Постановление суда № 133286305, 14.01.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/6622/25

Провадження №: 2/332/1122/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Запорізька міська рада звернулась до Заводського районного суду м.Запоріжжя з вказаною позовною заявою, в якій просить суд:

1.Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 ;

2.Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 ;

3.Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 ;

4.Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору.

Оскільки позивач зареєстрований у підсистемі «Електронний суд», тому суд надіслав копію ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2025 року про залишення позовної заяви без руху в електронній формі до електронного кабінету позивача.

Згідно з довідкою про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Ухвала по цивільній справі» від 24.12.2025 по справі №332/6622/25 (суддя Погрібна О.М.), а також (за наявності) прикріплені до нього файли, доставлено до електронного кабінету позивача Запорізької міської ради в підсистемі «Електронний суд» 24.12.2025 о 19 год 04 хв 40 сек.

29 грудня 2025 року, через підсистему «Електронний суд», представником позивача Білецькою Н.О. скеровано до суду заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, яка обґрунтована тим, що позивач у даній справі Запорізька міська рада є юридичною особою та бюджетною установою. Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. В даному випадку сплата судового збору проводиться за рахунок бюджетних коштів. Процедура сплати судового збору через органи Державної казначейської служби України досить тривала та складна. Крім того, вказану вище ухвалу суду було отримано в кінці бюджетного року, в той час коли всі проведення платежів Державною казначейською службою України завершуються. У зв`язку з цим, представник позивача просить суд продовжити строк для усунення недоліків позову на 10 днів до 13 січня 2026 року.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Абзацом 2 ч.6 ст.272 ЦПК України передбачено, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з ч. 11 ст. 272 ЦПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Статтею 123 ЦПК України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладені вище норми процесуального права, суддя дійшов висновку, що оскільки ухвала суду про продовження процесуального строку надійшла до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» 24.12.2025 о 19 год 04 хв 40 сек., тому днем вручення позивачу означеного судового рішення слід визнати саме 25 грудня 2025 року. У зв`язку із цим, останнім днем строку на усунення недоліків позовної заяви було 30 грудня 2025 року.

Проте, станом на 31 грудня 2025 року, зазначені в ухвалі суду, недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були.

Відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, оскільки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху недоліки у визначений строк не усунуті, то дану позовну заяву із додатками, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви, не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення усіх недоліків.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права на доступ до суду.

Щодо заяви представника позивача про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви від 29.12.2025, який встановлений судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 24.12.2025, суд зазначає про таке.

Пунктом 4 ч.5 ст.12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст.127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З аналізу означеної норми процесуального права, суд зробив висновок, що процесуальний закон не покладає на суд обов`язок продовжити строк на усунення недоліків. Проте означені процесуальні приписи не позбавляють суд права продовжити, встановлений судом строк у разі, якщо обставини неможливості вчасно усунути недоліки, про які повідомляє позивач та/або його представник у заяві про продовження процесуального строку, що подана цим учасником справи до закінчення строку на усунення недоліків позовної заяви, є об`єктивними з призми встановлених суддею недоліків позовної заяви та часу, необхідного для їх усунення.

Згідно ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами , висновками експертів та показаннями свідків.

Проте представник позивача не долучив до заяви про продовження процесуального строку жодного засобу доказування, з аналізу якого суд мав об`єктивну процесуальну можливість встановити обґрунтованість неможливості сторони позивача усунути недоліки позовної заяви протягом встановленого строку щодо сплати судового збору.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви від 15 грудня 2025 року (вхідний №27374/25 від 16 грудня 2025 року).

Водночас суддя роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви, не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення усіх недоліків.

Керуючись ст. 123, 124, 177, 185, 259, 260, 261, 272, 353, 354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача Білецької Наталії Олександрівни про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви від 15 грудня 2025 року (вхідний №27374/25 від 16 грудня 2025 року).

Позовну заяву Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М.Погрібна