№ 133287600, 14.01.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2026 р. Справа № 597/1570/25

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Тренич А.Г.

за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, в якому просить скасувати постанову ЕГА №1910632 по справі про адміністративне правопорушення від 05 листопада 2025 року, винесену поліцейським офіцером громади Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Голоден Михайлом Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ст.183 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскарженою постановою його визнано винним в тому, що він 01.11.2025 року о 01 год. 07 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, здійснив виклик спеціальних служб, а саме поліції, повідомивши про факт, якого насправді не було, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП. Із зазначеною постановою позивач не погоджується, оскільки вважає, що постанова суперечить нормам чинного законодавства та є протиправною, а тому просить її скасувати. Вказує, що дійсно 01.11.2025 року звертався в поліцію та повідомив, що відносно нього певними особами (ким конкретно він не знає) вчиняються хуліганські дії, а саме протягом дня йому на щитку електролічильника, який знаходиться в коридорі загального користування вимикали світло. Також зазначає, що у матеріалах справи міститься довідка поліцейського офіцера громади, який виносив постанову та рапорт, які згідно ст.251 КУпАП не є доказами у справі. Стверджує, що в той день він був тверезим, йому протягом дня кілька разів вимикали світло на лічильнику і умислу у неправдивому виклику поліції у нього не було.

Головне управління Національної поліції в Тернопільській області у відзиві на позов (вх. №5071) просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Зазначає, що 01.11.2025 року біля 01.07.хв за адресою: АДРЕСА_1 , позивач здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції, зателефонувавши на лінію «102» та повідомив про те, що потрібна допомога поліції по факту, котрий був зафіксований 31.10.2025 біля 21 год 05 хв. та працівниками поліції було прийнято рішення на місці події. 05.11.2025 року поліцейським офіцером громади Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Голоден Михайлом Івановичем було винесено відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕГА № 1910632 від 05.11.2025 та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. 00 коп. Також зазначає, що ОСОБА_1 , неодноразово телефонуючи на лінію «102», повторно повідомляв про своє звернення, чим перешкоджав роботі оператора екстреної лінії та порушив норми ст.183 КУпАП. Відповідно до відомостей, зазначених у системі «CallWay Contakt Centre», ОСОБА_1 у період з 31.10.2025 року по 01.11.2025 року здійснив чотири виклики звернень на спецлінію «102». Оскаржена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною.

Позивач у відповіді на відзив (вх. №5457) зазначає, що чинним законодавством України не встановлено обмеження щодо кількості повідомлень чи викликів працівників поліції по факту вчинення протиправних дій відносно особи, яка повідомляє чи викликає поліцію. Працівником поліції не вчинено жодних дій щодо перевірки інформації, яку повідомив ОСОБА_1 . Так, інспектор поліції не опитав жодного жителя будинку №94Б, щоб перевірити, чи дійсно відносно ОСОБА_1 вчинялись хуліганські дії щодо вимкнення йому світла на «щитку» Додані відповідачем аудіо записи не спростовують доводів позивача. З аудіо записів вбачається, що дійсно ОСОБА_1 телефонував на лінію 102 та повідомив, що йому вимикають світло, і що його сусіда ОСОБА_2 порушує тишу та просив працівників поліції притягнути винних осіб до відповідальності. Те, що працівники поліції не встановили та не намагалися встановити осіб, які вимикали світло ОСОБА_1 не спростовує факту вчинення таких дій. Також зазначає, що при розгляді справи відповідачем порушено порядок розгляду справи, передбачений ст.279 КУпАП.

Позивач в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач не делегував свого представника в судове засідання, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу без його участі.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено наступні обставини.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення, винесеною поліцейським офіцером громади Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Голоден Михайлом Івановичем, на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 01.11.2025 року о 01 год. 07 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, здійснив неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції, повідомивши про факт, якого насправді не було, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП.

Статтею 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає безпідставного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Згідно з ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.п.3, 5 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що 01.11.2025 року він звертався в поліцію та повідомив, що відносно нього певними особами (ким конкретно він не знає) вчиняються хуліганські дії, а саме протягом дня йому на щитку електролічильника, який знаходиться в коридорі загального користування вимикали світло.

Відповідач у відзиві на позов вказав, що ОСОБА_1 , неодноразово телефонуючи на лінію «102», повторно повідомляв про своє звернення, чим перешкоджав роботі оператора екстреної лінії.

Однак, додані до матеріалів справи аудіофайли, які були прослухані в судовому засіданні, не підтверджують вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП. Натомість з наданого аудіозапису встановлено, що позивач в розмові з поліцейськими озвучив причину звернення з повідомленням у поліцію, а саме через те, що відносно нього певними особами (ким конкретно він не знає) вчиняються хуліганські дії, а саме протягом дня йому на щитку електролічильника, який знаходиться в коридорі загального користування вимикали світло. Також ОСОБА_1 заперечує вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП. Стверджує, що в той день він був тверезим, йому протягом дня кілька разів вимикали світло на лічильнику і умислу у неправдивому виклику поліції у нього не було.

Відповідно до статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Проте, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що уповноваженими посадовими особами перед винесенням відносно позивача постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності було перевірено та надано оцінку обставинам звернення позивача до ВП №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області.

При цьому, на думку суду, навіть у випадку, коли особа звертається із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина також не може сама по собі бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без з`ясування умислу на подання неправдивої інформації, оскільки у такому випадку має місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зокрема, частиною другою вказаної норми права передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на те, що позивач у позовній заяві заперечив свою вину у вчиненні правопорушення, що не спростовано дослідженими у судовому засіданні доказами, наданими відповідачем, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, не доведена.

Згідно з ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи те, що відповідач не спростував доводів позивача про відсутність факту порушення, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена «поза розумним сумнівом», суд доходить переконання, що позов є підставним та підлягає задоволенню. Тому оскаржену постанову необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову ЕГА №1910632 по справі про адміністративне правопорушення від 05 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 850 грн. за ст.183 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Тернопільській області 605,60 гривень судового збору в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: м.Тернопіль, вул.Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720.

Повний текст рішення складено та підписано 14 січня 2026 року.

Суддя А.Г. ТРЕНИЧ