№ 13328761, 09.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3147/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «МФК-Звягель»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 у справі за його позовом до Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06.05.2010 ПП «МФК-Звягель»звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ № 0005612320/0 від 04.06.2009.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В аргументування своєї позиції позивач по справі вказав, що відповідач при винесені рішення невірно застосував норми матеріального права, а суд першої інстанції не надав цьому належної оцінки, порушив норми процесуального права в частині дослідження та оцінки доказів.

Відповідач наголосив на тому, що при проведенні перевірки та аргументування її результатів в рішенні порушення норм матеріального законодавства ним не допущено.

Судом першої інстанції встановлено, за результатами планової виїзної перевірки ПП «МФК-Звягель»з питань дотримання вимог податкового законодавства інспекторами ДПІ складений акт за № 783/05-53/23-20/34394741 від 21.05.2009, в якому зафіксовані порушення підприємством вимог п. п. 5.3.2 п.5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині завищення валових витрат за 2008 рік на суму 382495 гривен, тобто ПП віднесло до валових витрат витрати по сплачених відсотках за використання для придбання вантажівок кредитних коштів.

Окрім того, в порушення вимог п.п. 8.1.2. п.8.1., п.п. 8.4.9 п. 8.4. та п.п. 8.6.1 п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством допущено невірне визначення балансової вартості основних фондів, оскільки не збільшено балансову вартість на суму сплачених відсотків за користування кредитом та не зменшено цю вартість на суму страхового відшкодування, що призвело до заниження амортизаційних відрахувань на суму 147092 гривень.

На підставі вище вказаного акту видано податкове повідомлення-рішення № 0005612320/0 від 04.06.2009, яким ПП «МФК-Звягель»визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств в сумі 61733 грн., в тому числі основний платіж –51444 грн., штрафні (фінансові) санкції –10289 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до п.5.5.1 п.5.5. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою чи нарахуванням процентів по боргових зобов'язаннях (в тому числі по будь-яких кредитах, депозитах) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «МФК-Звягель»та ВАТ «Райффайзен банк «Аваль»було укладено ряд кредитних договорів, метою яких було придбання вантажних автомобілів для здійснення господарської діяльності позивача.

В силу пункту 1.10 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів, зокрема, включаються платежі за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.

Колегія суддів з огляду на вищезазначене приходить до висновку, що позивач на законних підставах включив до складу валових витрат витрати пов’язані з виплатою процентів за кредитними договорами.

За таких обставин, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд першої інстанції повинен був встановити, що позовні вимоги не суперечать нормам податкового законодавства, обґрунтовані на законі, а тому мають бути задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не спростував доводи позивача.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «МФК-Звягель»–задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 –скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції № 0005612320/0 від 04.06.2009

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 14.12.2010.