5 грошових коштів, здобутих начебто злочинним шляхом, не деталізовано від кого, яким чином та яких саме розмірах, одним платежем чи декількома були отримані такі кошти. У викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, не наведено жодних відомостей про те, коли саме, від кого конкретно були отримані грошові кошти, одним платежем чи кількома, в якій кількості платежів, на які саме суми, на які саме картки і в якому обсязі.

Захисник зазначив про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України. Матеріали досудового розслідування та реєстр матеріалів досудового розслідування не містять відомостей про прийняті процесуальні рішення відносно інших підозрюваних, про повідомлення про підозру останніх, про виділення матеріалів досудового розслідування або інші проведені слідчі (розшукові) дії та прийняті процесуальні рішення. Матеріали справи не містять копій таких процесуальних рішень, зокрема про виділення матеріалів відносно інших обвинувачених. Тому сторона захисту істотно обмежується в праві на захист, оскільки не має доступу до всіх матеріалів, до частини доказів та інших матеріалів, які можуть свідчити про невинуватість обвинуваченого. Вказані обставини свідчать про те, що до обвинувального акту не долучено належним чином оформлений реєстр матеріалів досудового розслідування, що порушує право на захист обвинуваченого.

Крім того, посилався на порушення територіальної підсудності справи при направленні обвинувального акту. Вважав, що справа підсудна Індустріальному районному суду міста Харкова, оскільки найбільш тяжкі кримінальні правопорушення, що інкримінуються обвинуваченому, мали місце за адресою Тімоніних в Індустріальному району м. Харкова.

Захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заявив усне клопотання про направлення обвинувального акту до суду апеляційної інстанції для визначення підсудності, оскільки вважав, що обвинувальний акт не підсудний Салтівському районному суду м. Харкова, оскільки більш тяжке кримінальне правопорушення за версією обвинувачення було вчинене в Індустріальному районі м. Харкова.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про повернення обвинувального акту.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляд у справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення не подавав. Обвинувачений не заперечував проти проведення підготовчого судового засідання за відсутності захисника ОСОБА_7 та з врахуванням участі у судовому засіданні захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , який забезпечив захист обвинуваченого, суд вважав за можливе розглянути клопотання обвинуваченого за відсутності захисника ОСОБА_7 .

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення зокрема про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Частиною 1 статті 337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Отже, при складенні обвинувального акту прокурор має право викласти в ньому ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими та на підставі цього на свій розсуд здійснити кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначена обставина, відповідно до положень ст. 291 КПК України, не може бути підставою для висновку суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту в зазначеному кримінальному провадженні при викладені фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення щодо ОСОБА_5 прокурором зазначено ті обставини вчинення злочину, які він вважає встановленими.

При цьому, посилання на неконкретність висунутого ОСОБА_5 обвинувачення не приймаються до уваги, оскільки з викладеного в обвинувальному акті формулювання обвинувачення можливо зрозуміти, в чому саме він обвинувачується.

Аналізуючи зміст ч. 2 ст. 291 КПК України слід зазначити, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення») та формулювання обвинувачення.

В доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

При цьому, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Отже, фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

За таких обставин, визнати обґрунтованими наведені мотиви захисника. суд не може, оскільки встановлення відповідності зазначених в обвинувальному акті відомостей не належить до повноважень суду під час підготовчого судового засідання та, в розумінні вимог ст. 291 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.

В будь-якому випадку зазначене формулювання наперед не має значення для суду, оскільки вказані обставини в обвинувальному акті, мають бути доведені прокурором під час розгляду провадження по суті, а прокурор має право змінювати обвинувачення під час судового розгляду, що передбачено положеннями ч. 2 ст. 337 КПК України, які надають можливість прокурору під час судового розгляду змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

На думку суду, обвинувальний акт складено згідно із нормами КПК України, а доводи захисника жодним чином не перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду та розгляду кримінального провадження по суті.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.

Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування містить визначені КПК реквізити.

Зазначені обвинуваченим недоліки щодо реєстру досудового розслідування також не є підставою для повернення обвинувального акту, адже відповідно до п. 3 ч.3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Так, у ч. 4 ст. 291 КПК України законодавець визначає перелік документів (п.п.1-5), які додаються до обвинувального акта. Додатки до обвинувального акта, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування, як підставу для повернення обвинувального акту прокурору.

Щодо посилання обвинуваченого у клопотанні про повернення обвинувального акту з підстав порушення територіальної підсудності справи при направленні обвинувального акту, суд зазначає таке.

Порушення територіальної підсудності при направленні обвинувального акту не може відповідно до вимог діючого КПК України бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Тобто направлення обвинувального акту з порушенням територіальної підсудності не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, натомість може бути підставою для прийняття рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Захисником у підготовчому засіданні заявлено клопотання про направлення справи до Харківського апеляційного суду для визначення підсудності даного кримінального провадження, оскільки, на його думку, кримінальне провадження підсудно Індустріальному районному суду м. Харкова.

Суд зазначає, що одночасний розгляд клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та клопотання про направлення справи до відповідного суду для визначення підсудності кримінального провадження неможливий, оскільки за наслідком розгляду справи приймаються різні процесуальні рішення, прийняття одного з яких виключає прийняття іншого.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні обвинуваченому та його захиснику було роз`яснено право звернутися з клопотанням про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого до відповідного суду апеляційної інстанції відповідно до положень ч. 2 ст. 34 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. 291, 314-316 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складений 14 січня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1