Постановление суда № 133286183, 14.01.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 336/12185/25

Провадження № 2-а/314/12/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14.01.2026 м.Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Швець О.В., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області в особі Гладишева Олега Павловича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області в особі Гладишева Олега Павловича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19.12.2025 року адміністративну справу №336/12185/25 передано на розгляд до Вільнянського районного суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 року вказана заява передана головуючому судді Швець О.В., справу зареєстровано за № 336/12185/25 (провадження 2-а/314/12/26).

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

За правилами адміністративного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст.160, 161 КАС України.

В силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частина 1 ст. 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з положеннями ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 1 та ч. 2 ст. 222 КУпАП).

При цьому, приписами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП, поліцейські відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме від імені органів Національної поліції і її територіальних органів.

Отже, поліцейський не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган Національної поліції, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 вищенаведеного кодифікованого закону України.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган Національної поліції суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у Постанові від 26.12.2019 року по справі № 724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).

Як вбачається з позову, відповідачем у справі зазначено Управління патрульної поліції в Запорізькій області, яке не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції.

З огляду на це, позивачу необхідно чітко визначити коло відповідачів та зазначити таких (такого) відповідно до вказаних вище вимог, в тому числі і п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Також в позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, відповідача, що потребує виправлення.

Крім того в позовній заяві не зазначено актуального ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, що також потребує виправлення.

Також звертається увага також і на таке. В силу вимог ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно з п.п. 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. До того ж ч. 3 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Заявляючи таку позовну вимогу як визнання протиправним та скасування постанови серії ЕНА №633904 від 13 грудня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, позивач жодним чином таку не обґрунтовує, не викладено обставини, якими обґрунтовано таку вимогу. Відтак позивачу необхідно належним чином викласти обставини, якими обґрунтовується кожна із заявлених вимог.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлене порушене право. Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних з визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 640/7310/19 (провадження 11-905заі19), від 27.10.2021 року у справі № 9901/337/21 (провадження 11-416заі21)).

Крім того, позивач просить звільнити її від судових витрат у вигляді судового збору на підставі ч.4 ст. 288 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З 01.11.2011 набрав чинності Закон України "Про судовий збір", яким регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.

З огляду на те, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Отже, розмір судового збору, який необхідно позивачу сплатити за подання вказаного адміністративного позову складає 605,60 грн.

Крім того ч.ч. 4, 7 ст. 161 КАСУ визначено, що Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.

До позовної заяви позивачем додано нечитабельну копію оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 633904 від 13.12.2025, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Частинами 1 та 2 ст. 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відтак, зазначене в сукупності є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст.123, ч. 1 ст.169 КАС України.

Керуючись ст.ст.123, 160, 161, 169, 248, 286 КАС України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області в особі Гладишева Олега Павловича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Копію даної ухвали негайно направити позивачу.

Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 2 ст.123, ч.4 ст.169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Швець

14.01.2026